Минулого тижня в експертному середовищі розгорнулася дискусія з приводу можливостей експорту електроенергії з ЄС в Україну, який міг би покрити дефіцит, що виник внаслідок варварських бомбардувань Росією критичних об’єктів інфраструктури. Єврокомісарка ЄС Кадрі Сімсон, перебуваючи у Києві, заявила, щоб необхідні передумови для постачання електроенергії в Україну вже є. Адже в березні цього року українську мережу було синхронізовано з мережею континентальної Європи, і електроенергія може надходити як з України до ЄС, так і у зворотному напрямку. За словами Кадрі Сімсон, країни, які могли б продавати електроенергію Україні, - це передусім її найближчі сусіди, а обсяги, які вони можуть надати, обмежені потужностями для торгівлі, узгодженими в межах європейської енергомережі ENTSO-E.
Євросоюз готовий експортувати
Старший політичний аналітик програми «Європа у світі» брюссельського Центру європейської політики Аманда Пол вважає, що ситуація, яка нині виникла, є нагодою для ЄС ще раз проявити свою солідарність з Україною. «Якщо Україна опиниться без електроенергії, така ймовірність зростає з кожним днем, ЄС має продемонструвати політичну волю і в міру сил забезпечити Україну електроенергією. Якщо цього не зробити, то мільйони українців замерзнуть», — каже Аманда Пол. При цьому вона зазначає, що існує ризик, що Росія завдасть удару і по інфраструктурі, котра дає можливість здійснювати експорт електроенергії з ЄС в України, проте наголошує, що це не привід не планувати здійснення таких поставок електрики.
Послідовні та оперативні дії Євросоюзу за місяці війни, спрямовані на підтримку українського енергетичного сектору, довели, що країни-члени ЄС готові експортувати електроенергію в Україну, вважає наукова співробітниця менеджерка програми сталого розвитку словацького аналітичного центру GLOBSEС Федеріка Прандін. Вона нагадує, що ЄС разом із державами-членами та приватними компаніями вже експортували в Україну аварійне енергетичне обладнання на мільйони євро. «І оскільки російські атаки посилюються, продовжуючи руйнувати ключову енергетичну інфраструктуру країни, в ЄС є загальне розуміння, що рівень підтримки має бути збільшено», — сказала Федеріка Прандіні. За її інформацією, через Фонд енергетичної підтримки України, створений Єврокомісією за погодженням з Енергетичним Співтовариством, нашій країні було надано 25,5 мільйона євро для покриття найтерміновіших потреб енергетичної сфери. А найближчим часом Єврокомісія, Міністерство енергетики України та Енергетичне співтовариство спільно розпочнуть спеціальну кампанію для подальшої мобілізації підтримки енергетичного сектору України з боку приватного сектору.
Європейська мережа операторів систем передачі електроенергії (ENTSO E) «підтвердила 300 МВт електроенергії для експорту в Україну та 300 МВт імпорту з України», розповідає експертка. Так, враховуючи технічні можливості транскордонних ліній електропередач між Україною і сусідніми країнами та обмеження, встановлені ENTSO E, можна забезпечити використання до 900 МВт електроенергії, каже Федеріка Прандін. «Отже, інфраструктура та технічні можливості для експорту електроенергії з ЄС є», — констатує вона.
Фактори ризику: високі ціни та непередбачувана зима
Проте наявності політичної волі та технічних можливостей для імпорту електрики з ЄС в Україну недостатньо, адже Європа і сама нині потерпає від енергетичної кризи, зокрема стрімкого зростання цін на газ. То чи зможе ЄС за таких обставин імпортувати електроенергію в Україну під час зимових місяців?
«Виробництво електроенергії в ЄС значною мірою залежить від попиту, розрахованого відповідно до кривих споживання за попередній рік. Технічно країни-члени ЄС зазвичай покладаються на екстрену підтримку своїх сусідів у випадках неочікуваних відключень генеруючих установок», — пояснила Федеріка Прандін. Як відомо, значна кількість електроенергії у ЄС виробляється за рахунок спалювання природного газу. І у 2021 році одна третина від загального обсягу енергії в Європі, зокрема електрики, вироблялася саме у такий спосіб, розповіла експертка. У часи загострення енергетичної кризи, спричиненої газовим шантажем Росії, більшість країн ЄС все ж змогли заповнити свої газосховища до зимового сезону. Наразі середній показник наповненості сховищ у ЄС становить понад 92%. Це солідні обсяги, але не надлишкові. «Імовірність блекаутів та нормування споживання газу найближчими місяцями залишатиметься, особливо, якщо зима видасться холодною», - застерігає експертка. Проте вона вважає, що ЄС добре підготувався до зими і у випадку розвитку подій за оптимістичним сценарієм, який не враховує дуже низькі температури, ЄС буде здатен забезпечити свої потреби цієї зими.
Загалом європейські експерти вважають, що Києву не варто покладатися на електроенергію з ЄС, адже у випадку непередбачувано холодної зими Європі самій доведеться сутужно із забезпеченням населення електроенергією. Окрім того, високі ціни на електроенергію в ЄС роблять її невигідною для Києва. «Україна навряд чи в змозі платити за електроенергію. Тому, ймовірно, для покриття цих платежів знадобляться додаткові позики від міжнародних фінансових організацій», — визнає Аманда Пол. У цих умовах експерти радять українській владі та міжнародним партнерам зосередити всі свої зусилля на відновлення енергетичної інфраструктури та її потужностей усіма можливими засобами.
Беручи до уваги високі ціни та дефіцит фінансів, Україна радше за все намагатиметься продовжити нормувати споживання електроенергії за допомогою регулювання попиту, аніж покладатиметься на значні обсяги імпорту електроенергії з ЄС», - вважає Федеріка Прандін. Зокрема вона вказує, що будь-який гуманітарний безоплатний імпорт електроенергії в Україну можливий лише через спеціальний фінансовий механізм чи координаційну платформу, яка може бути створена після відповідних політичних консультацій. «Раціонально було б поширити на Україну дію принципів газової солідарності ЄС, що дало б можливість ділитися деякими ресурсами, але з чіткими фінансовими зобов’язаннями», — припускає експертка.