Сьогодні у Брюсселі розпочнеться саміт лідерів держав-учасниць ініціативи «Східне партнерство». Євросоюз на саміті представлятимуть президент Європейської ради Шарль Мішель та очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Азербайджан, Вірменію, Грузію, Молдову й Україну представлятимуть президенти. 

Як Кремль єдність розхитує

Крісло шостої учасниці «Східного партнерства» Білорусі стоятиме порожнім. Оскільки ЄС не визнає нинішнього «керівника» цієї країни Олександра Лукашенка законно обраним президентом і кілька тижнів тому наклав на білоруську владу черговий пакет жорстких санкцій за створення штучної міграційної кризи біля кордонів ЄС. Лідери Азербайджану та Вірменії спілкуватимуться один з одним, зберігаючи дипломатичний нейтралітет. Хоч відносини Баку та Єревана нині напружені до краю після того, як торік наприкінці жовтня між країнами спалахнув воєнний конфлікт через Нагірний Карабах, що закінчився поразкою Вірменії.  

Грузія, Молдова та Україна, які найбільше просунулися на шляху євроінтеграції, ось уже рік доволі успішно створюють власний формат співпраці — «Асоційоване тріо». Це об’єднання вже підписало установчу декларацію і заявило про себе у Брюсселі на рівні міністрів закордонних справ і глав урядів. У Тріо вважають, що Тбілісі, Кишинів і Київ досягли всіх підстав офіційно отримати перспективу на вступ до ЄС, що має стати кінцевою метою їх спів-праці у межах «Східного партнерства».

У ЄС добре усвідомлюють, що ініціатива, яку десять років тому задумували як спільну платформу для запровадження демократичних реформ у шістьох пострадянських країнах, потребує другого дихання. На це істотно вплинули геополітичні обставини, в які втрутилася Росія. Вона досі вважає ці шість країн своєю зоною впливу. Однак у Брюсселі не дуже позитивно ставляться до ідеї переформатування «Східного партнерства» або створення у його межах додаткових об’єднань. Адже це стало б свідченням слабкості політики сусідства ЄС, якою керує окремий єврокомісар і під яку пишуть програми, проєкти й надають чималі кошти. Окрім того, розвал «Східного партнерства» став би перемогою Москви, яка з усіх сил намагається розхитати це об’єднання. Тому у Брюсселі за будь-яка ціну прагнуть зберегти цю ініціативу і саме в такому складі, в якому її було свого часу створено. 

Тож хоч Лукашенко заявив, що Мінськ виходить зі «Східного партнерства», а дії білоруської влади щодо ЄС не можна назвати ні сусідськими, ні партнерськими, у Брюсселі досі вважають Білорусь учасницею ініціативи. Тут визнають, що Лукашенко не має повноважень на те, щоб від імені білорусів ухвалювати рішення про припинення зближення з ЄС. Європарламент закликав Єврокомісію замість Лукашенка запросити на саміт «Східного партнерства» лідерку білоруської опозиції Світлану Тихановську. І як стало відомо «УК», цими днями Тихановська перебуває у Брюсселі. Але чи з’явиться вона на саміті «Східного партнерства», поки що не відомо.

Вірменія після відмови на вимогу Росії від підписання угоди про асоціацію з ЄС та приєднання до Євразійського економічного союзу чітко показала Брюсселю свої гео-політичні пріоритети. А після спалаху війни в Нагірному Карабасі лабети Москви довкола Єревана зімкнулися ще міцніше. Оскільки Росія грає роль миротворця-посередника в цьому конфлікті, Баку теж не вигідно дратувати Кремль зайвим євроінтеграційним ентузіазмом. Проте, як сказав у розмові з «УК» чиновник Європейської служби зовнішньополітичної діяльності, утримуючи ці дві країни у «Східному партнерстві», ЄС прагне показати: його співпраці із сусідніми державами не заважає їхня участь в інших політичних чи економічних об’єднаннях із третіми країнами. 

Щодо трьох «відмінників» євроінтеграції — Грузії, Молдови та України. Хоч у Брюсселі офіційно й заявляють, що схвалюють будь-які майданчики, які допоможуть країнам «Східного партнерства» ефективно проводити реформи, неофіційно в Єврокомісії не хочуть давати «Асоційованому тріо» особливий статус у ме-жах цієї ініціативи. Щоб не розхитувати її, бо вважають, що це може остаточно її зруйнувати. 

Декларація як камінь спотикання

Під час Батумського саміту, який відбувся в липні цього року і став фактично установчим самітом «Асоційованого тріо», Президент Володимир Зеленський заявив, що на саміті «Східного партнерства» у грудні ЄС має показати чітке бачення відносин із найближчими партнерами — Україною, Грузією та Молдовою. Він наголошував, що брак у Євросоюзу стратегічного бачення цілей «Східного партнерства» робить цей формат напівживим. «Нам не потрібен саміт заради саміту. У нас гинуть люди, у нас війна. Нам потрібне політичне наповнення й геополітичне бачення майбутнього цієї ініціативи, інакше, щиро кажучи, не зрозуміла доцільність цього взагалі», — сказав тоді Володимир Зеленський. Він зауважив, що Україна підтримуватиме ініціативу «Східне партнерство» «рівно настільки, наскільки вона сприятиме реалізації наших європейських прагнень».

Офіційний Київ не приховує, що хотів би бачити в підсумковій декларації саміту пункт, де амбіції «Асоційованого тріо» визнаються правомірними і де вступ до ЄС згадано як кінцеву мету тих країн, котрі цього прагнуть. Та донедавна текст декларації тримали в таємниці, адже цей документ має стати консенсусом усіх країн-членів ЄС. І як стало відомо «УК» із власних джерел в Єврокомісії, під час написання тексту його автори вели боротьбу мало не за кожне слово. 

Країни Тріо зацікавлені в тому, щоб у «Східного партнерства» з’явився безпековий вимір, оскільки досі в цьому форматі його не було. Проте якщо взяти до уваги, що п’ять із шести країн мають на своїй території заморожені чи активні конфлікти, до яких безпосередньо причетна Росія, то питання безпеки для них життєво важливе. І якщо ЄС хоче стати важливим гео-політичним гравцем, він має посилити свою безпекову роль у країнах «Східного партнерства». 

Останніми місяцями, особливо після ескалації на українсько-російському кордоні, куди РФ стягнула близько 100 тисяч російських військових, важке озброєння та військову техніку, у Брюсселі зміцніло розуміння того, що через чітко спрямовані проєкти й програми з підтримки оборонної стійкості країн «Східного партнерства» ЄС може стримати подальшу російську агресію або принаймні зробити її занадто дорогою для Кремля. 

Тому, за деякою інформацією, ЄС уже готовий розширити межі «Східного партнерства», доповнивши його оборонною та безпековою спів-працею, почавши реалізацію цих проєктів із країн «Асоційованого тріо». Тож цілком можливо, що цей пункт з’явиться у підсумковій декларації саміту «Східного партнерства», яку лідери цієї ініціативи та керівництво Євросоюзу мають підписати сьогодні у Брюсселі.