Останнім часом Миколаївщина фігурує у ЗМІ як область, де боротьбі з пандемією коронавірусної хвороби місцева влада приділяє неналежну увагу. У Южноукраїнську хворими зайняті 100% ліжок у місцевій лікарні. Тут планують в разі збільшення кількості недужих посунути тих, хто мав би лікуватись у гінекологічному і дитячому відділеннях. 80—100% ліжок зайняті хворими в Баштанській центральній районній лікарні. У миколаївських міських лікарнях №№1, 3 та 5 перебувають пацієнти з інфекцією.

Показник захворюваності на СOVID-19 на Миколаївщині перевищує норму в 13 разів і становить 522 людини на 100 тисяч населення. А ще в медичних закладах області бракує персоналу. Хтось на лікарняному та самоізоляції, а хтось… пішов із життя.

Трагедія сталася в родині лікарів Колянчикових. Внаслідок СOVID-19 за два тижні померла сімейна лікарка 65-річна Галина Колянчикова. Інфікування коронавірусом і причину смерті від нього офіційно підтверджено. Підтверджено і її контакт із зараженими COVID-19 на роботі.

Однак спеціальна комісія більшістю голосів відмовила рідним померлої у виплаті компенсації, передбаченої законодавством.

Не професійне захворювання

Про нещастя розповів чоловік Галини Володимирівни лікар Миколаївської лікарні швидкої медичної допомоги Юрій Колянчиков. Історія вражає не лише тим, що на смерті лікаря намагаються зекономити, і не тим, що саму потерпілу фактично звинуватили в інфікуванні. Вражає цинічне ставлення колег та чиновників до роботи медиків.

Галина Колянчикова працювала лікарем в сімейній амбулаторії №1 комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3». Мала добру репутацію, постійних пацієнтів і 40 років лікарського стажу. Два місяці тому стала почуватися зле, здала тест ПЛР. Через п’ять днів отримала позитивний результат. Того самого дня їй стало ще гірше, чоловік викликав швидку, яка й госпіталізувала її в реанімацію Миколаївської міської лікарні №1. Ще через п’ять днів вона померла. Діагноз коронавірусна інфекція, полісегментарна пневмонія, набряк легенів.

Як до цього поставились керівництво амбулаторії ЦПМСД та чиновники міського управління охорони здоров’я? А також у Фонді соціального страхування Миколаївської області, який в разі підтвердження загибелі внаслідок професійного захворювання мав би виплатити родині чималу суму компенсації. Як і передбачено законодавством, було створено комісію з представників управління Держпраці, Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, представників Фонду соціального страхування, управління охорони здоров’я міськвиконкому, представників профспілок, інших експертів, яка мала провести спеціальне розслідування й визначити, чи був зв’язок між інфікуванням лікарки, умовами праці та смертю.

Комісія визначилася. З 14 її членів вісім проголосували за те, що захворювання та загибель не пов’язані із професійною діяльністю Галини Колянчикової. Таке рішення й ухвалили. Дивно, що за нього проголосували представник адміністрації та профкому сімейної амбулаторії, міського управління охорони здоров’я і ще кілька чиновників.

Забути про клятву Гіппократа?

Із таким рішенням не погодилися рідні лікарки. Її чоловік Юрій зазначив в інтерв’ю сайту https://inshe.tv/, що довелося доводити комісії, що заразилася вона на роботі, й інфікування пов’язане із професійною діяльністю.

«На підставі матеріалів розслідування було підтверджено, що на прийом до Галини Володимирівни приходили хворі на коронавірусну недугу, — зазначив Юрій. — Ці люди, на щастя, одужали. Часто буває, що в пацієнта, який звертається до сімейного лікаря, симптоми COVID19 не надто проявляються. Тож фахівець, приймаючи хворого, перебуває під загрозою інфікування. А його завдання — дослідити, призначити аналізи, підтвердити чи не підтвердити діагноз, призначити лікування. Нині в цій амбулаторії начебто підбирають хворих, на вході вимірюють температуру, і тих, у кого вона підвищена, направляють в окремий кабінет. Але на той період цього не було. Отже, могли перетинатися інфіковані й неінфіковані люди».

До Галини Колянчикової звернулася її колега лікарка Авдєєва із проханням її обстежити, бо в чоловіка Авдєєвої було виявлено COVID-19. Сімейна лікарка не відмовила їй, як не відмовляла нікому в медичній допомозі, пам’ятаючи про клятву Гіппократа.

Проте у Миколаївському міському управлінні охорони здоров’я кажуть, що у хворобі винна сама лікарка, бо не мала права приймати пацієнтів з підозрою на коронавірусну недугу, адже сама перебувала у групі ризику (вік та захворювання на діабет).

Лариса Окуневська, інженер з охорони праці управління каже, що Галина Колянчикова мусила вести прийом дистанційно, прослухати телефоном скарги, призначити лікування. Наголошує, що це первинне лікування, яке можна призначити без огляду. А щодо консультування хворої колеги, то та не була пацієнтом Колянчикової за укладеною декларацією, тож можна було відмовити їй в огляді.

На думку чиновників, оскільки Галина Володимирівна не мала права особисто приймати хворих на коронавірусну недугу, то й не мала підстав заразитися через свою професію. Імовірно, вони забули, що не можна одразу діагностувати COVID-19, адже у багатьох хвороба не проявляється або перебігає у прихованій формі. 

