Черговий, 17-й Саміт «Україна – ЄС», відбувся в Києві. Вперше. В Адміністрації Президента високі гості віч-на-віч та в ході пленарного засідання дали оцінку реалізації Угоди про асоціацію з ЄС, з’ясували, на якому етапі втілюються в життя політичні й економічні реформи в Україні та дали відповідь на запитання, як фінансово та політично можна підтримувати нашу державу. Секторальний напрямок співпраці, зміцнення енергетичної безпеки, забезпечення реверсних газових поставок із Європи, створення європейського енергетичного співтовариства — це головні постулати Спільної заяви за результатами Саміту.
Європа пообіцяла українській стороні укладення угоди про спільний авіаційний простір вже в 2015 році. Однак безперешкодно їздити на Захід наші співвітчизники зможуть лише після виконання керівництвом нашої держави «вичерпного переліку нормативів» (за очікуваннями Президента, це станеться під кінець поточного року). Про них стане відомо 12 травня після завершення роботи так званої оціночної місії від ЄС та Європейської Комісії.
А ще ЄС разом із ОБСЄ відправить на Донбас цивільно-оціночну місію. Погляди на прояви агресії на сході в України та ЄС однакові, тож домовлено продовжити дію санкцій, допоки Росія не виконає повною мірою всі пункти мінських домовленостей.
Про все це стало відомо зі спільної прес-конференції Президента Петра Порошенка, Президента Європейської Ради Дональда Туска та Президента Європейської комісії Жана-Клода Юнкера за результатами пленарного засідання. Так Дональд Туск заявив, що ЄС на додаток до раніше виданих Україні 6 мільярдів євро надає третій транш макрофінансової допомоги — 1 мільярд 800 мільйонів євро.
А Жан-Клод Юнкер розповів, що Європейська комісія хоче, щоб 1 січня 2016 року набула чинності Угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. На будівництво конфайнменту на Чорнобильській АЕС Єврокомісія надасть ще 70 мільйонів євро допомоги.
На кон поставлено все
Пленарне засідання Саміту відкрив «господар Адміністрації» Петро Порошенко. «Нинішній саміт відбувається в новій Україні, вперше після Революції гідності, перемоги, яка повернула нашу державу на євроінтеграційний шлях нашого розвитку», — сказав він, відзначивши, що в мужній боротьбі за свободу, вільну і демократичну державу віддали життя тисячі українців. За словами глави держави, коаліційний парламент та уряд забезпечили переконливі кроки реформування країни. «Повне дотримання демократичних процедур, узгодження позицій всіх політичних сил — це нам дала школа європейської парламентської демократії», — додав він.
Перспектива членства в ЄС є стратегічним орієнтиром України. Заради цього проводяться перетворення в країні, ці норми прописані й в Стратегії розвитку України до 2020 року. «Ми амбітні у планах. Декларуємо, що за 5 років забезпечимо ефективну імплементацію Угоди та подамо заявку на членство в ЄС, — означив позицію Президент. — В надто важких умовах ми потребуємо послідовної та значної підтримки ЄС: політичного, економічного, гуманітарного характеру.
Збройна агресія, окупація частини території, гібридна війна, — цим загрозам, на думку Президента, Україна може запобігти, діючи спільно із ЄС. На Донбасі альтернатив дипломатичному врегулюванню ситуації він також не бачить. Саме тому вкотре наголошує на повному і безповоротному поверненню РФ у рамки міжнародного права. У цьому контексті пролунало прохання продовжити санкції проти РФ «у повному обсязі до повного виконання мінських домовленостей».
А ще Президент нагадав про звернення України до ЄС та ООН розгорнути міжнародну операцію з підтримки миру та безпеки, яка б сприяла повному виконанню мінських домовленостей.
Реформи вплинуть на бажання
Президент Європейської ради Дональд Туск знаково долучив українську мову до офіційно вживаних у Європі. Хоч і ламаною, він заявив: «Ваші герої віддали життя за Україну, вільну від корупції, в якій править чесність і добро, за Україну сучасну й суверенну, в якій можна вільно жити. Ваші герої зробили найважливіший крок. Тепер все залежить від ваших переконань, відваги, терпіння. У вас потужні вороги та водночас багато друзів. На їхню допомогу розраховуйте, але її буде недостатньо, якщо ви самі не змінюватимете Україну. Реформи — це буде найкраща відповідь агресору та пам’ять про героїв».
Жан-Клод Юнкер вів мову про реформи, які вимагають мужності уряду та громадян України. Останнім він пообіцяв зиск від перетворень: «Європейці підтримають українців і президенти, які тут присутні, засвідчують що країни Європи Україну підтримують. Ми розуміємо ваше бажання стати членом ЄС. Україна справді є членом європейської сім’ї, хоча й не є членом ЄС. Їй треба ще більше зміцнити свої позиції в європейських структурах, в європейському домі».
А Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк назвав нинішній Саміт не 17-им, а першим у новій Україні, «яка бореться за свою незалежність та за безпеку, зокрема і в Європейському Союзі». Окремо він заявив, що не має сумнівів у тому, що з 1 січня 2016-го Угода про ЗВТ між Україною і ЄС працюватиме. «Жодних відкладань, жодних прав чи то Москви, чи будь-кого іншого як на відкладання цієї Угоди, так і на зміну тексту цієї Угоди немає. Це наше суверенне право між Україною і ЄС», — сказав він.