Внаслідок широкомасштабного російського вторгнення було заблоковано чорноморські порти, через які українське зерно надходило в різні куточки світу. Переговори між ООН, Туреччиною та росією розблокували експорт зерна з України, яка є одним із провідних світових експортерів пшениці та інших зернових, проте лише частково. Щоб українська сільськогосподарська продукція мала доступ до світового ринку, її почали перенаправляти до сусідніх з Україною країн ЄС: Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини.
Спочатку уряди цих країн підтримали плани ЄС прийняти в себе надлишки українського зерна, щоб згодом перенаправити його через свої порти на експорт. Проте невдовзі з’ясувалося, що спрямувати все українське зерно з ЄС на глобальні ринки складно, тому його надмірна кількість залишається на європейському ринку, що значно знизило ціни на агропродукцію в Європі. Це спричинило протести фермерів у сусідніх з Україною державах. А уряди саме цих країн надають нам значну підтримку в боротьбі з російською агресією: приймають біженців, надають зброю та інші види допомоги.
Проблеми надлишку українського зерна на внутрішньому ринку Польщі обговорювали президенти Володимир Зеленський та Анджей Дуда, коли Президент України перебував у Варшаві з візитом на початку квітня. Проте попри намагання двох сторін знайти спільне рішення наприкінці минулого тижня у Варшаві повідомили, що вводять тимчасову заборону на імпорт сільськогосподарської продукції з України, щоб захистити польських фермерів від конкуренції. До переліку заборонених продуктів увійшли зернові, молоко, яйця та м’ясо птиці. Заборона буде чинною до 30 червня.
У заяві Ради міністрів Польщі із цього приводу зазначено, що після обговорення всіх аспектів проблеми, яка призвела до масових протестів польських фермерів, було вирішено видати правові акти для захисту польського сільськогосподарського ринку від дестабілізації, зокрема тимчасову заборону на імпорт сільськогосподарської та харчової продукції з України. У заяві наголошено, що профільні польські міністри «перебувають у постійному контакті з українською владою для врегулювання складної ситуації, пов’язаної з дестабілізацією на сільськогосподарському ринку».
За кілька годин після оприлюднення рішення польського уряду заборону на тимчасовий імпорт українського зерна та олійних культур ухвалив і Будапешт. У заяві міністерства сільського господарства Угорщини йдеться, що уряд прагне представляти інтереси угорських фермерів, а оскільки ЄС не вживає істотних заходів для врегулювання цієї проблеми, Угорщина сама ухвалила рішення про заборону імпорту. У Будапешті наголошують, що рішення це тимчасове і дає можливість «для пошуку довгострокового рішення, розгляду повного безмитного режиму для українських товарів та функціонування коридорів солідарності».
Приклад Польщі й Угорщини хоче наслідувати Болгарія. Про це вже заявив міністр сільського господарства країни Явор Гечев. Він пояснив, що країна зважує можливу заборону імпорту сільськогосподарської продукції з України з огляду на захист власних інтересів.
У Брюсселі вже відреагували на рішення Польщі та Угорщини. У Єврокомісії нагадали, що торгова політика належить до виключної компетенції ЄС, і тому односторонні дії національних урядів неприйнятні.
«Ми просимо відповідні органи обох країн надати додаткову інформацію, щоб мати змогу оцінити ці заходи», — йдеться в повідомленні.
Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн провела розмову із прем’єр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким щодо рішення про заборону імпорту української сільськогосподарської продукції.
Поки що складно передбачити, як саме Брюсселю вдасться врегулювати цю складну проблему, оскільки в політичному плані уряди Польщі, Румунії та Словаччини мають доволі обмежені можливості. Варшава та Братислава готуються до виборів, а фермери в цих країнах становлять істотну частку електорату.