Бюджетний процес 2017 року стосовно підтримки галузі генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль делікатно назвав неоднозначним. За його словами, позитивом є те, що в державному бюджеті зафіксовано суму державної підтримки на рівні 1% ВВП, створеного аграріями у звітному періоді. Але цей позитив зводиться нанівець «неприйнятними для аграріїв розподілом названих коштів у розрізі програм підтримки та нормативними регламентами і порядками щодо використання цих коштів».
Менш делікатна оцінка заступника голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Дениса Марчука. Найбільш помітною (і найнегативнішою) подією стало скасування з 1 січня 2017 року так званого спецрежиму ПДВ, який протягом 1998—2016 років добре себе зарекомендував. Замість нього запровадили урізаний варіант — систему бюджетної дотації для тваринництва, овочівництва і ягідництва.
Підводні камені торішнього бюджету
Проте насправді для підприємств, які одночасно виробляють продукцію тваринництва та рослинництва, вона запрацювала лише з другого півріччя 2017 р. через недосконалість нормативних актів (про це «УК» писав у матеріалі «Селянам більше до вподоби дотації» в № 195 від 18 жовтня 2017 року). Крім того, в цю програму підтримки було закладено явний протекціонізм на користь великих виробників. Половину наданих на це коштів, близько 2 мільярдів гривень, отримали найбільші агрохолдинги, які займаються виробництвом курятини та свинини. Натомість решта, 2,2 тисячі, одержали здебільшого «шалені кошти», менш ніж 100 тисяч на кожного.
Ще одним головним болем стало масове блокування податкових накладних аграріїв після запуску з 1 липня автоматичної системи їх реєстрації. Як відомо, цю програму запроваджували для виявлення фіктивних операцій купівлі-продажу і неправомірного відшкодування ПДВ. Але через недосконалість системи критеріїв оцінки ризиковості операцій під заборону потрапили багато сільгосппідприємств, особливо в останній декаді серпня, коли сільгоспвиробники почали масово збувати зібраний врожай (матеріал «УК» «Шоу має тривати?», № 221 від 23 листопада 2017 р.).
Щоправда, тепер скандально відомим законопроектом №6776-д роботу системи тимчасово зупинено на два місяці. Що буде потім — поки що не готові відповісти ні у Мінфіні, ні в ДФС.
Подарунок під ялинку
На наступний (уже теперішній) рік аграрії вимагали додати сум бюджетної підтримки на квазіакумуляцію до 4 мільярдів гривень замість обіцяних двох і зменшити видатки на компенсацію будівництва нових тваринницьких ферм і відшкодування 20% витрат на купівлю нової української агротехніки. А отримали з точністю до навпаки: квазіакумуляція зникла зовсім, натомість кошти на компенсацію будівництва тваринницьких комплексів додали до 4 мільярдів. А найцікавіше, що порядку розподілу цих коштів досі не розроблено. Тому є побоювання, що їх буде розподілено «вручну» між кількома великими агровиробниками, імена яких заздалегідь відомі. Не кажучи вже про те, що зміна автоматичного розподілу грошей на ручний завжди багатократно збільшує корупційні ризики.
Ще більшим шоком для аграрної галузі стало внесення змін до Податкового кодексу щодо скасування компенсації експортного ПДВ на технічні культури (соняшник, ріпак та сою) («Хлібороби не збираються сидіти склавши руки», № 242 за 22 грудня 2017 р.). Цікаво, що депутати не підтримали цю правку у першому читанні, а протягти її у другому читанні вдалося лише через примітивну маніпуляцію: більшість народних депутатів не знали, за що голосують. «Тіньовий характер прийняття і внесення змін у головний фінансовий документ країни порушує принцип публічності та прозорості, передбачений Бюджетним кодексом України…» — наголошує Денис Марчук.
Щоправда, зважаючи на суспільний резонанс, депутати зробили крок назад — зберегли компенсацію ПДВ на експорт соняшнику (невелика поблажка, його і так майже весь переробляють в Україні), для сої скасування ПДВ відстрочили до 1 вересня 2018 року, для ріпаку — до 1 січня 2020-го. Але це можна вважати лише проміжною перемогою аграріїв.
Принагідно зауважимо: найбільшим одержувачем відшкодування ПДВ у грудні 2017 року став олійний агрохолдинг «Кернел Трейд» із сумою 732,545 мільйона гривень. Про це повідомила Державна казначейська служба України. У листопаді сума відшкодування для «Кернел» становила 1,04 мільярда.
Дамоклів меч земельної реформи
Верховна Рада 7 грудня продовжила мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення ще на рік. Чи за цей рік щось докорінно зміниться, чи буде створено необхідні умови для запровадження повноцінного цивілізованого ринку землі? Тож є великі сумніви.
Адже для цього ми не маємо необхідної законодавчої бази: та, що є, містить багато прогалин. Не забезпечено наповнення та виправлення даних Державного земельного кадастру та Реєстру майнових прав, що є головною умовою для запобігання рейдерству та тіньовій оренді. Щоправда, маємо запевнення, що цю роботу вже закінчено. Втім, за даними самого Держгеокадастру, там досі бракує відомостей про 80% земель сільгосппризначення, що перебувають у користуванні державних підприємств, та 28% інших сільськогосподарських земель.
На дні новорічної торбини
Та це не все, на дні торбини Діда Мороза для хліборобів ще дещо завалялося. Так, з 1 січня 2018 року набули чинності зміни до Закону № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», згідно з якими фермери обов’язково мають сплачувати єдиний соціальний внесок, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. Відповідно їх виключено з переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, про що повідомляє Державна фіскальна служба.
І ще одне. Як повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк, для кредитування сільгоспвиробників може бути створено гарантійне агентство. За його словами, зазначена структура може бути державною фінансовою установою, яка виступала б гарантом за кредитами, які хочуть взяти аграрії, зокрема й для купівлі землі після скасування мораторію.
Начебто добре, якби не одна заковика: статутний капітал такого агентства планують створити не за державні кошти, а за рахунок отого 1% ВВП, який передбачено на підтримку аграрної галузі. Тобто фактично за гроші самих аграріїв. Додамо, що для ефективного кредитування не обійдешся ні мільйонами, ні навіть десятками мільйонів — потрібні мільярди. Що ж тоді лишиться від інших видів державної підтримки сільгоспвиробників?
Але дещо і радує. За даними Держстату, обсяг виробництва сільгосппродукції за січень—листопад 2017 року зріс у 15 регіонах, особливо західних і північних областях: зокрема в Тернопільській та Хмельницькій — на 7—8%, у Львівській, Чернівецькій, Рівненській і Сумській — на 4—5%. Щоправда, через падіння виробництва в Полтавській, Черкаській, Харківській та Кіровоградській областях на 10—18% рівень виробництва сільгосппродукції за 11 місяців становив 97,2% проти аналогічного періоду 2016 р.
Втім, незважаючи ні на що, галузь зберігає позицію ключової в національній економіці за часткою у ВВП та рівнем експортної виручки країни. Про це наголосив напередодні Нового року Максим Мартинюк і додав, що питома вага галузі у ВВП країни за підсумками року сягне близько 12%. А найвизначнішим досягненням аграрної України у 2017 році перший заступник міністра несподівано назвав «прогнозованість і системність державної підтримки, яка у 2018 році становитиме 6,3 мільярда гривень». Щоправда, з огляду на сказане раніше є сумніви і щодо прогнозованості, і щодо системності, і щодо самої названої суми…