Голова постійної комісії Черкаської обласної ради з питань агропромислового розвитку та земельних відносин, голова обласної асоціації фермерів і приватних землевласників Віктор Гончаренко на одному із зібрань в обласній раді якось зауважив: «З 1 липня ринок землі набуває чинності, він уже навис, як дамоклів меч. Але механізми ринку ще й досі не відпрацьовані…»

Ці слова аграрія згадалися після звістки, що на Всеукраїнському форумі «Україна 30. Земля» Президент Володимир Зеленський підписав закон про вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин (відомий під номером 2194). І згадалися саме тому, що документ якраз і допомагає створити механізми назрілих змін, яких досі бракувало. Як сказав у виступі глава держави, цей закон — фактично «земельна Конституція» країни. Згідно з документом, землі держвласності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) передаються в комунальну власність сільських, селищних, міських рад. Повноваження зі здійснення держконтролю за використанням та охороною земель надано обласним держадміністраціям і виконавчим органам сільських, селищних, міських рад. Новим законом внесено, без перебільшення, революційні зміни до значної кількості законодавчих актів України, зокрема до шести кодексів та 24 законів України. Таким чином Держгеокадастр та його територіальні органи втратили значну частину своїх повноважень, зокрема розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення, перетворивши всю систему Держгеокадастру на сучасну сервісну службу.

Перші враження — позитивні

Як прокоментував міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко, «це історично доленосна подія, один із найважливіших законів у моєму житті, який підтверджує невідворотність земельної реформи, за яку я відповідаю в нашій державі. Тепер право розпоряджатися землями передано місцевим громадам остаточно і безповоротно».

Як же реагують на нововведення на місцях, зокрема в органах місцевого самоврядування? Усі, з ким довелося говорити, ще вивчають документ, хоч уже є перші оцінки й зауваження. Приміром, сільський голова Руськополянської територіальної громади Олег Гриценко схвалює такий крок у реформуванні земельних відносин. Рішення стосовно землі, вважає він, мають приймати колегіально, а не одноосібно в чиновницьких кабінетах. Громада повинна активно долучатися до питань, як саме використовувати ту чи ту ділянку, кому її віддавати в оренду. Долю земельних ділянок визначатимуть на сесіях.

— Упевнений: ухвалені зміни загалом підуть на користь громадам, виросте бюджет, адже контроль надходжень — оплата оренди, інші платежі до нього — відбуватиметься на місці, — наголосив він. — Однак вбачаю й певні труднощі. Зокрема збільшиться навантаження на працівників ради, фахівців територіальної громади, адже потрібен час і неабиякі зусилля, аби підготувати правильні з точки зору закону рішення, провести сесійні засідання. Навіть щоб вивчити всі можливості, теж потрібно чимало часу, а потім — винести питання на аукціони, якщо мова про оренду землі. Але ми готові до цього, бо працюємо на користь громади, маємо залучати інвестиції, бізнес, збільшувати надходження від податку з доходів фізичних осіб, земельного податку. За рахунок цього громади розвиватимуться, поліпшиться дорожня інфраструктура, зв’язок, водогін та інші життєво важливі напрями. Контроль за землями допоможе збільшити надходження коштів у громадську скарбницю. Процедура проведення аукціонів нам добре відома, вона чітко прописана в законодавстві. Тепер потрібно відповідно до навантаження добирати фахівця, який і займатиметься цим напрямом.

Дуже добре, що буде скорочено та усунуто бюрократичні процедури, зменшиться кількість довідок та строки їх оформлення. Зникнуть такі явища, як державна експертиза землевпорядної документації, погодження проєктів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, авторського нагляду за виконанням проєктів землеустрою. Спрощено й процедури виготовлення та погодження землевпорядної документації. Розширюється коло повноважень сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Ринок землі передбачає високу відповідальність

