Гібридна війна знову демонструє свою потворну сутність. Днями під гучне брязкотіння російської зброї біля кордонів України речник лідера Кремля заявив, що РФ «абсолютно миролюбна країна» і нападати ні на кого не збирається. Таку риторику поширюють, коли в Україні досі розв’язують проблеми внутрішніх переселенців із прифронтового Донбасу та анексованого Криму — тобто людей, які потерпіли саме від «миролюбної» Росії 2014 року. Важкі наслідки гідридної війни обговорювали й під час недавнього круглого столу (онлайн) «Визначення статусу постраждалої від конфлікту особи як необхідна умова впровадження підходів перехідного правосуддя».
«Сподіваюся, це обговорення сприятиме розробленню законопроєкту, в якому буде чітко вказано дефініції: не жертви, не потерпілі, а саме постраждалі. Люди часто не хочуть називати себе жертвами, а постраждалими. Уже восьмий рік триває конфлікт, а ми досі не маємо законодавчої бази, яка б захищала й гарантувала права постраждалих осіб. Цей захід має стати першим кроком на шляху формування системи соціального захисту наших громадян», — висловила сподівання віцепрем’єр-міністр України — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук.
Спільне подолання проблем
Активну участь в обговоренні взяли представники прифронтових Донеччини і Луганщини, для яких публічні заяви про миролюбну політики РФ немов сіль на рани. Заступник голови Донецької обласної державної адміністрації Вадим Філашкін розповів про зусилля обласної влади для захисту постраждалих від гібридної війни осіб і звернув увагу на проблеми, що потребують спільного з підтримкою держави розв’язання.
«У багатьох населених пунктах області на лінії розмежування живуть цивільні люди, які внаслідок бойових дій зазнали поранення або стали інвалідами. Багато наших громадян померли через обстріли. У нашій державі існують інструменти отримання статусу постраждалого внаслідок бойових дій, проте вони доволі складні. Механізмів грошових компенсацій для поранених або сімей загиблих немає. Отож, поза сумнівом, у подальшому важливо спільно попрацювати над розробленням механізмів грошових компенсацій для постраждалих», — підкреслив він.
Як уточнили в Донецької ОДА, у прифронтовій області на обліку соціальних служб перебуває 71 особа з інвалідністю внаслідок бойових дій в ході тривалої гібридної війни. Які пільги отримують постраждалі й водночас свідки «миролюбної» політики сусідів? Насамперед людям гарантовано 100-відсоткову знижку оплати за користування житлом (квартирна плата) у межах норм, передбачених чинним законодавством. Для них передбачено 100-відсоткову знижку в оплаті за комунальні послуги (газ, вода, електроенергія чи інші) та скраплений балонний газ для побутових потреб у межах середніх норм споживання, а ще вартості палива для продажу особам, які мешкають у будинках без центрального опалення.
Важливою проблемою залишається відшкодування жителям прифронтового краю за житло, зруйноване внаслідок обстрілів чи бойових дій, що неможливо уявити без російської зброї й техніки, боєприпасів та пального, кадрових військових і найманців, які вже понад сім років сунуть на Донбас з РФ через загарбану ділянку державного кордону. Лише за 2020—2021 роки у Донецькій облдержадміністрації провели майже 20 засідань спеціальної комісії, на яких обговорювали тему компенсації землякам, чиї оселі зазнали пошкоджень і руйнувань. Комісія прийняла рішення про грошове відшкодування за зруйноване житло 315 постраждалим особам на загальну суму 77,6 мільйона гривень. На даний час значна частина з них — 178 — вже отримали на свої рахунки приблизно 45 мільйонів гривень компенсації.
Потреба протимінної діяльності
А спробуйте заперечити причетність «абсолютно миролюбної країни» до того, що в Україні нині майже 1,5 мільйона внутрішніх переселенців, які змушені були залишити окуповані РФ території Донбасу та Криму. Тим часом поряд з необхідністю розв’язання багатьох проблем цієї категорії наша держава отримала ще один моторошний спадок гібридної війни — нашпиговані мінами та іншими боєприпасами території, які становлять величезну загрозу для жителів прифронтових областей.
Важливість проблеми підтверджує ініціатива Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій про створення Центру соціально-гуманітарного реагування у сфері протимінної діяльності. На нараді, де обговорювали це питання, взяли участь представники посольств Франції, Канади, Швейцарії, Словаччини, Фінляндії, Представництва ЄС в Україні. Готовність підтримати цей проєкт підтвердили чимало міжнародних організацій, серед яких Женевський міжнародний центр гуманітарного розмінування (GICHD), Данська рада у справах біженців в Україні (DRC), Швейцарський фонд з протимінної діяльності в Україні (FSD), Міжнародний комітет Червоного Хреста, Представництво Дитячого фонду ООН в Україні (ЮНІСЕФ), організація життєзабезпечення небезпечних територій HALO Trust, Програма розвитку ООН в Україні.
Головним завданням центру учасники обговорення вважають координацію соціально-гуманітарної складової протимінної діяльності: проведення інформаційних тренінгів з мінної безпеки, маркування небезпечних територій, допомогу постраждалим від вибухонебезпечних предметів. За словами Ірини Верещук, важлива гуманітарна складова. «У нас два ключові завдання. По-перше, допомагати постраждалим від мін. По-друге, інформувати та навчати, щоб люди, особливо діти, на лінії зіткнення не підривалися на мінах», — наголошує вона.
Вони переконують нас у миролюбності? То погляньмо на Донбас.