Згідно з чинним податковим законодавством, українські біженці мають задекларувати отримані від іноземних урядів кошти. А якщо так, то декларацію про отримані у 2022-му гроші треба подати до 1 травня 2023 року. Із цих грошей до 1 серпня 2023-го треба сплатити податок на доходи фізичних осіб (18%) та військовий збір (1,5%).

Чимало біженців,  дізнавшись про це, обурюються, кажучи, що за кордоном їм і так живеться нелегко, й  витрачають вони там не лише гроші іноземних урядів, а й свої кревні, які закінчуються.

Що можна відповісти із цього приводу? Чи треба змінювати законодавство тепер, щоб якось полегшити сплату відсотків біженцям, коли вони повернуться в Україну?

«Урядовий кур’єр» шукав відповіді на ці та інші запитання.

Що таке іноземний дохід, згідно з ПКУ

«Обурення українських біженців цілком зрозуміле, оскільки більшість із них справді  ледь покривають свої базові потреби в житлі та їжі за допомогою коштів від іноземних урядів і за рахунок власних заощаджень. Стосовно національного податкового законодавства, то є певна проблема з нормативним регулюванням оподаткування соціальної (фінансової) допомоги від урядів інших країн. Ця проблема пов’язана з тим, що суспільні відносини динамічні, і на момент складання окремих норм Податкового кодексу України ніхто і подумати й не міг, що українці колись будуть біженцями, потребуватимуть та отримуватимуть допомогу від іноземних держав, а тому це й не передбачено в кодексі належно», — зазначає заступник голови правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва Вікторія Тютюнникова.

Нагадаємо, що в Податковому кодексі є кілька пунктів у різних статтях, які дотичні до питання звільнення від оподаткування або до встановлення особливостей справляння податку на доходи фізичних осіб та військового збору: пункт 170.11 статті 170 та пункт 165.1 статті 165.

Пункт 170.11 кодексу встановлює, що іноземний дохід включається до загального річного оподатковуваного доходу, передбачає винятки (особливості) щодо оподаткування окремих видів іноземних доходів та закріплює положення, що дозволяють уникнути подвійного оподаткування.

«Стаття 165, що встановлює доходи, які не входять до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, одним із таких доходів у підпункті 165.1.1 пункту 165.1 визначає «суму державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій, вартість соціальних послуг». У цьому підпункті є слово «державної», імовірно, йдеться про допомогу саме від нашої держави, проте все залежить від тлумачення норми», — продовжує експерт.

Резидентність та ризик сплати податків двічі

Під час вирішення питання виникнення податкового обов’язку в українських біженців за 2022 рік, зазначає Іван Маринюк, юрист ЮФ «Ілляшев та Партнери», першочергово треба визначити їх податкову резидентність. Експерт нагадує: для цього необхідно звернутися до правил податкової резидентності країни перебування, а в разі існування між Україною та країною перебування конвенції про уникнення подвійного оподаткування, — до її положень.

«У пригоді можуть стати офіційні роз’яснення місцевих податкових органів. Необхідно  враховувати наявність житла для проживання в Україні та за кордоном, місце перебування сім’ї та роботи тощо. Після вирішення цього питання треба з’ясувати, які доходи та який їхній розмір підлягають оподаткуванню в тій чи тій країні. За загальним правилом, допомогу у вигляді коштів від іноземних урядів за законодавством України можна вважати іноземним доходом. У разі наявності податкової резидентності України особа має задекларувати такий дохід та сплатити відповідні податки в Україні», — резюмує він.

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що спершу в цьому питанні було за вуха притягнуто окремі пункти податкового законодавства, потім його перекрутили та видали новину, що українські біженці зобов’язані сплачувати податки і в Україні, і в ЄС.

«Тепер новий інформаційний привід. За підсумками 2022 року можна подати податкову декларацію до ЄС чи України — одне із двох. Якщо заплатили податки в Європі, то в Україні нічого платити не треба», — обурюється експерт.

Вікторія Тютюнникова вважає: експерт має на увазі те, що після перебування за межами України протягом 183 днів українці автоматично набувають резидентства країни перебування. Соціальна допомога, наприклад, у Німеччині не обкладається податком на доходи, а тому в разі набуття податкового резидентства цієї країни за отриману фінансову допомогу податки сплачувати не потрібно.

Однак особа після спливу 183 днів набуває резидентства країни перебування, вона піддаватиметься ризику подвійного оподаткування в Україні й країні її фактичного перебування.

Іван Маринюк вважає, що для усунення подвійного оподаткування в обох країнах існує механізм. Його, за словами Івана Маринюка, передбачено конвенціями про уникнення подвійного оподаткування, і їх слід читати разом із внутрішнім податковим законодавством.

«Наприклад, відповідно до чинних правил Податкового кодексу України, якщо особа-резидент України заплатила податок на доходи фізичних осіб обсягом 20% у країні тимчасового перебування (а в Україні такі доходи оподатковуються за ставкою 18%), то в Україні його платити не потрібно. Проте такій особі треба буде подати податкову декларацію за звітний рік і сплатити військовий  збір 1,5%», — зазначає він.

Які зміни потрібні

Як зазначають деякі експерти, українські податківці не мають інструментів, за допомогою яких вони могли б дізнатися про отримання біженцями коштів за кордоном. Уже не кажучи про те, що в деяких країн такі виплати здійснюють або готівкою, або чеками на покупку певних товарів. Автоматичний обмін податковою інформацією з Європою запрацює не раніше 2024 року, тобто в найліпшому разі податківці зможуть отримати дані за 2023 рік.

Як можуть отримати інформацію про допомогу біженцям за кордоном податківці?

Вікторія Тютюнникова зазначає, що таку інформацію можна отримати лише двома способами. По-перше, з декларації, яку українці надають до 1 травня кожного року про доходи, отримані за минулий рік. Це стосується й допомоги від іноземних держав. По-друге, шляхом надсилання офіційних запитів до інших держав. Але цей спосіб на вигляд надзвичайно складний.

«Нині податкові органи України можуть отримувати податкову інформацію на підставі чинних двосторонніх угод про обмін інформацією. Проте є певні сумніви, що вони активно використовуватимуть цей механізм, оскільки для цього потрібно мати значний адміністративний ресурс», — додає Іван Маринюк.

Чи треба змінити податкове законодавство України про оподаткування іноземної допомоги біженцям?

Вікторія Тютюнникова вважає, що треба, оскільки під час створення норм права, зокрема податкового, неможливо врахувати зміни в майбутньому та подальшу динаміку суспільних відносин. Вона впевнена, що такі зміни мають  вважати фінансову допомогу від іноземних держав доходами, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Та відповідно звільнити біженців, що отримали її, від сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору в Україні.

Як вважає, Іван Маринюк, передовсім це з’ясувало питання, яке турбує майже 3 мільйони платників податків, змушених покинути домівки. Це дало б їм упевненість, що держава про них турбується і вони не матимуть додаткових фінансових зобов’язань після повернення.