ЖКГ
На Сумщині, попри кількісне зростання ОСББ, новостворені формування дедалі більше грузнуть
у проблемах
Коли років з 10—12 тому на Сумщині почали з’являтись ОСББ, багато жителів краю побачили в них панацею від усіх житлово-комунальних питань. Мовляв, варто зареєструватися, як держава відразу зверне увагу на проблемні будинки і неодмінно допоможе фінансами бодай на етапі становлення. Це однаковою мірою стосувалося як міських, так і сільських об’єднань. Адже і в селах та селищах чимало житла потребує дбайливих господарів, які б узяли на себе основну турботу про долю колишнього відомчого житла.
Почасти так і було. «Урядовий кур’єр» писав про те, як створюються сільські об’єднання, торік 19 березня. Ті, хто організувалися в ОСББ одними з перших, устигли вихопити хоч якісь фінанси. Як, наприклад, об’єднання «Мир», що в селі Косівщина Сумського району. За словами його голови Миколи Литвиненка, кілька років тому завдяки державним коштам вдалося зробити ремонт у кількох будинках: полагодити вікна, двері тощо. А ось протягом останнього року справи так і не поліпшилися. Причина одна: держава не виділила фінансів, а самі мешканці не мають можливостей, аби давати лад колективному житлу. Тут хоча б нашкребти грошей на внутрішній ремонт у своїй квартирі. А те, що за дверима, так і залишається без господарського ока. І такий стан справ — не тільки в Косівщині.
Спершу треба хоча б зареєструватися...
Завідуюча сектором реформування управління ЖКГ Сумської ОДА Олена Сєчная добре знає всі слабкі й вразливі місця існуючих і новостворених ОСББ. Якщо казати про кількісні показники, то вони, за словами спеціаліста, зримі. Так, протягом останнього року в сільській місцевості області створено 20 нових об’єднань, у складі яких стільки само будинків на 280 квартир. Нині на Сумщині функціонують 53 ОСББ — вони об’єднують 91 будинок, або 1864 помешкання. Іншими словами, кожна шоста абревіатура має сільську прописку.
Звернули увагу на це питання в Роменському, Шосткинському, Білопільському районах, селищі Велика Писарівка. Хоч і з потугами, все ж тут створили нові формування, зареєстрували їх і впритул підійшли до практичної роботи. А на що розраховують, наприклад, у Середино-Будському, Охтирському, Кролевецькому районах, де, як кажуть, ще й кіт не валявся? Навіть якщо й гіпотетично з’явиться фінансова можливість допомогти жителям багатоквартирних будинків, то зробити це не вдасться через брак самих об’єднань. Враховуючи доволі тривалу процедуру реєстрації, у згаданих та багатьох інших районах самі себе прирікають на очікування глухого житлового кута.
…а потім пробувати працювати
Але й там, де формування створено, мешканці далекі від ідеалізації становища, в якому продовжують залишатися. Наприклад, у селі Калинівка Білопільського району місцеві селяни організували ОСББ «Калина-2012». Ще з 1990-х років тут простоювало приміщення дитячого садка-школи, в якому колись було гамірно від дитячих голосів. Аби знайти йому господарське застосування, група селян взялася за «реанімацію» будинку — підготували проектно-кошторисну документацію, підвели газ, узялися за світло… І все — за власні кошти. Нині тут 8 повноцінних квартир, з яких господарі 4-х уже одержали сертифікати на приватизацію. Але ж роботі не видно кінця-краю.
Як каже голова ОСББ Валентина Гайченя, селяни свідомі того, що левову частку фінансового тягаря вони мають узяти на себе. Та чи може бути, щоб їм не надали жодної копійки допомоги — навіть на реєстрацію самого об’єднання? На жаль, у цьому тунелі не видно навіть ознак світла. За словами Валентини Василівни, в цій ситуації мешканцям буде неймовірно складно утримати як саму «Калину-2012», так і житловий фонд. Тож прогнозувати розвиток подій вона не береться.
Схожими думками поділилася жителька села Рогинці Роменського району Ганна Парахненко. Нещодавно мешканці 16-квартирного будинку №4 на вулиці Центральній створили ОСББ, провівши установчі збори. Але на тому справа загальмувалася: всі ремонтні роботи доводиться виконувати за гроші самих мешканців. Побачивши, що на допомогу розраховувати не доводиться, Ганна Панасівна відмовилась від обов’язків голови ОСББ.
Ці два приклади свідчать про далеко не просте становище, в якому опиняються селяни навіть за умови створення об’єднання. Адже вони залишаються віч-на-віч із проблемами, яких самостійно не розв’яжеш. Навіть за наявності коштів часто виникають так звані патові ситуації, з яких важко знаходити практичні виходи.
Клопотів — непочатий край
Наприкінці травня в Києві відбулася науково-практична конференція, присвячена створенню і діяльності ОСББ. Її учасники переконані: аби ці формування запрацювали не на папері, а в дійсності, необхідно виконати масштабний обсяг різнопланової роботи. Це стосується як законотворчих, так і організаційних, фінансових, господарських та інших аспектів.
Насамперед на сьогодні немає належної нормативно-правової бази та відповідних документів, які б чітко регламентували діяльність новостворених об’єднань. І передусім це стосується фінансування з державного бюджету першого капремонту будинків після передачі на їхній баланс. Принаймні, на Сумщині з цією проблемою зіткнулися всі мешканці, що створили об’єднання.
Так само й досі немає механізму доступного кредитування ОСББ для проведення капітальних ремонтів та енергоефективних заходів, відшкодування пільг і субсидій на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до розміру витрат на ці цілі. Яблуком розбрату стають встановлення та закріплення меж прибудинкових територій для обслуговування будинку, включення до реєстру неприбуткових організацій і звільнення від оподаткування, десятки інших питань. На жаль, упродовж низки років на них тільки шукають відповіді, а знайти ніяк не можуть.
Та це тільки частина проблемного айсберга. А ще ж сільське населення невпинно старіє і рік у рік буде дедалі складніше знаходити тих, хто погодиться очолити ОСББ. Селянам і так ведеться несолодко через численні негаразди. А якщо до них додати ще й пов’язані з діяльністю об’єднань, то стане очевидно, наскільки копітка і відповідальна робота чекає на житлово-комунальну сферу в найближчі роки.
І не тільки чекає, а й вимагає негайних рішучих кроків, аби врятувати житловий фонд від занепаду, а селянам забезпечити бодай мінімальний комунальний комфорт.