Осіння сесія ПАРЄ, яка за кілька тижнів відкриється у французькому Страсбурзі, ймовірно, принесе Україні неприємну новину. Члени Асамблеї можуть проголосувати за резолюцію, яка фактично гарантуватиме росіянам тріумфальне повернення до ПАРЄ у січні наступного року. Це означатиме, що в міжнародному механізмі антиросійських санкцій, який після анексії Криму та російської воєнної агресії на Донбасі став фактично єдиним покаранням Кремля за наругу над Україною, з’явиться небезпечна тріщина, котра має шанси поширитися на європейські уряди.
У резолюції ПАРЄ «Зміцнення процесу прийняття рішень у Парламентській асамблеї щодо визнання повноважень та голосування» ви не знайдете жодної згадки про Росію. Більше того, у тексті проекту резолюції, з яким можна ознайомитися на сайті ПАРЄ, зазначено, що Асамблея не змінює правил процедури, «намагаючись розв’язати чисто політичну проблему». А робить це виключно з ідеалістичних міркувань, аби «допомогти зробити Асамблею здоровішою і міцнішою, щоб вона могла краще захищати демократичні цінності, верховенство права та права людини». Проте кожен депутат ПАРЄ знає, що ця резолюція була написана «під Росію», а саме для того, щоб повернути депутатів Держдуми у сесійну залу ПАРЄ, де вони не з’являються з 2015 року.
У 2014 році на квітневій сесії Асамблеї російську делегацію було позбавлено права голосу через анексію Криму. Згодом цю санкцію продовжували через вторгнення російських військ на Донбас, підтримку Кремлем тамтешніх псевдореспублік, порушення прав людини в Криму та переслідування українських громадян. У резолюціях, які ПАРЄ ухвалила з цього приводу, містилися заклики до Росії припинити анексію Кримського півострова і залишити у спокої схід України, відновивши тим самим її територіальну цілісність у міжнародно визнаних кордонах. Але, зрозуміло, Кремль не дослухався до закликів європейських диваків-ідеалістів, і виконувати жоден із пунктів жодної резолюції Москва не збиралася. Проте продовження санкцій і нові резолюції, що поповнювали російський файл, не на жарт роздратували РФ. Російські депутати вирішили бойкотувати сесію ПАРЄ і не з’являтися у Страсбурзі доти, доки їхні права не поновлять у повному обсязі. Без будь-яких вимог до Москви.
ПАРЄ довго опиралася цьому шантажу, попри те, що проросійське лобі з «лівих», окремих політиків з когорти соціалістів і ласих до російських хабарів європарламентарів увесь цей час невтомно шукало шпаринку, через яку можна було б протягти росіян назад в Асамблею. Як відомо, політика річ мінлива, і росіяни вперто чекали потрібного моменту, паралельно методично відпрацьовуючи сценарії, які дадуть можливість повернутися. Один із них видався простим і безпрограшним: якщо процедура ПАРЄ щодо оскарження повноважень національної делегації гарантовано забезпечуватиме їм нове продовження санкцій, то треба просто змінити процедуру. Звичайно, навіть проросійське лобі не могло просувати ідею зміни процедурних правил — непорушну підвалину ПАРЄ — лише на догоду Росії. Цю ідею треба було загорнути в привабливу обгортку. І її швидко знайшли.
Початком падіння Асамблеї до ніг Москви можна вважати появу в кріслі президента ПАРЄ іспанця Педро Аграмунта. Він ніколи не приховував своїх симпатій до Росії і за кожної зручної нагоди говорив про необхідність діалогу з РФ. А потім взяв і гайнув із депутатами Держдуми на літаку російського Міноборони до Сирії, де ручкався з диктатором Ассадом. Зрозуміло, що Бюро ПАРЄ благословення на такий вояж свого президента не давало, а вчинок Аграмунта коштував йому посади президента. Тільки тут є цікава деталь: щоб відправити Аграмунта у відставку, Асамблея проголосувала за зміну процедури ПАРЄ, бо пункту про дострокове припинення повноважень президента там не було.
Аграмунт пішов зі скандалом, а хвилю щодо недосконалості процедур ПАРЄ та неефективності роботи Асамблеї було запущено. І от з благословення нового президента-соціаліста Мікеле Ніколетті депутати почали перегляд регламенту роботи ПАРЄ нібито для того, щоб дати змогу всім країнам-членам повноцінно працювати та щоб успішно провести у наступному році саміт глав-держав і урядів країн-членів РЄ, присвячений 70-річчю цієї організації.
Тим часом Москва, відкинувши всі дипломатичні умовності, просто припинила платити членські внески до РЄ, відверто заявивши: або ви повертаєте нас у ПАРЄ, або грошей не побачите. Мабуть, останній аргумент став для РЄ просто вбивчим. І в кишені росіян опинився відповідний проект резолюції.
Якщо її буде ухвалено, то зміни до регламенту гарантуватимуть, що небо над головами депутатів Держдуми у ПАРЄ буде ясним, бо вони суттєво ускладнюють процес оскарження повноважень національних делегацій та ініціювання санкцій. Проте, як люблять повторювати в ПАРЄ, Асамблея — демократичний орган, і лише голосування депутатів вирішить долю резолюції. А голосування — річ непередбачувана.