УСІМ МИРОМ
У збереженні пам’ятки архітектури національного значення громада Миколаєва має розраховувати передусім на власні сили
Історичний центр Миколаєва вже близько 200 років прикрашає старовинна будівля — Будинок офіцерів флоту. З нього починається найстаріша вулиця міста — Адміральська, саме цю будівлю після Великої Вітчизняної війни миколаївці відновили першою, з цим будинком пов’язана історія багатьох поколінь миколаївців. Втім, сьогодні назвати колишнє Морське зібрання окрасою міста, на жаль, не можна. Адже будівля має вигляд майже такий, як після війни. Причини не нові — постійна зміна власників та орендарів, брак коштів на ремонт. Торік начебто з’явилася надія на те, що візитівка міста отримає потрібне фінансування. Однак депутати міськради вирішили спрямувати 2 млн гривень на ремонт дахів у житлових будинках.
Дискутувати, що важливіше — дахи чи історична пам’ятка, справа невдячна. Поки що зрозуміло одне — пам’ятнику архітектури вкотре залишили право виживати самостійно.
У гавань заходили кораблі
Офіційно пам’ятка архітектури національного значення має охоронний номер 537 та зветься Офіцерське зібрання. Ініціатором спорудження був легендарний адмірал Олексій Грейг. Знаменитий моряк вирішив потурбуватися про відпочинок екіпажів суден. Адже кораблі ставали тут на ремонт зазвичай на всю зиму, а морякам, окрім пияцтва, просто не було чим займатися. Ситуація змінилася, коли в центрі міста спорудили Будинок флагманів і командирів. Тут проводили прийоми, бали, концерти, сімейно-танцювальні вечори, лекції, розміщувалися школи музикантів і співаків, юнкерські класи, працювала велика бібліотека.
З 1924 року Будинок флагманів і командирів стає Будинком культури моряків, а в повоєнні роки — Будинком офіцерів флоту та Центром культури, освіти і дозвілля ВМС України.
.jpg)
Будинок офіцерів після війни і сьогодня. Фото з архіву Миколаївського палацу культури та мистецтв
Дискотеки на зміну балам
Новітню історію Будинку офіцерів пам’ятають переважно миколаївці середнього та старшого віку. У 80-90-ті роки минулого століття він був знаменитий дискотеками та вечорами танців для тих, кому за… Тут вечорами гриміла музика, а вдень приміщення орендували різні фірми. Ніхто надто не переймався питанням збереження історичної спадщини. А власник будинку, Міністерство оборони, фактично відсторонилося від управління своїм майном. Хоч перший охоронний договір на будівлю підписано ще 1954 року.
— Коли я 1998 року увійшла в приміщення для укладання чергового договору, — розповідає начальник відділу охорони культурної спадщини Миколаївського міськвиконкому Ірина Бондаренко, — будівля жила. Працювали гуртки, велася клубна робота, будинок мав більш-менш пристойний вигляд. Однак було зрозуміло, що слід терміново вирішувати питання з правом власності. У пам’ятки архітектури повинен бути один господар.
Саме тоді влада шукала приміщення для обласної філармонії. Тому 2004 року за погодженням з Міністерством оборони Будинок офіцерів флоту було передано на баланс обласної філармонії. На жаль, ця організація не змогла по-господарськи розпорядитися старовинною будівлею. Тож 12 років вона перебувала в повному запустінні — без опалення, з напівзруйнованим дахом, без водовідведення, з залитими водою напівпідвальними приміщеннями.
Рятувати пам’ятку почали тільки позаторік, коли вона перейшла в комунальну власність територіальної громади м. Миколаєва. Тоді за кошти міського бюджету будівлю накрили дахом, провели технічну експертизу. Фахівці видали вердикт: без проведення протиаварійних робіт і зміцнення будівлі починати ремонтно-реставраційні роботи безглуздо.
Громада допоможе
Сьогодні на базі колишнього Будинку офіцерів флоту створено Миколаївський міський палац культури та мистецтв.
— Незважаючи на поважний вік нашого палацу, — розповідає його директор Ірина Лапко, — він повністю відповідає вимогам щодо діяльності культурного закладу. Тут є все — концертно-театральна зала на 250 місць, яку можна за потреби трансформувати у виставкову залу, чудовий внутрішній дворик, де плануємо створити концертний майданчик, ландшафтні дільниці, пейзажний парк і навіть музичний фонтан. До зони навчання й дослідження передусім входитиме бібліотека. Вона буде особливою, виконаною в морському стилі та з унікальним спеціалізованим фондом. Буде в палаці і резиденція Морського зібрання, зала для балів та урочистих подій, гуртки і студії для юних городян. Дуже сподіваємося, що після реконструкції сюди приходитимуть туристи, адже поруч — Музей суднобудування та флоту, розкопки городища «Дикий Сад», інші історичні будівлі.
Але поки що це мрії. Щоправда, миколаївське підприємство «Діпромісто» підготувало проект протиаварійного комплексу робіт, який погоджено в Міністерстві культури та схвалено на науково-методичній раді при Міністерстві регіонального розвитку.
— Вартість протиаварійних робіт становить близько 2 млн гривень, — зазначає заступник директора «Діпроміста» Анатолій Зубик. — Втім, це далеко не вся сума, потрібна для повного відновлення будинку. Ці кошти підуть тільки на те, щоб зняти з нього статус «аварійний», з подальшою консервацією будівлі.
На проведення повного капітального ремонту, за підрахунками фахівців, потрібно ще 30—40 мільйонів гривень. Вихід з непростої ситуації запропонував міський голова Володимир Чайка. Потім його ініціативу підхопили громадські організації. Якщо кожен миколаївець перерахує на відновлення історичної пам’ятки три гривні, будівлю можна врятувати.
Скептики в успіх починання не вірять. Мовляв, люди сьогодні пасивні і ставляться до подібних акцій з недовірою. І все-таки є надія, що гроші громада збере.