Драматичні події із примусовим затриманням білоруською владою літака авіакомпанії Ryanair, на борту якого перебував опозиційний журналіст Роман Протасевич, опинилися в центрі уваги саміту Європейської ради у Брюсселі. У заявах під час пресконференції керівники європейських інституцій та глави держав-членів ЄС були дуже емоційними в оцінках дій режиму Лукашенка, який поставив під загрозу безпеку цивільного літака. Але цього разу Єврорада не обмежилася гнівними епітетами, а ухвалила цілком конкретне рішення щодо Білорусі, пообіцявши найближчим часом запровадити проти Мінська секторальні й економічні санкції та доповнити перелік громадян Білорусі, яким уже заборонено в’їзд до країн-членів ЄС, іменами тих, хто був причетний до операції із затримання Протасевича. ЄС оголосив, що закриває свій повітряний простір і аеропорти для літаків з Білорусі.

Рішення Євроради підтримав і Білий дім. Президент США Джо Байден також пообіцяв покарати винних у справі затримання Протасевича. Та чи зупинить це режим Лукашенка у подальшому правовому свавіллі? На це запитання намагалися знайти відповідь учасники дискусії «Міжнародна відповідь на білоруське повітряне піратство. Чи дії ЄС та США достатні?», яку організувала аналітична польська неурядова організація Visegrad/Insight.

Білоруське Сомалі

Якщо до президентських виборів 2020 року в Білорусі було хоч якесь верховенство права, то після серпневих подій правова система країни перестала існувати, Білорусь перетворилася на Сомалі у центрі Європи. Про це під час дискусії заявив незалежний журналіст, експерт Міжнародної мережі стратегічних дій за безпеку Білорусі Серж Харитонов. Він закликав не довіряти відео, яке поширили державні білоруські ЗМІ, що на ньому Роман Протасевич з погано прихованими слідами побоїв на обличчі розповідає, нібито добре почувається і співпрацює зі слідчими органами Білорусі.

«Я ставився б до його слів з великою пересторогою, бо вже відомо багато випадків, коли люди говорили одне, опинившись у заручниках КДБ, а коли їм вдавалося вирватися із країни, то їхні історії мінялися на протилежні», — розповів експерт.

Журналісти й політики мають змінити словесний арсенал щодо подій у Білорусі, бо ті вислови, якими описують дії влади Лукашенка, недоречні, вважає старший науковий співробітник і директор з питань Центральної та Східної Європи берлінського офісу Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Йорг Форбріг.

«Ми чомусь продовжуємо говорити, що у Білорусі відбувається порушення прав людини, але насправді там триває війна Лукашенка проти власного народу, державний тероризм на внутрішньополітичному рівні й геноцид», — переконаний аналітик. За його словами, події із примусовою посадкою літака Ryanair можна назвати терором, який вийшов на міжнародну арену і прийшов усередину ЄС.

Поганий сигнал для авторитарних режимів

В експертному середовищі схвалюють оперативну реакцію ЄС на недільні події в Білорусі і вважають запровадження нового пакета санкцій проти Мінська єдиним правильним рішенням. Проте, переконують експерти, санкції слід наповнити життям, бо поки що не зрозуміло, якими саме будуть секторальні санкції і якими — економічні. Деякі обмежувальні заходи, анонсовані ЄС, викликають застереження, бо мають подвійну дію, зокрема блокування авіасполучення Білорусі з країнами ЄС.

«Так Євросоюз забирає в білоруських опозиціонерів можливість залишити країну, де їхньому життю загрожує небезпека», — аргументує Йорг Форбріг.

Євросоюз не вперше карає режим Лукашенка санкціями, але досі вони були символічні, слабкі й запізнілі. У Мінську це сприймали як слабкість Заходу і дозвіл чинити беззаконня. На думку Йорга Форбріга, проблема санкційної політики ЄС полягає в тому, що у Брюсселі досі ще ніколи не визначали кінцевої мети санкцій. Яка вона? Домогтися відставки Лукашенка й проведення вільних виборів? Покласти край насильству й звільнити політичних в’язнів? «Спочатку ви маєте визначитися, чого хочете досягти, а потім застосувати ті санкції, які найліпше допоможуть реалізації цієї мети», — пояснює аналітик.

Серж Харитонов вважає, що найболючішими будуть санкції, які зачеплять вузьке коло бізнесменів, якими оточив себе Лукашенко. «Якщо ЄС спрямує свої санкції проти них, то вдасться багато досягти», — переконаний журналіст. Він наголошує, що найгіршим після примусової посадки літака під вигаданим приводом буде вдавати, ніби нічого не сталося й тихенько замести сміття під килим.

«Ці люди у Мінську гадають, що це минеться їм без жодних наслідків, але вони мають зрозуміти, що цього разу все буде інакше», — сказав Серж Харитонов. Його підтримав Йорг Форбріг, який переконаний, що безкарність Лукашенка стане сигналом усім автократам світу: і ви можете робити так само.

«Це означатиме, що вони теж можуть примусово приземлити літак і зняти з борту критика панівного режиму. У такому разі опозиціонери авторитарних країн ніде не почуватимуться в безпеці», — застеріг аналітик.

У ЄС обіцяють, що підтримуватимуть громадянське суспільство Білорусі, яке увійшло у затяжне й небезпечне протистояння з одним із найнепередбачуваніших диктаторів Європи. У Єврокомісії підготували пакет економічної допомоги Білорусі обсягом 3 мільярди євро. Але його поки що заморожено, він діятиме лише тоді, коли Білорусь стане демократичною.