Днями минув рік чинності указу Президента України №133/2017, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» щодо компаній із російською пропискою, що надавали послуги з упровадження та супроводу програмного забезпечення українським державним установам.
Як нині виконують цей важливий документ? Які складнощі? Чи й надалі користуються російськими бухгалтерськими програмами представники нашого бізнесу та державних органів влади?
З 1 січня 2018 року у бюджетних установах та центральних органах влади України офіційно було заборонено користування російським програмним забезпеченням, зокрема бухгалтерськими та обліковими системами «Галактика», «Парус» та 1С.
За словами керівника проекту MASTER Марії Галелюки, ринок програмного забезпечення бухгалтерського обліку в Україні ще й досі строкатий і не динамічний: «Вихід у світ нових програм для бухгалтерів наших компаній та установ займе не один рік. Проте за цей час вітчизняні компанії, що пропонують бухгалтерський софт, займалися не лише технічним забезпеченням, а й, що головне, — навчанням бухгалтерів нових програмних продуктів».
На думку фахівця, на сьогодні ринок поділено на дві великі частини: державних установ та організацій і приватного бізнесу. Звісно, що активніші у питаннях переходу від російського бухгалтерського софту до українського державні установи, адже саме їм влада обмежила час. На думку пані Галелюки, ці установи перейдуть на вітчизняні програмні продукти вже до кінця 2018 року.
Її підтримує технічний директор IT enterprise Володимир Михайлов. Він також вважає, що не переходять на вітчизняні або неросійське закордонне бухгалтерське програмне забезпечення лише представники малого та мікробізнесу. Саме вони користувалася російською програмою 1С і «Парусом», який чимало експертів вважають також російським.
Кореспондент «УК» зміг поспілкуватися із представником компанії, яка розповсюджує «Парус». Він зазначив, що ця програма українська. Фахівець заявив, що в Україні фактично немає заборони російських програмних продуктів, а лише санкції проти окремих юридичних осіб: «Масової міграції з 1С чи «Паруса» на інші вітчизняні бухгалтерські програми не було торік і немає нині. 1С замінили на інші програми лише 10% приватних компаній. Певна частина підприємців та держустанов перейшла на програму «Афіна». Інші ж не поспішають переходити, бо це займає певний час, потребує чималого вкладання коштів. На мою думку, чимало вітчизняних розробників бухгалтерського програмного забезпечення не розуміють, що повинні мати власні сервісні представництва всюди в регіонах, як «Парус». Цього жодна вітчизняна компанія не має».
Є ще одна проблема, якої, до речі, не замовчують виробники вітчизняного програмного забезпечення. За словами Володимира Михайлова, малий і середній бізнес торік сподівався, що отримає 15—20 нових вітчизняних продуктів не лише бухгалтерського спрямування. Однак минув час, а цього так і не сталося. Тому підприємці вичікують. Український ринок, зазначають фахівці, гостро потребує нових продуктів, які б давали комплексну підтримку бізнес-структур. Щоправда, нещодавно з’явилася нова така вітчизняна програма «Майстер Петренко».
Існує й проблема перенавчання бухгалтерів та інших фахівців компаній, коли вони переходять на нове програмне забезпечення. Це також потребує і грошей, і часу.
В Україні є добрі інші системи (що коштують на порядок дешевше, ніж західні аналоги): IT-Enterprise, BSI, «Універсал» тощо. З першою активно працюють машинобудівний завод «ФЕД» (Харків), підприємства металургійної компанії «Інтерпайп», Київміськбуд, «Миронівський хлібопродукт». Облікових систем українського розроблення на нашому ринку багато. Це «Дебет Плюс», «Акцент», «АБ-офіс».
Сподіватимемося, що 2018-й стане роком остаточного переходу всіх компаній усіх форм власності на нове цікаве й недороге бухгалтерське програмне забезпечення.
