У січні луганські та деякі загальноукраїнські друковані й електронні ЗМІ приділили чимало уваги конфлікту, який виник, начебто, між підприємцями області та Луганським енергетичним об’єднанням (ЛЕО). У свою чергу ініціатори акцій під офісом компанії не шкодували «дьогтю» для енергетиків під час спілкування з представниками ЗМІ. Ініціативна група «ЛЕО-ні» навіть створила Інтернет-ресурс з однойменною назвою, на якому розміщує резолюції, претензії, вимоги та оцінки роботи енергетиків. Більше того, сьомого лютого перший заступник голови облдержадміністрації Едуард Лозовський провів відеоконференцію, під час якої акцентував увагу її учасників на невиконанні енергетиками інвестпрограм та зловживаннях, які, начебто, існують у ЛЕО. З тим, наскільки об’єктивні ці звинувачення та що приховано за ними, — спробуємо розібратися по суті.
Подвійне дно протестів
Починалося все з того, що 8 січня на пошту членів Луганської ради підприємців прийшла розсилка такого змісту: «Шановні підприємці, 10 січня рада підприємців проводить акцію протесту проти підвищення тарифів на електроенергію. Переконливо просимо відвідати захід зі своїми структурами з 8.00 до 10.00. Місце проведення акції — вул. Котельникова, 1».
Безумовно, коли заходить мова про те, що тобі залазять в кишеню, протестуючих можна зібрати тисячі. Проте розсилка виявилася «заманухою», на яку купилося не так вже й багато людей, оскільки підвищення тарифів не анонсувалося ні на загальнодержавному, ні на місцевому рівні. Натомість у виступах учасників акції звучали не протести проти підвищення тарифів, а звинувачення на адресу ЛЕО в корупції, неправомірних діях тощо.
Щоправда, як зазначила у розмові з автором цього матеріалу директор ЛЕО з правової роботи Тетяна Шунтова, в резолюції, прийнятій учасниками мітингу, з одного боку, немає конкретики, а з другого — вона свідчить про свідоме введення в оману учасників акції її організаторами. «Стверджується, що представники «ЛЕО» вриваються в будинки громадян, зривають пломби і здійснюють інші неправомірні дії. Щоб розібратися в цьому, компанії потрібні конкретні факти: де і коли це відбувалося. Але в резолюції нічого цього не вказано, — зазначає вона і продовжує: «Звинувачення ж у тому, що енергетики незаконно вимагають переукладення договорів, оплати за під’єднання до енергомережі, передоплати, свідчать про незнання споживачами як своїх прав, так і нормативних актів».
І це насправді так. Адже деяким договорам вже десять років. За цей час законодавство змінилося й правовідносини зі споживачами необхідно привести до нових норм. Щодо плати за під’єднання до електромережі, то це не примхи ЛЕО – схема розрахунку затверджена Національною комісією з регулювання електроенергетики. А статтею 276 Господарського кодексу передбачено, що платити за електроенергію можна як у формі передоплати, так і по факту, або це можуть бути планові платежі. Все це сторони обумовлюють при укладанні договору.
Отже, виникає запитання відносно того, чи були б ці пікети, якби їхні учасники знали всі ці правові нюанси? Мабуть, уникнути їх було неможливо, оскільки за анонсованим протестом проти підвищення тарифів їхні ініціатори приховали суто меркантильні інтереси. Наприклад, під «ультиматумами», які вручені керівництву ЛЕО та надіслано в загальнодержавні інстанції, стоїть підпис Олени Калмикової. Так от, остання є директором приватного підприємства «Новий формат плюс» і з енергетиками в неї непрості стосунки не через громадські інтереси, а через меркантильні. І хоча пані Калмикова підгрунтя конфлікту ніде не афішує та про нього відкрито не говорить, проте набридло мовчати енергетикам.
