У Миколаєві відбулася прес-конференція екологів та активістів «Бузький Гард: проблеми та перспективи. Результати круглого столу у Верховній Раді України «Екологічні аспекти розвитку гідроенергетики в Україні». Її учасники розповіли про підсумки екологічного круглого столу, на якому проблеми обговорили експерти з усієї України, природоохоронці, науковці, представники гідроенергетичної галузі, народні депутати України та представники Міністерства екології та природних ресурсів. Ішлося про ймовірність будівництва та добудови таких резонансних об’єктів, як Дністровська ГАЕС (1—3 черга), Канівська ГАЕС, Ташлицька ГАЕС, зокрема підняття рівня Олександрівського водосховища до відмітки 20,7 метра, і Верхньодністровського каскаду ГАЕС.
На засіданні згадали про можливе затоплення Національного парку «Бузький Гард» у разі підняття рівня Олександрівського водосховища. Як відомо, громадськість Миколаївщини виступила єдиним фронтом і донесла до керівництва держави чітку позицію з приводу перспектив розвитку гідроенергетики та недопущення підняття рівня Олександрівського водосховища, що призведе до втрати національно-історичної та природної пам’ятки. Найактивніші жителі області та спеціалісти об’єдналися у штаб опору затопленню Бузького Гарду.
— Ми підтвердили свою позицію й виступили категорично проти добудови Ташлицької ГАЕС та підняття рівня Олександрівського водосховища до позначки 21,7 метра, — зазначив керівник штабу опору затопленню Бузького Гарду Олег Кравець. — Штаб підготував та передав рекомендації. Зокрема скасувати постанову КМУ №552 від 13.07.2016 «Про схвалення програми розвитку гідроенергетики до 2026 року» та відмовитися від добудови Ташлицької ГАЕС в її нинішньому проекті, що передбачає функціонування руслового Олександрівського водосховища; створити тимчасову слідчу комісію ВРУ щодо розслідування протизаконного підвищення води в Олександрівському водосховищу до відмітки +16,9 метра; встановити межі НПП «Бузький Гард» та РЛП «Гранітно-степове Побужжя» і кордонів буферних зон; збільшити компенсації ризиків населенню у 30-кілометровій зоні від Південноукраїнської АЕС з переглядом розширення з 30 км до меж області.
На круглому столі озвучено й інші пропозиції та рекомендації. Олег Кравець окремо зупинився на темі компенсації ризиків населенню за сусідство з Південноукраїнською АЕС. Виявляється, якщо поділити суму відшкодування на кількість жителів Миколаївщини, виходить, що кожен отримує гривню 90 копійок на місяць. Звісно, ця так звана компенсація аж ніяк не покриває ризиків, пов’язаних з тим, що небезпечний об’єкт розташовано на території області, завдає шкоди довкіллю та здоров’ю громадян.
Голова Національного екологічного центру України Руслан Гаврилюк зазначив, що гідроенергетика має змінитися: «Ми повинні звернути увагу на цивілізований світ, за якими правилами гідроенергетика розвивається в європейських країнах. Те, що відбувається в Україні, суперечить європейським практикам. Енергетики провокують громадськість».
Виконавчий директор Національного екологічного центру Дмитро Іванов запропонував альтернативу програмі розвитку гідроенергетики. Вона полягає в тому, що перед узгодженням проектів з будівництва ГАЕС і ГЕС необхідно передовсім оцінити їх потенційний вплив на навколишнє середовище.
«Ми стоїмо на тій позиції, що вимір потужностей залежить від вимірювання екологічної небезпеки, — зазначив він. — Якщо будь-який проект впливає на навколишнє середовище негативно, його не розглядають. Це нормальна цивілізована європейська практика».
Учасники прес-конференції підтвердили, що на круглому столі у Верховній Раді їх почули. Заступник міністра екології та природних ресурсів Василь Полуйко зазначив, що міністерство не погодило програму розвитку гідроенергетики у зв’язку з тим, що програма не пройшла процедури стратегічної екологічної оцінки, не було проведено транскордонних консультацій та консультацій із громадськістю. А захисники Бузького Гарду налаштовані рішуче й ініціюють проведення загальноукраїнських громадських слухань із приводу можливості добудови об’єктів гідроенергетики.