КОНФЛІКТ
Невдоволені учасники ліквідації аварії на ЧАЕС знову збираються страйкувати
Чи можна негайно зробити те, що не виконувалось десятиріччями? Ні, якщо йдеться, зокрема, про республіканські масштаби і непідйомні для бюджету кошти. Це так само важко, як миттєво зупинити розкручений маховик. Однак коли на всеукраїнській акції протесту чорнобильців 16 лютого ц. р. її учасники саме так поставили питання і запросили до діалогу уряд, аби обговорити проблеми медичного, житлового і пенсійного забезпечення, голос протестувальників було почуто. Через тиждень віце-прем'єр-міністр - міністр соціальної політики Сергій Тігіпко за участю представників низки урядових установ провів зустріч з посланцями всіх регіональних осередків Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Союз Чорнобиль України". Участь у ній взяли 180 ліквідаторів. Діалог тривав три години ("Урядовий кур'єр", 24.02.2011 р.).
Сергій Тігіпко вислухав усі пропозиції, зауваження і критику. Незважених обіцянок не давав, але наголосив: проблема вимагає не емоцій, а прагматичного підходу, врахування інтересів і держави, і чорнобильців. При цьому запропонував переглянути бюджет усіх чорнобильських програм за участю громадських організацій.
Здавалося, точки дотику знайдено. Час не мітингувати, а працювати. Справді, робочі групи розпочали роботу.
- Ми відрядили до них своїх представників, - каже президент ВГОІ "Союз Чорнобиль України" Юрій Андреєв. -╩Але там з'явилися й люди, яким повноважень ніхто не давав. Проте найбільше обурює, що до цього часу не відкликано з Верховної Ради законопроект N 7562 від 14.01.2011 року, яким передбачається суттєво обмежити права ліквідаторів, за які вони заплатили здоров'ям. Більше того, його збираються розглядати в першому читанні. Тому на засіданні президії нашої організації прийнято рішення провести акцію протесту 16 березня.
- Але ж саме цього дня у Верховній Раді плануються парламентські слухання, присвячені чорнобильським проблемам. Чому там не висловити свої зауваження і пропозиції?
- Участь у слуханнях візьмуть 80 представників "Союзу Чорнобиль України". Але чи почують нас? Адже не один рік ми зверталися до депутатів за допомогою. Однак з кожним роком вони дедалі менше цікавляться цією темою - їм не болить. Якби дбали хоча б про державні кошти, то звернулися б із запитом до Генерального прокурора: куди поділися десять мільйонів гривень, виділені на будівництво лабораторного корпусу наукового центру радіаційної медицини АМН України? От і хочемо звернутися до депутатів, які мають служити народу і державі, а не власним інтересам, з конкретними пропозиціями.
Про те, що саме відсутність узгоджених дій між гілками влади в попередні роки спричинила безліч чорнобильських проблем, говорив на зустрічі з віце-прем'єр-міністром не лише Юрій Андреєв. Тому й склалася сьогодні парадоксальна ситуація: громадська організація організовує черговий страйк з вимогою належним чином виконувати Указ Президента України "Про заходи, пов'язані із 25-ми роковинами Чорнобильської катастрофи" від 11 жовтня ц. р. А також розробити національну комплексну програму подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, в якій передбачити завершення робіт, що розтяглися на десятиліття, і поліпшити медичне, житлове та пенсійне забезпечення ліквідаторів.
Ми, говорили учасники попереджувального страйку, хочемо одного: порядку в державі. При зустрічі з віце-прем'єр-міністром були наведені, хоч і крихкі, містки до взаєморозуміння сторін. Тепер головне - не порушити їх в емоційному пориві, не заговорити. А детонатором зриву залишається законопроект, який виводить людей на акції протесту. Оскільки дві сторони погодились, що його можна і треба доопрацювати, то чому ж, запитували ліквідатори, у Верховній Раді ставлять воза попереду коня?
- Слід сподіватися, що під час парламентських слухань будуть запропоновані прийнятні і для держави, і для ліквідаторів та їхніх сімей рекомендації, - чують у відповідь.
- Слухань з різних питань проводилось багато, - вигукнув співрозмовник. - Пригадайте хоча б одне, після якого поліпшилось життя в країні. Тому хочемо, щоб депутати не лише себе слухали, а й чули голос тих, хто ціною життя та здоров'я погасив ядерний реактор.
І ще одне зауваження. Якби слухання проводились не "до дати", а для вжиття заходів щодо поліпшення роботи, то, можливо, законопроекту, який став яблуком розбрату, і не було б. Адже ще п'ять років тому, напередодні 20-річчя Чорнобильської катастрофи, депутати констатували зрив виконання чорнобильських законів. Чому ж не вжили заходів для поліпшення ситуації? Бракує системності в роботі, почуття відповідальності за долю країни: прокукурікали, а там як буде. Байдужість і поверховість у роботі законодавців обертаються поглибленням соціального аспекту Чорнобильської катастрофи.
Оскільки депутати за останні п'ять років розв'язувати проблему навіть не
бралися, ліквідатори змушені свій біль доносити до них черговим страйком. І так
хочеться сподіватися, що їх почують, що спільними зусиллями влада і громадські
організації наведуть порядок, а парламентські слухання з проблем ліквідації
аварії на ЧАЕС нарешті започаткують дієвість подібних заходів.
КОМПЕТЕНТНО
Сергій ТІГІПКО,
віце-прем'єр-міністр -
міністр соціальної політики:
- Пропоную, щоб 31 березня керівники робочих груп звітували про проведену роботу щодо напрацювання пропозицій. У нас є можливість ситуацію поліпшити, адже економіка зростає. Вимагається одне: вести діалог не на емоційному, а на прагматичному рівні. Тоді й матимемо результат.