.jpg)
За принципом: «Що винен — прощаю»
А все почалося з того, що до керівництва Луганської енергетичної компанії звернувся високопосадовець облдержадміністрації з проханням посприяти в енергозабезпеченні новозбудованого торгового комплексу «Поляна», який належить приватному підприємству (ПП) «Новий формат плюс». В енергокомпанії йому порекомендували ТОВ «Науково-виробнича компанія «Електроспецмонтаж», яка має необхідне обладнання та досвід виконання таких робіт. Як розповідали мені потім керівники електромонтажників, вони дуже не хотіли мати справу з ПП, оскільки з досвіду інших знали, чим закінчується ця «співпраця». Але відгукнулися на прохання керівництва ЛЕО. Уклали відповідний договір з «Новим форматом плюс», виконали роботи в стислі терміни й за мінімальними розцінками. Та коли настав час розрахунку, керівництво ПП кілька разів повертало «Електроспецмонтажу» документацію, а потім подало в суд. Об∂рунтовуючи це тим, що електромонтажники, начебто, завищили ціну робіт і матеріалів.
Керівництво «Електроспецмонтажу», у свою чергу, вирішило не уподібнюватися мовчазним ягнятам. Воно вирішило провести незалежну експертизу вартості виконаних робіт та цін на матеріали для використаних на енергозабезпечення торгового комплексу «Поляна». Деякі експертні організації відмовлялися, мовляв, ви будете вже двадцяті, яких «кинули», а нам сваритися з тими, хто стоїть за ПП «Новий формат плюс», собі ж дорожче. Врешті-решт експертиза кількох установ підтвердила, що підрядна організація, укладаючи договір, навіть занизила вартість своїх робіт і матеріалів майже на 70 тисяч гривень. Тому керівник «Електроспецмонтажу» надіслав директору ПП «Новий формат плюс» Олені Калмиковій лист, в якому наполягав на розірванні договору і навіть пропонував повернути передоплату. Однак приватне підприємство на розірвання договору не погоджувалося, але і майже триста тисяч гривень боргу підрядникам теж не виплачувало. Натомість у високопоставленого покровителя «Нового формату плюс» виникла «геніальна» ідея — нехай борги приватного підприємства оплатить Луганська енергетична компанія. Однак керівництво останньої навідріз відмовилося займатися благодійністю за рахунок коштів, які призначені для модернізації електромереж області. І цього, як засвідчили січневі протести «громадськості» під офісом об’єднання, йому не пробачили.
Хто, як і куди інвестує?
Звичайно, «кидаловом» нині нікого не здивуєш, але ж який треба мати «дах», щоб так поводитись з підрядними організаціями?! Підтвердженням того, що він у «Нового формату плюс» є, стала розповідь генерального директора Луганського енергетичного об’єднання Володимира Ткача на прес-конференції 28 січня цього року. Саме на ній Володимир Іванович продемонстрував журналістам документи, які засвідчують зв’язок ініціаторів руху «ЛЕО-ні» з високопоставленим чиновником облдержадміністрації. «Ми знайшли у себе дуже цікавий документ — це акт передачі Оленою Калмиковою в оренду Павлу Лозовському приміщення площею чотири тисячі метрів квадратних торгового комплексу «Поляна». Від нас це підприємство отримало техумови, які необхідно було виконати для отримання напруги на об’єкт. Зокрема, замінити трансформатори, прокласти лінію і так далі… Підрядник каже, що роботу зупинив на завершальному етапі, оскільки «Новий формат плюс» відмовляється її оплачувати. Таким чином, законних підстав подати напругу на торговий комплекс «Поляна» у нас немає, — зазначив Володимир Ткач. І далі продовжив: «Я вам скажу, чому техумови досі не виконані. Тому, що один із заступників губернатора Луганської області в своєму кабінеті наполегливо рекомендував мені зробити це за рахунок інвестпрограми нашого об’єднання. Я, природно, відмовився, бо це гроші наших споживачів. У зв’язку з цим, як я розумію, і пішов тиск «громадськості» на чолі з Калмиковою. Але мені важливіше сьогодні поміняти дерев’яні опори і навести порядок в мережах. Тому нікому дарунків за рахунок жителів і підприємств області я робити не збираюся», — підкреслив генеральний директор ЛЕО.
