Коли в тебе скромна зарплата, мимоволі, працюючи в інтернеті, звертаєш увагу, скільки заробляють інші. У світовій павутині часто розміщують інформацію про доходи відомих людей. Так ось, сама тільки декларація про доходи за минулий рік одного кінорежисера містить 56 сторінок. Згідно з документом, його дохід за рік становив понад 200 мільйонів доларів. Окрім того, він задекларував 89 (!) земельних ділянок, шість квартир, шість будинків, 11 нежитлових приміщень, кіностудію, вертоліт, трактор. Шокованим такими статками землякам метр відповів, що працює з 12 років. А ще він нащадок не менш знаменитого художника, картини якого коштують мільйони. «Я, — каже, — знявся у 50 фільмах, на полицях мого кабінету стоять найпрестижніші, серед них Оскар, кінонагороди. За мої майстер-класи платять 15—35 тисяч євро».
Набираю «Свіжі новини спорту в Україні і світі» й відразу ж натрапляю на новину, що головний тренер мадридського «Реалу» покинув королівський клуб тому, що інший роботодавець запропонував йому контракт на чотири роки з окладом 50 мільйонів євро. Не набагато менше за свою працю отримують найкращі у світі футболісти, зірки боксу. Флойд Мейвезер в інтерв’ю зізнався, що не знає вже, куди складати пачки асигнацій. У його квартирі ними заповнені навіть меблі. Пишуть про шалені доходи хокеїстів, тенісистів, баскетболістів, політиків, суддів, бізнесменів, частини лікарів, будівельників, представників владної верхівки.
Журналістів називають четвертою владою, але це жодним чином не позначається на наших доходах. Тому що дохід газетяра залежить від наповненості фонду заробітної плати конкретної газети, які нині ледве зводять кінці з кінцями, а наші засновники, схоже, про нас забули або в них у самих фінансова криза. Таке враження склалося після обласного творчого конкурсу «Журналіст року», що відбувся в Полтаві, переможцям якого вручили сертифікати на отримання через банк аж по 1500 гривень премії. Після відрахування податку вони отримають іще меншу суму. Що тоді говорити про обсяг премій у таких конкурсах на рівні районів? Якщо там такі конкурси проводять.
Журналісти раді й цьому, бо з мінімальними зарплатами майже півтори тисячі гривень — то цілий скарб. Але не віриться, щоб 1500 гривнями пошановували, скажімо, переможців творчого конкурсу художників.
Та то ж люди мистецтва, заперечить опонент. Справді. А хіба не мистецтво написати блискучу аналітичну статтю, фоторепортаж, журналістське розслідування? А скільки для цього треба вміти і знати! Тим більше, що сучасний журналіст працює з коліс.
Якщо чиновник не цінує нашу працю і талант, він духовний послідовник курського партійного «барина», який образно назвав журналіста «дзвіночком» на трійці вороних, у якій їхав сам.
Але відома партія вже не керівна і не спрямовуюча, а праця журналіста так і не втратила соціальної значущості. У наш час журналісти не тільки формують громадську думку, а й ризикують своїми життями під кулями на сході України. Думається, владі треба це врахувати і почати нарешті підтримувати вітчизняні газети. Щоб їхні творчі колективи не просто мали змогу жити по-людськи, а й працювали у державотворчому ключі, а не лили воду на чужий млин.