На засіданні комісія висловлювала й інші думки. Представниця Миколаївської обласної організації профспілки працівників охорони здоров’я Оксана Смалько зазначила: «Фактів надання Колянчиковою допомоги хворим удома немає. Вона ходила на роботу і з роботи пішки. Імовірність заразитися від пацієнта під час надання йому допомоги в закладі охорони здоров’я набагато більша. З огляду на те що у Колянчикової на прийомі були хворі з підтвердженим COVID-19, вважаю що її недуга пов’язана з умовами праці».

Мабуть, на засіданні комісії переважила думка в.о. директора Фонду соціального страхування в Миколаївській області Маргарити Сапожникової

«Маємо виплатити чималі гроші родині загиблої, якщо підтвердять зв’язок між професійним захворюванням та її смертю, — зазначила очільниця фонду в інтерв’ю програмі ТСН телеканалу «1+1». — Як керівник маю стояти на сторожі цільового використання державних коштів. Якщо епідеміолог не встановив зв’язку між професійною діяльністю і трагічним наслідком, то ми не можемо прийняти позитивне рішення».

Юрій Колянчиков зазначив, що комісія має ще раз з’ясувати всі обставини для остаточного ухвалення рішення. Якщо нічого не зміниться, він звернеться до суду. Його адвокат Ірина Вдовиченко переконана, що в Юрія є всі шанси довести несправедливість висновку комісії.

«Адже є факти і докази, а комісія навмисно не бере їх до уваги починає їх перекручувати», — зазначила юристка.

Про умови праці та поховання

Завідувачка ЦПСМД, працівниця якого померла, Олена Ворона вважає, що її колишня підлегла могла інфікуватися де завгодно, але не на роботі.

«Прийом хворого триває буквально кілька хвилин. Відстані дотримуються два метри, хворий у масці, лікар у масці, приміщення провітрюють. Як там можна заразитися?» — висловилася керівниця.

Однак її думку не поділяють фахівці Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, які оприлюднили довідку про підсумки участі у створеній комісії й виступили із заявою на засіданні. Представники управління заявили: «З огляду на наявність біологічного чинника на робочому місці під час виконання функціональних обов’язків Г. Колянчикової, а саме двох хворих на COVID-19; брак належних умов у кабінетах 7, 8 (порушення санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів); з огляду на те, що чоловік постраждалої здоровий, вважати цей випадок пов’язаним з умовами праці».

Фахівці цього управління підтвердили, що Галина Колянчикова вчасно звернулася по медичну допомогу, контактні особи (персонал) за місцем роботи обстежили на коронавірус, результат негативний. Для встановлення можливого зв’язку захворювання із професійною діяльністю перевірено дотримання умов для медичних працівників згідно із нормами законодавства.

З’ясовано, що кабінет №7, у якому здійснювала прийом нині покійна лікарка, за площею менший, ніж передбачено наказом МОЗ (замість 12 квадратних метрів лише сім). Не відповідає вимогам наказу МОЗ і опорядження місця для миття рук. У кабінеті немає бактерицидного опромінювача, дезінфекцію повітря проводять пересувним опромінювачем, який використовують у сусідньому кабінеті №8, де приймають хворих із підозрою на коронавірусну недугу.

Під час обстеження виявлено чимало інших порушень вимог чинного санітарного законодавства, що можуть потенційно впливати на захворюваність на коронавірусну недугу.

З урахуванням цих висновків фахівці Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області надали рекомендації керівництву амбулаторії з приводу дотримання вимог санітарного законодавства та запобігання санітарно-епідемічним ускладненням.

А ще до першого засідання злощасної комісії на родину лікарки чекав малоприємний іспит — спілкування з комунальною ритуальною службою. Тіло Галини Володимирівни без погодження з родичами транспортували з міської лікарні №1 до моргу 3-ї лікарні, де на той час перебували тіла всіх померлих внаслідок COVID-19.

«Потім мене повідомили, що розтину не проводитимуть, оскільки міська влада не перерахувала грошей на виконання розтинів, — поділився Юрій Колянчиков. — Довелося сплатити комунальникам, які мають повну монополію на перевезення тіл померлих внаслідок коронавірусу, понад 5 тисяч гривень за саме перевезення тіла».

Насамкінець.  Трагічна історія, яка трапилася в Миколаєві, на жаль, поки що не закінчилася, хоч завершився життєвий шлях Галини Володимирівни. Матиме вона продовження і на сторінках «Урядового кур’єра».

Імовірно, хтось вважатиме, як і чиновники, що лікарка сама винна, — була необачною і мала б лікувати по телефону чи й зовсім сидіти вдома.

А найнеприємніше в цій історії — не конкретні обставини за участю конкретних людей, а те, що у суспільстві таке упереджене ставлення до медиків, які самовіддано рятують нас під час пандемії. Часто вони й самі розчаровуються в нас, пацієнтах, звільняються з посад і шукають іншу роботу в інших галузях. З яким настроєм вони йтимуть до хворих, знаючи, що вони абсолютно соціально не захищені? А в разі хвороби чи смерті їх просто зрадять, за них ніхто не заступиться, а інтереси близьких захищати буде нікому.