Як Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг уперше прибув із робочим візитом в Україну. І вперше за всю історію нашої незалежності засідання Ради національної безпеки і оборони відбувалося за участі поважного іноземного гостя. У закритій частині заходу Петро Порошенко представив делегації Організації Північноатлантичного договору беззаперечні факти російської агресії на українському сході.
У присутності представників ЗМІ сторони підписали угоду про статус представництва НАТО в Україні, дорожню карту партнерства у сфері стратегічних комунікацій (там прописано погоджені дії у протистоянні агресії проти країн Альянсу), спільну декларацію щодо посилення оборонно-технічного співробітництва України з НАТО (в ній означено конкретні кроки країн-членів Альянсу).
Головне, про що заявила вустами Президента Україна: їй потрібна не наступальна зброя, а можливості для захисту своєї територіальної цілісності. Найважливіше, що означив Генсек НАТО: Україна може розраховувати на повну підтримку. Хоч і цього разу організація перед нами двері до вступу не відчиняла, нові перспективи співпраці створила.
Простір є, стандарти будуть
Президент означив завдання тактичного і стратегічного характеру. Передовсім вони стосуються питань глобальної безпеки. Глава держави назвав Україну найбільшим східним форпостом євроатлантичної цивілізації, адже вона воює за свободу і демократію в цілому світі. На його переконання, якнайліпше зміцнити європейську безпеку й стабільність зможе реформований сектор безпеки України на основі стандартів НАТО.
Окремо він говорив про нові реалії безпеки, не пов’язані з нормами Статуту ООН, Будапештського меморандуму, позаблокової політики України. Цей статус Верховна Рада вже скасувала. У Стратегії національної безпеки, як і у Воєнній доктрині, закріплено курс на євроатлантичну інтеграцію України.
За словами Петра Порошенка, євроатлантичний вибір із перспективою членства в НАТО підтримує дедалі більше українців. Два роки тому за це виступали 16% наших співвітчизників, торік уже — 50%, а нині цей показник перевищує 60%. «Коли ми створимо всі умови через реформування країни для відповідності нашої країни критеріям членства в НАТО, я ухвалю рішення про проведення всенародного референдуму, і так буде зафіксовано волю українського народу, — поділився планами глава держави. — Росія своїми агресивними діями переконливо довела потрібність Альянсу, корисність цієї організації, необхідність її зміцнення і подальшого розширення. Наразі альтернативи НАТО немає».
Про стратегічну комунікацію
Він подякував Генсекові НАТО за допомогу й розповів, як за період протистояння на сході змінилася українська армія. Тактична мета керівництва країни — завдяки подальшій співпраці з Альянсом зробити військо ще ефективнішим та боєздатнішим. «Загроза російського вторгнення є, продовження агресії нікуди не зникає. На жаль, ми змушені з цим жити довгі роки», — констатував Петро Порошенко.
Швидке та ефективне посилення обороноздатності України він вважає найпотужнішими гарантіями безпеки як для України, так і для євроатлантичного простору. Приклади лунали в такій формі: підтримуючи Україну, НАТО зміцнює свої позиції на східному кордоні; інвестуючи в Україну, в її безпековий сектор, там витрачають кошти не на допомогу іншим країнам, а інвестують у свій сектор безпеки.
Тож першочергові завдання України в межах співпраці такі: досягнення повної взаємосумісності ЗСУ із силами Альянсу; досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства в ЄС і НАТО.
Стандарти країн-членів НАТО під час реформування різних секторів країни Президент назвав головним орієнтиром. На торішньому саміті НАТО в Уельсі Україна напрацьовувала пріоритетні напрями співпраці з Альянсом. У липні наступного року Президент сподівається в ході засідання Комісії Україна — НАТО визначити стратегію зближення на найближчі роки.
Питання стратегічної комунікації для нас зрозумілі вже зараз. Це протистояння агресивній російській пропаганді в усіх країнах-членах НАТО, забезпечення і посилення ефективної співпраці у військово-технічній сфері, обмін розвідувальними даними із країнами НАТО.
Миротворці під питанням
Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк наголосив, що за 20 років співпраці України з НАТО у світі багато змінилося. «Росія розвивала військовий блок, який має назву Організація договору про колективну безпеку. За цей час вона вклала десятки мільярдів доларів у модернізацію своєї армії, яка захопила Крим і прийшла в Донецьк і Луганськ, у 2008 році Росія захопила й частину території Грузії. У Сирії російська сторона намагається будувати військову базу… Постійні порушення міжнародного права сходять Росії з рук, — не приховував обурення Арсеній Яценюк. — Саме Владімір Путін відправляє свої літаки у ваш повітряний простір. Саме Кремль відправляє субмарини і так залякує країни-члени Альянсу, що неприпустимо у ХХІ столітті».
Прем’єр наголосив, що спільна позиція України із країнами-членами Альянсу — запорука відновлення нашої територіальної цілісності та недопущення подальшого підриву міжнародного права і стабільності.
Питання членства в НАТО залежить від узгодженого рішення країн-членів Альянсу. На ухвалення єдиного рішення потрібен час. Щоб процес пришвидшився, глава уряду закликав Єнса Столтенберга сприяти приведенню українських Збройних сил у повну відповідність до критеріїв і стандартів НАТО. «Це найкоротший і найшвидший шлях для того, щоб Україна стала членом НАТО», — пояснив він.
А поважний гість заявив, що єдиним виходом із кризи вважає повне виконання мінських домовленостей. За будь-яких обставин НАТО надаватиме нам політичну і практичну підтримку. Альянс також ніколи не визнає анексії Росією Криму. «Київ відданий виконанню мінських домовленостей. Важливо, щоб ви продовжували досягати повного їх виконання всіма сторонами, — сказав він. — Ваші зусилля і те, що режим припинення вогню переважно виконують, і нові зусилля з пошуку політичного врегулювання вселяють надію».
За словами високопосадовця, будь-які вибори, що не відповідатимуть українському законодавству, поставлять ці домовленості під загрозу і світ їх не визнає. Якщо ж мінські домовленості буде втілено в життя, Україна зніме з порядку денного питання залучення миротворців.
А напередодні у Львові Петро Порошенко та Єнс Столтенберг відкрили в Міжнародному центрі миротворчості та безпеки навчання «Україна-2015» з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у межах програми «Партнерство заради миру». Такі навчання за участі 1100 рятувальників із 34 країн наша країна проводить із НАТО вперше. Вони сприятимуть підвищенню готовності українських рятувальних служб своєчасно прийти на допомогу людям, відвернути загрозу та ліквідувати будь-яку надзвичайну ситуацію техногенного чи природного характеру.
PS На сайті МЗС розміщено інформацію про підписання між Україною і НАТО імплементаційних угод щодо започаткування практичної реалізації трастових фондів з фізичної реабілітації (протезування) військовослужбовців та з реформування систем логістики і стандартизації Збройних сил.