Я ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС. Був у зоні відчуження як військовозобов’язаний. Отримав дозу опромінення 23 рентгени, про що маю запис у військовому квитку. І мене дуже дивує, що нині чорнобилець будь-якої категорії, навіть 4-ї, який, можливо, навіть не працював у зоні переселення, а тільки жив, і не був військовозобов’язаним, якщо отримає інвалідність, може отримати також статус інваліда ВОВ з усіма належними пільгами. Хіба ж це справедливо?
А ще лікарі за якимись власними критеріями можуть встановити групу інвалідності або зняти її. Ось мені кілька років тому комісія МСЕК встановила втрату працездатності лише на рівні 25%, а тому групу не встановили. За цей час я кілька разів ламав хребці, та лікарі й досі наполягають, що група мені не належить. І все-таки я не можу за станом здоров’я ходити на пікети до Пенсійного фонду, спати в наметі та бігати цілий день із транспарантом. А ті, хто це робить, напевно, мають значно краще здоров’я, хоч декому з них інвалідність встановили. А отже, як не було соціальної справедливості, так і немає. І чи дочекаюсь її колись?
І. МАКСИМЕНКО,
м. Донецьк
Олена КРАВЧЕНКО,
директор департаменту соціального захисту
громадян Мінсоцполітики:
— Відповідно до статті 7 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать, зокрема, військовослужбовці, особи вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов’язків військової служби, пов’язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами; особи начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України і Служби безпеки України та інших військових формувань, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов’язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.
Ухвалюючи цей закон, враховували такі обставини: відмова від виконання робіт у зоні відчуження цивільних громадян тягла за собою розрив трудових відносин, а для військовослужбовців, у тому числі призваних із запасу, — кримінальну відповідальність. До того ж, військовослужбовцям видавали відповідні документи, але зарплату сплачували як військовослужбовцям, залежно від військового звання.
Ваше твердження, що всі інваліди Чорнобиля зараховані до інвалідів війни, не є коректним. Якщо особа в період участі в роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не належала до категорії військовослужбовців або військовонайманих відповідно до вищезазначеного закону, нині немає підстав зараховувати її до інвалідів війни.
Також повідомляю, що Мінсоцполітики не може вплинути на порядок встановлення причинного зв’язку хвороб, інвалідності і смерті з наслідками Чорнобильської катастрофи. Вирішення питання щодо встановлення громадянам причинного зв’язку хвороби з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС покладено на уповноважені медичні експертні комісії (Центральну та регіональні міжвідомчі експертні комісії), відповідальним за діяльність яких є Міністерство охорони здоров’я.
Питання надання державних соціальних гарантій та поліпшення соціального захисту і пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, вирішують комплексно в рамках чинного законодавства з урахуванням фінансових можливостей державного бюджету.
У Законі «Про Державний бюджет України на 2012 рік» видатки на соціальний захист та пенсійне забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, враховані у загальному обсязі 12,2 млрд грн, що на 49,3% більше, ніж у 2011 році.
Виконання Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», потребує понад 70 млрд грн.
Попри обмежене фінансування «чорнобильських» програм, постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи громадяни є однією з найбільш захищених верств населення порівняно з іншими категоріями пільговиків. Пріоритетом щодо соціальної захищеності, як і раніше, є інваліди, учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілі діти.
Певні види соціальних чорнобильських виплат провадяться в розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів, відповідно до затверджених бюджетних призначень.
Враховуючи, що виконання державного бюджету проводиться в умовах надзвичайно складного наповнення дохідної частини державного бюджету, спричиненого кризовими явищами в економіці, підвищення розмірів компенсаційних виплат громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, можливе лише за умови істотного збільшення фінансування з державного бюджету.