Хоча Володимир Іванович не назвав прізвище згадуваного «заступника губернатора», встановити це неважко. На початку публікації згадувалося, що перший заступник голови Луганської облдержадміністрації Едуард Лозовський висловлював невдоволення роботою енергетиків. А в контексті про ПП «Новий формат плюс», що володіє об’єктами нерухомості, в тому числі новозбудованою «Поляною», промайнуло прізвище Павла Мойсеєвича Лозовського. Так от, це два рідних брати. До речі, перший заступник голови облдержадміністрації Едуард Лозовський став відомим широкій громадськості після того, як ЗМІ оприлюднили інформацію про судовий позов «Лозовський проти Оксенюка (штат Невада, США)», внаслідок якого були «засвічені» такі відомі не лише в Луганську прізвища, як Єфремов, Тихонов, Іванова. Виявляється, Едуард Мойсеєвич уклав свої та їхні мільйони доларів не у відродження рідної Луганщини, а проінвестував американську економіку через фірму «TBM Holdings». Останнє згадалося у зв’язку з висловлюваннями пана Лозовського під час відеоконференції щодо незадовільного виконання інвестиційних програм енергетиками. Але це так, між іншим, ми ж зосередимося на об’єктивності цієї критики.
Короткозорість влади
Сказати, що Луганське енергетичне об’єднання працює бездоганно і в нього немає проблем — погрішити проти істини. Але й стверджувати, що тут нічого не роблять для їхнього розв’язання — взагалі безпідставно. Справа в тому, що підприємство одержало у спадок електромережі і підстанції, вік окремих з яких сягав 80 і більше років. Протяжність ліній на дерев’яних опорах віком 50 і більше років становила понад 21 тисячу кілометрів при загальній — більше 36 тисяч кілометрів. Обладнання теж вичерпало свій моральний і фізичний ресурс. Тому лише за останніх 11 років ЛЕО інвестувало у розвиток, модернізацію і реконструкцію понад 800 мільйонів гривень. В об’єднанні вважають, що це мало, але, як кажуть, вище себе не стрибнеш.
Адже гальмом на шляху реалізації програми на 2013-2020 роки стали хронічні неплатежі комунальних підприємств області й міста, зокрема водоканалу й тепломереж. Лише їхні борги перед ЛЕО на початок цього року сягнули майже мільярда гривень. У свою чергу об’єднання не може вчасно розраховуватися з «Енергоринком» і змушене постійно платити багатомільйонні штрафи. Мало того, минулого року довелося авансом, тобто в рахунок 2014-го, заплатити 42 мільйони гривень податків у державну казну. Але вже згадуваний високопосадовець, очевидно, воліє не помічати тих, хто заборгував енергетикам. При тому, що споживачі платять за воду і тепло, а от куди ці кошти, як і державні дотації, йдуть, влада особливо не афішує.
Безперечно, як зазначають в ЛЕО, підстав для скарг на роботу окремих працівників об’єднання вистачає. Але, за словами генерального директора підприємства Володимира Ткача, в об’єднанні своїх не покривають. Навпаки, нещодавно служба безпеки ЛЕО виявила групу контролерів, які, так би мовити, працювали на власну кишеню. Всіх звільнили. Був навіть випадок, коли зверталися до СБУ, завдяки чому притягнуто до кримінальної відповідальності як працівників підприємства, так і правоохоронців, які були у змові з ними. Словом, невдоволених роботою енергетиків вистачає, якщо врахувати, що вони обслуговують понад 23,2 тисячі юридичних споживачів та більше мільйона — фізичних. Адже бувають аварійні ситуації з вини споживачів, або непередбачені аварії. Але це не масове явище, як намагалися продемонструвати ініціатори «ЛЕО-ні».
Думаю, вищенаведених фактів достатньо, щоб зрозуміти, хто і чиї інтереси стояли за січневими пікетами під офісом ЛЕО. Не виключено, що вони мали стати тлом, на якому можна було безкарно здійснити рейдерську атаку на підприємство і подати все це як захист прав споживачів. Адже головним акціонером енергокомпанії є Костянтин Григоришин, бізнес якого Віктор Янукович дав команду порвати після того, як йому донесли, що Костянтин Іванович, начебто, надавав фінансову допомогу Євромайдану. Так це чи ні, покаже час, проте описана вище ситуація чітко засвідчила, чим передусім переймаються чиновники на високих посадах і наскільки їхні слова про вболівання за долю регіону чи країни співпадають з реальними ділами.