Великоомелянська об’єднана територіальна громада на Рівненщині утворилася торік. Але й досі обидві сільські ради, що увійшли до її складу, — Грушвицька та Великоомелянська — функціонують на окремих бюджетах. Це, звісно, гальмує повноцінні процеси децентралізації. Тут з нетерпінням очікують нового бюджетного року. Саме його початок має розв’язати руки тепер уже територіальній громаді (слово об’єднана через завершення реформи децентралізації виходить із вжитку). Тепер вона нарешті виходить на прямі відносини з державним бюджетом і стає, так би мовити, повноцінним гравцем на великому полі децентралізації. Та чи будуть нові реалії успішними й ефективними для громади, що підступає до меж міста Рівного?

— Боюся, що ні, — каже голова Великоомелянської територіальної громади Алла Карп’юк. — Хоч ідеологія відносин з держбюджетом нова, так зване горизонтальне вирівнювання податкоспроможності бюджетів громад проходить з урахуванням кількості населення на їхніх територіях. І ось тут камінь спотикання.

У королівстві кривих дзеркал?

За інформацією обласного управління статистики, у Великоомелянській громаді 3724 жителі, а за даними інспекторів паспортного контролю, їх аж 5108 — майже в півтора раза більше.

Яка інформація достовірна? Та, що відповідає перепису населення 2001 року чи та, що відображає динамічний розвиток населених пунктів, до яких люди прибувають? Риторичне запитання. А прибувають вони туди, де є робота, бо в Рівному шансів заробити на прожиття більше, ніж у глибинці. Проте переконати в цьому столичних чиновників, які обраховують дотації та субвенції, непросто.

— Якщо базовий дохід на жителя становить 3 тисячі гривень на рік, таку громаду визнають спроможною, — каже Алла Карп’юк. — Наш сукупний дохід ділять на 3724, а не на 5108, і визнають нас спроможними, тобто не передбачають жодної базової дотації. Насправді ж ми втрачаємо орієнтовно 3 мільйони гривень цієї дотації. Отож може виникнути ситуація, коли нам не вистачить коштів навіть на оплату енергоносіїв і зарплату для структурних підрозділів — захищені статті видатків. То про яке ефективне самоврядування йтиметься з таким перебігом подій?

Голова громади вже звернулася до міністерства розвитку громад та територій, голів обласної державної адміністрації та обласної ради з цією проблемою. Поки що у відповідь — тиша.

Голова Крупецької територіальної громади Віталій Мошкун таку ситуацію пережив раніше. Сюди теж прибувають люди, бо у громаді є бюджетоутворюючі підприємства з достойною зарплатою.

— Куди ми тільки не зверталися, виявивши невідповідність між реальною кількістю наших жителів, яку встановили методом подвірного обходу, і тією, що є в статистичних звітах. Але нас ніхто не почув. І не почує доти, доки не пройде всеукраїнський перепис населення, — каже він.

Ситуація у Крупецькій громаді інша. Ця громада одна з кількох в області, що має так звану реверсну дотацію. Тобто 50% перевиконання надходжень ПДФО спрямовують у держбюджет. До того ж громада постійно розширюється за рахунок приєднання інших населених пунктів. Усе це дає змогу балансувати в непростий час. Ось і нині, за словами Віталія Мошкуна, всі субвенції розраховують на 9400 жителів, хоч насправді їх тут 9800.

— Ми вже кілька років поспіль порушуємо питання достовірної статистики, яка впливає на справедливість і співмірність у фінансуванні нагальних потреб громад, — каже фінансовий консультант проєкту «Пульс» Рівненського територіального відділення Асоціації міст України Людмила Кушнер. — На жаль, нас поки що не чують. Але для тих територій, де кількість населення зменшується, такі підходи вигідні, адже вони отримують більше.

Справедливість і рівний доступ усіх жителів до всіх послуг — одна з головних засад реформи з децентралізації. А викривлена статистика призводить до викривлення інших параметрів оцінки громад.

Порушила цю проблему перед учасниками форуму «Ефективне самоврядування як запорука демократичної та правової держави», який нещодавно проходив онлайн. Думки ідеологів місцевого самоврядування розділилися. Заступник міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода вважає, що перепис населення не врегулює проблему, потрібні електронні реєстри жителів громад, які постійно оновлюватимуть. Тоді й на місцях знатимуть, що в них відбувається, і чиновники в підрахунках не помилятимуться.

Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан каже: Мінфін принаймні поки що не бере до уваги даних муніципальних фіскальних реєстрів. І тільки всеукраїнський перепис населення врегулює проблему.

До речі, 9 грудня на засіданні уряду ухвалено рішення про перепис населення 2023 року. Чи вдасться провести його, спираючись на оновлені дані муніципальних реєстрів, які будуть синхронізовані між собою, — велике питання. Принаймні Міністр Кабінету Міністрів Олег Немчінов каже, що перепис відповідно до реєстрів — майбутнє, якого не уникнути. Але орієнтиром його називає… 2030 рік.

А як жити громадам сьогодні й завтра? Невже в королівстві викривлених дзеркал?

А чиновники жирують

Не лише застаріла статистика створює проблеми. У новоутворених громадах не вистачає коштів на виплату заробітних плат бюджетникам, які фінансують із місцевих бюджетів, і оплату енергоносіїв до кінця року. Нонсенс? Ще й який!

— Приміром, у межах ще не укрупненого Дубенського району діра майже 12 мільйонів, — каже голова постійної комісії обласної ради Олександр Дехтярчук. — Адже достовірну інформацію районна влада приховувала, не узгодивши витрати й не оптимізуючи штати у бюджетних установах. Таке враження, що тільки й чекали, аби передати цей клубок проблем у новоутворені громади.

Приміром, працівники Вербської школи мистецтв востаннє отримували зарплату в серпні, працівники дитсадків району — у вересні. А будинок культури, який переходить із спільної власності територіальних громад району у власність Дубенської громади, має 2,5 мільйона боргів за енергоносії. У Міністерстві фінансів мені відповіли, що цієї заборгованості не існує. Звідки роблю висновок: її просто приховали, сплачуючи податки та обов’язкові платежі, щоб не було штрафних санкцій. 

Така сама проблема і в Радивилівській та Острозькій територіальних громадах. Остання, до речі, утворилася в межах цілого району.

А в деклараціях чиновників обласного, районного рівнів — неспівмірні заробітні плати, особливо як на період пандемії. Середньостатистичний працівник Рівненської обласної ради цього пандемічного року отримує… 28,9 тисячі за місяць. Як сталося, що одним бюджетникам нічим платити мінімальну, а собі без проблем — і надбавки, і премії?

Як на мене, це вже питання для реакції правоохоронців та антикорупційних органів. І то невідкладної, адже його ціна занадто висока: довіра до реформи з децентралізації та керівників громад, яких обрали люди.

ПРЯМА МОВА

«Голови — наші союзники»

Віталій КОВАЛЬ,
голова Рівненської обласної державної адміністрації:

— Щодо заборгованості, яка виникла в Дубенському районі, то це для мене тривожний сигнал. Ситуацію вже вивчає комісія з фінансистів та аудиторів: достеменно розберемося, чому так сталося. Водночас наголошую: ми відкриті як для діалогу, так і для відповідей на будь-які, в тому числі незручні, питання. І готові їх вирішувати разом із депутатами обласної та місцевих рад. Бо маємо спільну відповідальність за соціально-економічну ситуацію в області. Поки що вона стабільна: перевиконання обласного бюджету на понад 10 відсотків, місцевих — майже на 8, а за рівнем надходжень до держбюджету Рівненщина взагалі демонструє найвище зростання за період незалежності — 55,4 відсотка. Усе це — лише перші результати нашої спільної з головами територіальних громад роботи щодо відбілювання ринків. Зокрема, в легальну площину перейшли понад півтори сотні АЗС, майже 30 тисяч гектарів сільгоспземель, 700 тисяч гривень принесло до бюджетів легалізоване водне плесо. Через аукціони вже продано перших 5 ділянок на видобуток бурштину. Головними союзниками вважаємо голів територіальних громад, переважна більшість із яких розуміє: основний резерв для розвитку — наші внутрішні резерви. Бо якщо, приміром, одна легальна АЗС поповнює скарбничку громади на 1,3 мільйона в рік, то це значно краще, ніж літри «лівого» бензину. Про все це розповів депутатам обласної ради під час свого звіту про роботу за рік. І зауважив: у перемоги багато батьків, лише поразка — сирота. Тож об’єднуймо зусилля для спільних перемог.