Болотоходи «Богун» стали рятівниками для жителів багатостраждальної Чернігівщини. У великодні дні рятувальники прибули на них до затоплених сіл і визволили з водяних пасток і людей, і свійських тварин. Адже Десна не на жарт розлилася. Крім Чернігівської, від великої води вже постраждали Черкаська, Житомирська, Рівненська, Волинська, Київська області.

Дісталася повінь і до столиці: через підвищення рівня води у Дніпрі підтоплення берегової лінії спостерігали в самому її центрі. Тож безпечно прогулятися улюбленими для багатьох киян парками «Наталка» й «Муромець» виявилося квестом.

У ДСНС кажуть про 916 підтоплених дворогосподарств та 225 будинків переважно в північних регіонах України. Рятувальники та правоохоронці на цілодобових чергуваннях: протистояти стихії — справа не з легких.

Скажімо, до села Хрещатик на Черкащині працівники ДСНС доставили святкові паски човнами, щоб привітати тих, хто не наважився на запропоновану евакуацію. Це невелике село поблизу обласного центру опинилося частково відрізаним від світу. Там, де Рось впадає у Дніпро, рівень води подекуди сягає двох метрів. Тож люди пересуваються вулицями на човнах: таку повінь  востаннє фіксували пів століття тому.

На Київщині підтоплено населені пункти у Вишгородському (вода зруйнувала переправу до Іванкова), Броварському та частково Бориспільському районах.        

І знову попливло Полісся

«Винесли 30 відер води вранці, ще стільки само — в обід. Усе, щоб урятувати з льохів картоплю, бо її ще посадити треба», — бідкається жителька села Більчаки Березнівської територіальної громади на Рівненщині пані Валентина. Їхнє село Случ повінь навідує щороку — переправи не витримують.

Коли була тут навесні 2013-го, проїхалася з місцевими на човні («УК» тоді публікував ці фото). Водопілля вся північна Рівненщина тоді уникла. Та в пам’яті 1999-й, коли велика вода проривала греблі, руйнувала мости і дороги, а людей евакуювали. І була вона тоді в кількох областях: на Рівненщині, Волині, Львівщині, Закарпатті. 

А вже 2014-го і 2015-го  вода відступила з Полісся. Снігу тоді було мало, дощів  також. Гідрометеорологи навіть фіксували протилежні процеси — зневоднення, якого тут доти не знали.

Воно, до речі, не менш загрозливе, ніж повінь. Адже Рівненська АЕС стоїть на березі Стиру, а Хрінницька ГЕС перекачує з нього воду для охолодження реакторів. І якщо раніше вона працювала на повну потужність, то 2015 року, коли рівень річки істотно впав, ледь спромоглася давати так звану санітарну воду для атомної станції. Екологи забили на сполох — застерігали від екологічної й навіть техногенної катастрофи. На щастя, цього не сталося.  Тепер велика вода повернулася: Стир, Горинь, Случ істотно вийшли з берегів, піднявся й рівень ґрунтових вод.

Усе через різке танення снігу та рясні дощі. У березні, кажуть фахівці, випало майже 62% річної норми опадів. Схоже, квітень ще більше зіпсує статистику, бо дощі не припиняються. Від надмірної вологи страждають і посіви: в Україні підтопило 11 тисяч гектарів сільгоспугідь з озимими. Уже не кажу про посівну — вода не пускає хліборобів у поля.  

«Нині рівень води в річках піднімається до 6 сантиметрів за добу. Якщо  так буде й надалі, це може загрожувати майбутньому врожаю. Саме тому доручив забезпечити своєчасне відкачування води для захисту населення й територій, постійно спостерігати за гідрологічною ситуацією на водних об’єктах, мати необхідний аварійний запас матеріалів для запобігання шкідливим наслідкам від можливих аварійних ситуацій, стежити за дерев’яними та понтонними мостами. Попередньо укріпили дамби та береги річок», — повідомив напередодні Великодня начальник Рівненської ОВА Віталій Коваль. За його словами, для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій під час проходження весняної повені в управліннях водного господарства створено 28 бригад чисельністю 378 осіб. Заготовлено 37 кубометрів щебеню, 358 кубометрів піску, 3341 мішок та 1,4 тонни паливно-мастильних матеріалів.

А вже 17 квітня посадовець зауважив: «На Рівненщині рівень води знизився до одного-двох сантиметрів. Підтопленими залишаються 3 тисячі гектарів сільгоспугідь у Сарненському та Вараському районах. У житлових будинках підтоплень немає, але проблемні господарські двори та будівлі. На критичних ділянках працюють насосні станції, всі понтонні мости відкрито, транспорт рухається безперешкодно». 

Вияви кліматичних змін

«Ми з вами — свідки виявів змін клімату. Попередні роки були бездощовими та маловодними. Нині ж у нас два чинники: перший — накопичуємо водні ресурси у водосховищах Дніпровського каскаду, другий — аномальна кількість опадів. Тому трапляються підтоплення, є загроза для господарських споруд», — вважає директор Інституту водних проблем і меліорації НААН України Михайло Яцюк.

Та водопілля має й приємний бонус: зростають обсяги виробництва електроенергії. Гідроелектростанції посилено працюють і на внутрішнє споживання, й на експорт, який Україна відновила з 11 квітня. І щодня нарощує його обсяги.

Фахівці кажуть: повінь може тривати до кінця квітня. Але масштабних руйнацій не очікують.