Громадські організації в партнерстві з Міжнародним фондом «Відродження» провели моніторинг доступу тимчасових переселенців до освіти. Здійснювали його в дев’яти областях, де зафіксовано: найбільшу їхню чисельність — Харківська область, середню — Запорізька, Київська області, м. Київ, і найменшу — Волинська область.
На зустрічі з журналістами експерт Чугуївської міськрайонної громадської організації «Чугуївська правозахисна група» Юрій Чумак повідомив, що в межах моніторингу не тільки збирали, аналізували офіційні дані органів влади та анкетування, а й проводили інтерв’ю та фокус-групи.
Отже, за словами експертів, з весни 2014 року профільне міністерство розпочало (і цей процес триває досі) розроблення нормативно-правового й методичного забезпечення діяльності закладів дошкільної та шкільної освіти в такій ситуації. Загалом надіслано понад 40 наказів і листів організаційного й методичного характеру в регіональні органи управління освітою. Дослідження показали, що попри недостатнє бюджетне фінансування закладів дошкільної та шкільної освіти, питання включення дітей із сімей переселенців у навчально-виховний процес цих закладів вирішували оперативно, без будь-яких бюрократичних перешкод.
.jpg)
У жодному з обстежених закладів не виявлено істотних проблем, пов’язаних з дискримінацією або порушенням прав дітей. Феноменальним проявом професійного потенціалу та громадянської свідомості співробітників системи освіти став прецедент реалізації принципу «позитивної дискримінації». Йдеться про першочергове зарахування найменших дітей переселенців у дошкільні заклади. Підтримку такі сім’ї одержали передовсім від учителів, батьківських комітетів та шкільних адміністрацій. У деяких випадках опитувані згадували допомогу волонтерських організацій.
Найбільше навантаження через велику кількість дітей-переселенців у навчальних закладах Харкова, Запоріжжя, Дніпропетровська, Києва. У дослідженні зокрема зробили висновок: якщо не буде додаткового бюджетного ресурсу для закладів освіти цих міст, можливі ризики виникнення соціального невдоволення серед місцевих жителів.
Проблемою для дитячих садків і шкіл залишається постійне переміщення переселенців, які повертаються додому в разі стабілізації воєнної ситуації і приїжджають знову, часто не повідомляючи про це органи освіти і навчальні заклади, де оформлені їхні діти.
Складніша ситуація зі студентами-переселенцями. Так, у 101 вищому навчальному закладі Дніпропетровської, Запорізької, Київської, Одеської, Харківської областей та м. Києві їх навчається понад дев’ять тисяч. Майже шістьом тисячам надано гуртожитки, а решта проживають у родичів, знайомих і в орендованих квартирах.
Дослідження показали, що психологічні проблеми, пов’язані з руйнуванням колишнього звичного способу життя, раптовий розрив соціальних зв’язків з родичами і друзями, невизначеність майбутнього пригнічують студентів так само, як і проблеми матеріального характеру. У цьому питанні помітні несвоєчасність та фрагментарність розробки актуальних документів, які регулюють життєдіяльність студентів з тимчасово окупованих територій. Подеколи відчувається неефективне інформування про нові правила і процедури. Значною проблемою для таких студентів є академрізниця.
У різних містах країни студенти мали проблеми з поселенням у гуртожитки. У Києві, скажімо, з цим зіткнулися 34%. У Сумах власники квартир здебільшого не хочуть їх здавати таким орендарям. До того ж 44% студентів не подали заяви на реєстрацію свого статусу як переселенців. Серед причин — незнання про процедуру реєстрації. Крім того, дослідження показало, що переміщені студенти не хочуть відкрито говорити про свої проблеми. Багатьом з них не комфортно або навіть соромно звертатися по допомогу, навіть якщо вона їм потрібна.
Пропозиції. Громадські організації пропонують органам управління освітою облдержадміністрацій та місцевих рад розробити програми підтримки реалізації права на навчання дітей-переселенців, а також визначити на 2016 рік фінансові показники видаткової частини місцевих бюджетів у зв’язку зі збільшенням числа учнів. Доцільно також ввести в громадські ради всіх рівнів та органів управління освітою облдержадміністрацій, місцевих рад представників переселенців.