У Миколаєві відбувся міжрегіональний марафон «AQUAFARMING-2020», в якому взяли участь понад 30 вітчизняних і закордонних експертів ринку аквакультури. Разом вони шукали шляхи відродження водного фермерства в Україні й аналізували можливі перспективи розвитку акваферм.
Засновник Центру інформаційної підтримки бізнесу в Миколаєві Артем Ващиленко сказав: «Можливостей для розвитку аквафермерства в Україні й зокрема на Миколаївщині достатньо. По-перше, у нас багато водних територій. По-друге, історія підтверджує, що в минулому столітті саме рибницькі господарства півдня України були найкращими в колишньому Союзі. Україна напрацювала досвід успішного розведення аквакультури, але здебільшого такий вид бізнесу — екзотика».
Миколаївщина може стати центром українського аквафермерства. В області цей вид підприємницької діяльності лише розвивається, проте є багато порожніх об’єктів, придатних для аквафармінгу. Тому Центр інформаційної підтримки бізнесу в Миколаєві розробив економіко-географічну карту можливостей водного фермерства півдня України аquamap. На інтерактивній карті позначено доступні водойми і водні культури, які там можна вирощувати, є рекомендації для їх розведення. Тож крім штучного розведення коропа, в області можна вирощувати раків, устриць, мідій, осетрів, креветок.
Однак як зазначив директор Регіонального центру підтримки підприємництва Володимир Євсєєв, у Миколаївській області не затверджено стратегічну програму розвитку до 2027 року, у яку ввійшли б пропозиції про визнання аквафармінгу одним із пріоритетних напрямів розвитку регіону.
«Наш захід — певний елемент впливу громадянського суспільства на владу. Ми стукаємо у двері й сподіваємося, що таки достукаємося. Хочемо, щоб усі, хто впливає на ухвалення рішень про створення сприятливих інвестиційних умов для акваферм, почули нас і зробили те, що повинні», — зазначив доктор економічних наук професор Національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова Володимир Парсяк.
Досвідом своєї країни поділився норвезький експерт з розвитку бізнесу в галузі аквакультури Крістен Мордал. Він зауважив, що вирішальну роль у розвитку цієї галузі відіграє нормативно-правова база, яка формується в Норвегії за участю представників бізнесу. Важливе впровадження сучасного програмного забезпечення для контролю показників, закупівля високоякісних дорогих кормів.
«Робота аквакультурного підприємства — справа витратна, але варта затрачених зусиль», — переконаний експерт.
На думку директора ТОВ «Акваферма «Тилігул» Любомири Гайдамаки, в Україні взаємовигідне об’єднання підприємців навколо спільного вирощування й перероблення аквапродукції.
На заході підприємці дізналися, як оформити дозвільні документи і зареєструвати акваферму в Україні, отримали необхідну інформацію про обладнання й технології вирощування аквакультур. А ті, хто вже працює в аквафермерстві, шукали точки зростання і розвитку бізнесу. Триденний марафон організовували центри інформаційної підтримки бізнесу в Миколаєві, Запоріжжі та Одесі за підтримки ЄБРР.