Повідомлю круту новину: ліс може горіти! Причому як той, що росте по сусідству, так і той, що в зоні відчуження. «І що з того?» — запитає більшість читачів. Хто цього не знає?
Проте звичайний факт можна зробити топовою новиною, якщо додати лише одне слово — «радіоактивний». Розмістивши заголовок «Горить радіоактивний ліс!» на фото пожежі, запозиченому з інтернету, можна гарантувати увагу до цієї мильної бульбашки мало не всієї країни.
З часу аварії на Чорнобильській АЕС минуло вже 32 роки, і за 10-15 км від АЕС ситуація наблизилася до стану доаварійної. Звісно, радіоактивний фон став вищим, але його показники перебувають у межах природних коливань, властивих для нашої та й будь-якої іншої країни.
Чомусь забувається, що радіація — це природний процес, вона існувала ще до її відкриття. Обумовлено це явище багатьма чинниками, зокрема специфікою гірських порід, висотою місцевості над рівнем моря тощо. Але хто переймається змінами радіаційного фону, переїжджаючи з Вінниці до Львова чи з Полтави до Києва?
Пожежі, що сталися цього року і, на жаль, траплятимуться в майбутньому в зоні відчуження, вже не можуть збільшити радіаційний фон у Києві. Уже не один рік він у столиці стабільний і становить 11—12 мкР/год.
До слова, гідрометслужба веде спостереження за гамма-фоном щоденно та ще й на 160 станціях. Багато цих та інших даних розміщено на сайті Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського (www.cgo-sreznevskyi.kiev.ua). Співробітники цієї установи періодично для школярів і студентів Києва організовують екскурсії, показуючи прилади, якими прямо перед екскурсантами роблять виміри.
Нині, коли Сонце наближається до свого зеніту, значно важливіше зменшити вплив його опромінення на тіло, адже промені теж несуть радіацію. До цього закликають і лікарі, але корисні поради привертають менше уваги, ніж сенсаційні новини.
Нині — у спекотний період — актуальне для столиці також хімічне забруднення атмосферного повітря. Поблизу автошляхів воно досить високе і здатне впливати на стан здоров’я людей. І це достеменний факт, та чи багато таких, хто відмовився від користування авто?
Олександр КОСОВЕЦЬ,
директор ЦГО ім. Бориса Срезневського,
для «Урядового кур’єра»