Останнім часом багато киян скаржаться на те, що в їхніх платіжках з’явилися борги. Здебільшого вони стосуються користування гарячою та холодною водою й водовідведення. Цікаво, що такі проблеми є навіть у тих, хто за все платить вчасно.
Щоб розібратись у ситуації, людині необхідно витратити чимало часу й нервів, бо доведеться зі стосом документів їхати на підприємство, що надає послуги. Телефоном вирішувати питання ніхто не бажає. І це попри те, що через заборгованість за комунальні послуги людині можуть не призначити субсидію, яка для більшості пенсіонерів — рятівний круг під час сплати за компослуги. У яких ситуаціях можуть позбавити субсидії і що робити, щоб цього не сталося, дізнавався кореспондент «УК».
Усі в електронний кабінет
Найчастіше скарги на заборгованість доводиться чути від пенсіонерів. Здебільшого борги з’являються в тих, хто виїхав на літо на дачу. Наприкінці вересня вони поверталися в міста, де на них чекав вельми неприємний сюрприз у вигляді боргів за користування холодною й гарячою водою. Така ситуація трапилася зі знайомою Марією Каштанських (прізвище змінено на прохання пенсіонерки). Щороку навесні жіночка виїжджає на дачу, де вирощує городину, а восени діти її забирають до Києва. Мешкає вона в однокімнатній квартирі. Доки бабуся на дачі, за комунальні послуги платять діти.
Звісно, що водою без бабусі ніхто не користувався, тому за неї й не платили. Поки пенсіонерка була в селі, в неї з’явились борги за воду. Приїхавши до Києва, старенька почала з’ясовувати їхнє походження. Подзвонивши за телефонами підприємств, що надають послуги, вона почула, що треба було щомісяця передавати показники лічильника телефоном або створити власні електронні кабінети на сайтах компаній, які надають послуги. У цьому разі це Київводоканал та ТОВ «Єврореконструкція».
До речі, раніше ці дані передавались автоматично під час сплати за комунальні послуги. Але навесні процедура чомусь змінилася. Оскільки пенсіонерка була не в столиці, то вона, по-перше, не знала про необхідність постійно передавати дані, а по-друге, в неї на дачі немає телефону. Тобто навіть якби й знала про таку необхідність, то не було звідки дзвонити. Вона була переконана: якщо послугою не користуєшся, повідомляти про це нікуди не треба. У підсумку в пенсіонерки заборгованість за гарячу воду сягає 500 гривень, за холодну — 200. А ще сусіди розповідають, що через наявність таких боргів їй тепер не нарахують субсидію. Щоб з’ясувати, як усе насправді, «Урядовий кур’єр» звернувся до Міністерства соціальної політики.
Директор департаменту державної соціальної допомоги Мінсоцполітики Віталій Музиченко зазначив, що в разі отримання від підприємств — надавачів послуг інформації про прострочену на понад два місяці заборгованість з оплати послуг субсидію на наступний строк не призначають. Про це людину, яка звернулася по субсидію, інформує структурний підрозділ з питань соціального захисту населення. Проте якщо протягом двох місяців з дати інформування про непризначення субсидії на наступний строк громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, субсидію призначають з дати закінчення попередньої субсидії. Інакше — з місяця, в якому громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору.
Цей строк можуть продовжити на підставі рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної в місті ради або комісії, яку вони утворюють, з вагомих причин.
Дзвоніть, і вас почують… може
Тож не зрозуміло, в яких випадках субсидію не призначають і що робити. «Якщо людина має заборгованість за два й більше місяці (зокрема й за минулі роки), але хоче отримувати субсидію, їй потрібно подати в органи соціального захисту населення документи, що підтверджують погашення заборгованості, або укласти договір про її реструктуризацію, — пояснює Віталій Музиченко. — Також документом, який підтверджує, що заборгованості з оплати комунальних послуг нема, може бути рішення суду, яке скасовує таку заборгованість».
З огляду на це питання щодо виникнення та сплати боргу слід вирішувати з підприємствами — надавачами послуг. «Передбачено, що прострочена заборгованість з оплати послуг — не причина для непризначення субсидії на наступний термін, якщо загальна сума такої заборгованості не перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 гривень)», — зазначає Віталій Музиченко. Згідно із Законом «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування можуть встановлювати за рахунок власних коштів і благодійних надходжень додаткові до передбачених законодавством гарантії щодо соціального захисту населення, порядок надання яких визначають ці органи.
Як роз’яснює чиновник, питання треба вирішувати з підприємствами — надавачами послуг, проте тут є кілька але. По-перше, черга в ТОВ «Єврореконструкція» чималенька. До того ж туди ще потрібно дістатись: офісів у компанії небагато. Її години прийому, крім одного дня, припадають на робочий час, тому людині, яка працює, потрібно або відпрошуватися з роботи, або ж брати відпустку. І не факт, що все вирішите за одну поїздку.
Звісно, потрібно не лише погасити заборгованість, а й робити все, щоб у майбутньому вона не з’являлася. І з цим теж є складнощі. Адже передати показники можна або через інтернет, або подзвонивши в компанію, яка надає послугу. Проте у більшості бабусь і дідусів немає не те що доступу до інтернету, а комп’ютера. Тому вони апріорі не можуть створити особистий кабінет на сайті підприємства — надавача послуг.
Щодо передачі даних телефоном теж не все просто. Адже до цих підприємств ще треба додзвонитись, а це не так легко, як здається. Приміром, я якось дзвонила і витратила на це майже півгодини. Щоправда, дзвонила безперервно. За словами знайомої, мені дуже пощастило, адже вона, щоб передати показники, витрачає день.
Не зрозуміло, що робити людині, яка поїхала на літо в село, де нема ні телефону, ні інтернету. Добре, якщо є діти, які створять особистий кабінет для батьків і вноситимуть дані лічильників. А якщо такої змоги немає?
Насамкінець. Просто не зрозуміло, навіщо було ось так ускладнювати життя людям. Чим не вгодила попередня процедура, коли достатньо було внести дані лічильників у квитанцію і оплатити її?