Для багатьох стане відкриттям, що знане кожному виборче гасло однієї з українських партій «Зроби сам!» — фактично інтерпретація вислову «Допоможи собі сам, і тоді кожен тобі допоможе». Його автор — видатний німецький мислитель, який, за твердженням радянського агітпропу, став ідеологічним провісником фашизму.

Усе з ніг на голову

Залишалося б тільки дивуватися, чому путінські пропагандисти «руского міра» не скористалися можливістю вкотре заявити про спорідненість сучасної України з гітлерівською Німеччиною, якби не знані всьому світу факти, які вже неможливо ігнорувати навіть у Росії.

Доречно нагадати, що  із проголошених Гітлером «представниками істинно арійського духу» Бетховена, Гете і Ніцше давно вже знято клеймо «ідеологічних натхненників нацизму», а не «фашизму», що панував в Італії часів Муссоліні. Крім того, видатний філософ неодноразово заявляв, що поляк за національністю: «Я чистокровний польський дворянин без жодної краплі брудної крові, без німецької крові».

«Німеччина велика держава лише завдяки тому, що у жилах її народу тече так багато польської крові», — це теж вислів Ніцше, який дає підстави звинуватити його швидше в польському, ніж у німецькому націоналізмі. Отож гітлерівським пропагандистам довелося немало потрудитися, щоб нібито довести «арійське» походження філософа, який за життя неодноразово стверджував, що його прізвище походить від шляхетського роду Ніщинських.

На «пророка» гітлеризму Фрідріха Ніцше перетворила його рідна сестра. Співпрацювати з нею в посмертному виданні творів її брата послідовно відмовились аж троє дослідників його філософської спадщини, і лише четвертий погодився виконувати вимоги родички, яку видатний мислитель у листах називав «мстивою антисемітською дурепою». Варто уваги, що скомпоновану вже по смерті автора одіозну книжку «Воля до влади» у 1956 році офіційно визнано сфальшованою.

Чого боялися  в СРСР?

До творів Ніцше, як і до наукової спадщини Карла Маркса і Фрідріха Енгельса, ставлення неоднозначне, але беззаперечно, що це одні з найбільш знаних у світі філософів, чиї висловлювання знають і цитують. Справжня причина, з якої книжки німецького мислителя потрапили до переліку «антирадянських», — його спрямованість на оспівування культу сили духу окремої людини, яку в СРСР вважали нічого не вартою піщинкою. Тож так само, як гітлерівці на окупованій радянській території заборонили і знищували книжки Джека Лондона, твори якого пробуджували «волю до життя у тубільців», комуністична система вважала шкідливим і небезпечним вчення Ніцше про обов’язок кожного покладатися лише на власні сили і необхідність перестати бути «верблюдом». На відміну від розповсюджуваного комуністичною пропагандою звинувачення філософа в «оспівуванні надлюдини», він насправді говорив про іншу еволюцію духовного перетворення.

Більшість людей, на переконання Ніцше, все життя не можуть вийти з ролі перевантаженого обов’язками верблюда. Натомість треба бути левом, що протистоїть дракону, на кожній лусочці панцира якого написано «Ти мусиш!» Для Ніцше це не заперечення обов’язку, проголошуване анархістами, а перехід від «мусиш» до «я хочу і можу», тобто взяття тягаря відповідальності за свої вчинки на себе.

Та найвищий вияв торжества людського духу — стан… дитини, яка вільно творить нові цінності, живе у гармонії із собою і світом, не обтяжена «верблюдячими» обов’язками та працює з радістю й у власне задоволення, чого ніколи не було, немає і не може бути за жодного тоталітарного режиму. Саме перетворення громадян СРСР із «верблюдів» на таких «надлюдей» боялися в СРСР, що стало підставою для проголошення Ніцше «фашистом».

Обов’язок думати  і вирішувати самому

Філософія видатного німецького мислителя аж ніяк не істина в останній інстанції і справді шкідлива для постколоніальних і залежних від впливу «великих сусідів» народів. Звісно, якщо брати до уваги погляди тих, хто звик вказувати іншим, як їм потрібно жити. Однак саме цим вона цінна для українців, яким не зайве пам’ятати слова Ніцше: «Той, хто хоче навчитися літати, має спочатку навчитися стояти». Не забувати, що «ніколи не виживе той народ, який погоджується із трактуванням своєї історії очима сусіда».

Вироком так званій українській еліті, яка розкішним життям шокує Європу, де добре знають, що Україна найбідніша за рівнем доходів населення на континенті, звучать слова Ніцше: «Той, хто відповів собі на питання «Навіщо жити?», знає відповідь на питання «Як жити?»

Дороговказом усім нам мають стати вже цитований афоризм філософа «допоможи собі сам» і його переконання: «Якщо вирішили діяти — зачиніть двері для сумнівів». Два Майдани в новітній історії України засвідчують: хоча не кожен з нас знавець філософії Ніцше, більшість українців уже знають відповідь на запитання, як їм жити.