Сільська голова Мокрокалигірської ОТГ Вікторія Пипа, також загалом схвалюючи кроки законодавців щодо вдосконалення земельних відносин, зокрема й передачу права громадам розпоряджатися землею за межами населених пунктів, бачить і необхідність інших законодавчих кроків. Позитив вона вбачає в тому, що тепер законне право розпоряджатися землями за межами сіл, які увійшли до ОТГ, повернули громаді. Це особливо необхідно, зважаючи на розширення три роки тому землеволодінь на 1500 гектарів за межами сіл. Ці території передано громаді за постановою уряду. Однак, на думку голови, висловлену в місцевій пресі, дуже важливо, аби до цього було внесено необхідні зміни до Податкового кодексу. Адже, приміром, є угоди щодо оренди землі, які діятимуть ще з десяток років, а укладені вони всього під 3% вартості паю. Сплачуючи такий мізер, виробник нічого не порушує: в законі значиться, що він повинен платити від 3 до 12% вартості оренди. Тобто юридичних важелів впливу немає. Як при цьому наповнювати бюджет, щоб утримувати освіту, медицину?

Дуже тривожать сільську голову початкові кроки ринку землі. Чи всі її власники відповідально поставляться до можливості продажу ділянок? Чи не вийде так, що продавши паї і проївши виторг, селяни позбавляться регулярного джерела доходу, а громада — відповідних надходжень від податків?

На ці питання, очевидно, дадуть відповіді вже найближчі місяці. Як і на інші, що стосуються дотримання природоохоронного статусу, забезпечення здорового довкілля. Хоч місцеві екологи, приміром, зауважують ризик можливого посиленого розорювання земель, оскільки контроль за їхнім використанням буде здійснювати сама ОТГ.

У пріоритеті — здорове довкілля

Витриманий у дусі збереження природи, документ враховує необхідність охорони природних ресурсів, зокрема лісів — землі, надані в користування державним лісогосподарським підприємствам, та землі лісогосподарського призначення лишаються в державній власності. Зміну цільового призначення земель лісогосподарського призначення так само повинен буде погоджувати Кабінет Міністрів. Зазначаючи багато позитивних моментів нового закону, наприклад, він прибирає зайві погодження, які не допомагали зберігати довкілля, а лише створювали корупційні ризики, спеціалісти-лісівники вказують на окремі «другорядні» деталі. Так, поняття «ліс» не є тотожним поняттю «землі лісогосподарського призначення». Цього статусу він набуває тільки у разі оформлення відповідних документів і передачі в користування державним чи комунальним лісогосподарським підприємствам. Решта лісів можуть перебувати у складі інших категорій земель або взагалі визначеної категорії та користувача. Наприклад, за даними Держгеокадастру, серед земель запасу є й 857 200 гектарів «лісів та інших лісовкритих площ» (1,4% площі всієї України!). Усі ці ліси буде не тільки передано в комунальну власність, а й не потребуватимуть погодження Кабміну у разі зміни цільового призначення, наприклад, під забудову, адже відповідні повноваження виключають зі статті 122 Земельного кодексу.

Іншою проблемою є те, що не всі лісгоспи України оформили відповідні документи на власні земельні ділянки. Просте переоформлення документів у нових умовах, зауважують фахівці, може створити для лісгоспів ризик лишитись без частини території.

Дедалі частішають випадки розширення території населених пунктів за рахунок лісів з одночасним збільшенням площ забудови. Приміром, під Черкасами в зоні відпочинку з’явилося чимало приватних будівель. Чи не дає новий документ зелене світло для забудови залишків приміських лісів, які останніми роками активісти спільно з правоохоронними органами більш-менш успішно захищали?

Нарешті актуальна для Черкащини, як і для інших регіонів, проблема забудови берегів річок та озер. Шукаючи лазівки для застосування механізму легалізації незаконної забудови, зловмисники, як зауважують правники, можуть спробувати застосувати положення закону про індивідуальні проєкти землеустрою та детальні плани територій для окремо взятих земельних ділянок під потреби окремих осіб.

Проте всі ці сумніви, вважають у місцевих громадах, аж ніяк не перекреслюють значимості закону як одного з основних у всій земельній реформі. Звісно, її противникам невигідні зміни, які впроваджує цей документ. Натомість збереження ситуації, а отже, можливість і надалі користуватися корупційними схемами цілком влаштує нечистих на руку ділків. Громади на місцях краще знають, що робити з ресурсами на своїй території. Та й залишити все, як було раніше, вже не вийде: така стратегія довела свою неспроможність. Водночас аргументи на користь закону ґрунтуються на децентралізації, зменшенні корупції та виправленні помилок.