"Цінова політика: зіграти на випередження"

Олег ГРОМОВ
11 березня 2021

На початку березня 2021 року Нацбанк України підвищив облікову ставку до 6,5%. Попри неодноразові заяви керівництва головного фінансового регулятора про те, що цей показник буде сталим. У чому причина такого несподіваного рішення і як підвищення позначиться на вітчизняній економіці і житті пересічних українців, з’ясовував «Урядовий кур’єр».

Курс на таргетування

За словами заступника голови правління НБУ Юрія Гелетія, таке рішення правління регулятора спрямовано на поступове повернення інфляції до цілі в умовах відновлення світової й української економіки. Високопосадовець вважає, що на початку 2021 року інфляція в Україні зазнала прискорення і вийшла за межі цільового діапазону 5 плюс-мінус 1%.

У січні цього року зростання споживчих цін сягнуло 6,1% у річному вимірі. Є попередні оцінки регулятора, які свідчать, що таке підвищення вартості товарів та послуг мало місце і в лютому 2021-го.

«Враховуючи баланс ризиків, істотне посилення фундаментального інфляційного тиску впродовж останніх місяців, правління Національного банку підвищило облікову ставку до 6,5%», — зазначив Юрій Гелетій.

Ще на початку 2021 року чимало фахівців застерігали про тенденцію, яку ми побачили в лютому. Начальник аналітичного відділу «Альфа Банку» Олексій Блінов припускав, що ціни поступово збільшуватимуться через зростання вартості енергоносіїв та вплив деяких інших чинників.

«Національний банк узяв курс на таргетування інфляції. Тобто облікова ставка в нас не є прямим індикатором загальної економічної ситуації і зростання. З огляду на монополізацію ринків, тенденцію до прихованого зростання цін і незрозумілу тарифну політику інфляцію іноді неможливо заздалегідь відобразити офіційними цифрами. Тож підвищення облікової ставки логічне, це запобігатиме подальшим інфляційним тенденціям і збереже заощадження населення. Проте підвищення незначне, це своєрідний маяк для інших державних органів, які повинні діяти злагоджено. Адже однією обліковою ставкою економіку не врятуєш: потрібні державні програми, фіскальне стимулювання і комплексні програми розвитку», — зазначає «Урядовому кур’єру» економічний аналітик Єгор Киян.

Як вважає експерт, будуть опоненти такого кроку, які наполягатимуть на тому, що ця дія НБУ шкодитиме економіці, бо підвищення облікової ставки стримує зростання економіки і кредитування, і збиток від цього стримування буде більшим, ніж користь від мінімізації інфляції.

«Однак з огляду на пандемічну ситуацію, підвищення безробіття і високі ризики населення втратити роботу слід мінімізувати інфляцію, яка з часом може призвести до зростання обсягів неплатежів», — пояснює експерт.

Трохи розчаровані

Цікаво, що розчаровані у підвищенні облікової ставки Нацбанку ті, хто працює в самому регуляторі. Член ради НБУ Віталій Шапран написав на своїй сторінці у фейсбуці, що на тлі інформації з Кабміну про можливість локдауну чинник невизаченості зберігся.

«Як вказує світова практика, вихід фактичної інфляції та (або) прогнозів за верхній діапазон інфляційного коридору не означає миттєвого збільшення ключової ставки центрального банку, оскільки інфляційна ціль встановлюється на середньострокову перспективу. Як показала практика 2020 року, локдаун може істотно уповільнювати інфляцію на горизонті 3—6 місяців. Тому сподіваюся, що ринок сприйме зростання ставки на 0,5 п.п. не як початок довгострокового тренду, а як формальний крок монетарної влади та данину правилам обраного монетарного режиму «інфляційне таргетування», — йдеться у дописі.

Не бачать особливої проблеми у питаннях негативного впливу підвищення облікової ставки Нацбанку й інші фахівці. Фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків зазначає, що Міністерству фінансів зараз не треба залучати кошти за будь-яку ціну. На його думку, на тих аукціонах із продажу ОВДП, які відбулися незадовго до підвищення облікової ставки, повернуто практику обмеження сум запозичень, що дало змогу знизити їхню ціну. Різниця між обліковою ставкою та прибутковістю ОВДП нині невелика.

Якщо уряд будь-якої країни постійно здешевлюватиме гроші, підсумком стане зростання рівня інфляції. Слід пам’ятати досвід 2015 року, коли такі дії призвели до річного рівня інфляції 42% і як було важко розвиватися економіці в такому стані.

Однак експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вважає, що Нацбанк України на сьогодні встановив оптимальну ставку, яка відповідає внутрішній фінансовій політиці. «Якщо в січні ви йдете на локдаун, то не варто чекати в першому кварталі зростання ВВП. Локдаун запроваджують для захисту здоров’я людей, свідомо розуміючи, що зменшується обсяг виробництва, збільшується безробіття, обсяг соціальних виплат. Це все тісно пов’язано», — каже фахівець.

За його словами, Україна надійно інтегрована у світові ринки. Передовсім в аграрний, на якому цьогоріч інтенсивно зростатимуть ціни, а на експорт сільськогосподарської продукції припадає половина всього обсягу вивезення за кордон. Однак у цих умовах, зазначає Олег Пендзин, зростають і внутрішні ціни. Звісно, все це призводить до зменшення купівельної спроможності населення.

Як справедливо зазначив Єгор Киян, уряду треба вдатися до пошуків різноманітних шляхів запобігання інфляційним процесам. Прикладом цього можуть стати державні програми розвитку окремих галузей.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua