Президент Спілки економістів України,
заслужений економіст України,
академік AЕНУ, професор
Валентин OСКОЛЬСЬКИЙ
СВЯТО
14 листопада виповнилося двадцять років з дня заснування громадської організації "Спілка економістів України"
Двадцятирічний ювілей є прекрасною нагодою підбиття підсумків, аналізу пройденого шляху, викристалізації нових знань і досвіду. Це блискуче зроблено у книзі "Спілка економістів України і політика економічних реформ - будуємо нову країну", що невдовзі побачить світ. У цій праці викладено бачення історичного шляху побудови економіки України за роки незалежності, майбутні прогресивні зміни в економічній політиці держави та місце Спілки у цій важливій, історичної ваги роботі, підсумком якої має стати таке довгоочікуване віками справжнє становлення України як економічно потужної, незалежної, демократичної держави.
Від заснування - до становлення
Історія Спілки розпочалася 14 листопада 1990 року з Всеукраїнської установчої конференції економістів. На ній у зв'язку з прийняттям Декларації про державний суверенітет України та Закону "Про економічну самостійність України" республіканське правління Всесоюзного економічного товариства було реорганізовано у громадську організацію "Спілка економістів України" (ГО "СЕУ").
За пройдений час Спілка стала згуртованою всеукраїнською громадою вчених-економістів, фахівців усіх галузей економіки, працівників державних органів влади, фінансових і банківських установ, вишів та інших навчальних закладів економічного профілю, різноманітних трудових колективів. Загалом до її лав вступило 33 тисячі членів, які завдяки розгалуженій структурі (ГО має регіональні і первинні (районні, селищні, міські) осередки) активно і плідно реалізують свій інтелектуальний потенціал на всіх рівнях, а отже, впливають на розвиток та розбудову держави. При цьому завдання, які ставить перед собою і успішно реалізує Спілка, стосуються різних сфер суспільного життя країни. Умовно їх можна поділити на три групи: 1) популяризації та розвитку економічної думки і впровадження передових ідей у практику господарювання; 2) розробки та публічного обговорення пропозицій державним органам влади з удосконалення економічної політики; 3) всебічної реалізації прав і свобод членів Спілки, задоволення і захисту їх спільних інтересів у різноманітних сферах соціального буття.
Додає ваги громадській організації й те, що її керівниками за час існування були і є відомі державні діячі, політики, вчені, видатні особистості історії незалежної України. Зокрема, її першим очільником був Дзісь Георгій Васильович, якого, на превеликий жаль, уже немає серед нас, - заслужений економіст України, академік АЕНУ, к. е. н., заступник голови Ради Міністрів УРСР, голови Урядової комісії з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Нинішній президент Спілки - Валентин Володимирович Оскольський - голова правління Української фондової біржі, заслужений економіст України, професор, академік АЕНУ. Серед членів правління - М. Г. Чумаченко, д. е. н., професор, академік НАНУ; В. М. Геєць, академік та віце-президент НАНУ; П. Т. Саблук., директор ННЦ "Інститут аграрної економіки НААН України", д. е. н., професор, академік НААНУ; В. К. Симоненко, голова Рахункової палати України, д. е. н., член-кореспондент НАНУ та ін. Значну роботу проводять також очільники регіональних (обласних) і первинних осередків - люди високопрофесійні, з великим досвідом наукової та організаторської діяльності, ентузіасти своєї справи, самовіддані та ініціативні. Серед них є академіки і члени-кореспонденти НАНУ, галузевих академій, заслужені економісти, працівники освіти і науки, президенти обласних торгово-промислових палат, керівники вишів і НДІ, декани і завідуючі кафедрами, керівники облдержадміністрацій, мери міст, майже всі мають учені ступені доктора та кандидата наук. Наукові секції та обласні осередки СЕУ щорічно проводять близько 250 науково-практичних конференцій з найбільш актуальної для країни і регіонів тематики. Рекомендації з них подаються органам державної влади і місцевого самоврядування для практичної реалізації, широко висвітлюються у мас-медіа, публікуються у збірниках наукових праць.
Важливою подією в житті Спілки став її черговий четвертий з'їзд, що відбувся 25 вересня 2009 р. у Львові. Рішенням пленуму новообраного правління затверджено новий склад президії: В. В. Оскольський- президент, М. Ф. Ярош - перший віце-президент, В. М. Геєць, П. П. Клименко, В. І. Павлов, Г. В Яцюк, К. О. Петров; В. Ф. Сорока, М. Г. Чумаченко - віце-президенти: В. В. Гуменюк - вчений секретар; Ю. М. Пахомов - керівник Секції світової економіки. Загалом за 20 років проведено 4 з'їзди, 17 пленумів, тисячі наукових конференцій, економічних форумів, "круглих столів" і лекцій.
Члени Спілки брали участь у підготовці загальнодержавних програм структурної перебудови економіки, переведення її на міжнародну систему обліку і статистики. Зокрема у написанні Концепції створення і розвитку єдиної системи фондової торгівлі в Україні, Стратегії сталого розвитку та структурно-інноваційної перебудови української економіки до 2015 року. А також пропозицій уряду щодо ролі малого і середнього бізнесу у відродженні національної економіки, невідкладного прийняття Доктрини економіки знань з побудовою національної інноваційної системи, пропозиції до Національної програми кластеризації економіки України на період до 2020 р. та щодо розвитку АПК і відродження українського села, пропозицій до Стратегії економічної політики в Україні та її регіонах щодо виходу з кризи та переходу країни на шлях сталого розвитку. Спілка та її Херсонський обласний осередок (В. Є. Труш) безпосередньо брали участь у розробці Стратегії економічного і соціального розвитку Херсонської області до 2015 року.
Важливо, щоб економічну еліту почули
На нашу думку, однією з причин кризового стану економіки України є брак єдиної довгострокової стратегії державної політики в економічній і соціальній сферах. Реформи мали безсистемний характер, дії виконавчої влади не були стратегічно вивірені, поточні передвиборні завдання окремих можновладців - послідовними та орієнтованими на цілісність державної економічної політики і вирішувалися переважно за державні кошти.
Лише після обрання Президентом України Віктора Януковича почалось формування злагодженої вертикалі влади, визначення цілей, завдань і принципів державної економічної політики, що спроможна забезпечити здійснення виважених і рішучих кроків до становлення ефективної, динамічної економіки як основи виходу країни на рівень високорозвинених країн світу, де якість життя людей відповідає найвищим стандартам. Це підтверджується останніми знаковими подіями цього року - Посланням Президента Віктора Януковича до українського народу, виголошеним 3 червня 2010 року, відновленням дії Конституції України 1996 року, проведенням судової реформи та ухваленням нової редакції Бюджетного кодексу.
Перед нинішньою владою стоїть нелегке завдання. На жаль, за попередні роки через низку об'єктивних і суб'єктивних чинників шанси України швидко наблизитися до розвинених країн були втрачені. Як зазначається у Національній доповіді 2010 року НАНУ, за перші 10 років незалежності ВВП країни знизився до 40,8%, за підсумками 2009 року цей показник становив лише 63% від рівня 1990 року. Політика надмірної відкритості національної економіки, поки що не готової для відкритої конкуренції на світових ринках, якраз і завдала найбільшого удару економіці країни.
Розуміючи складну ситуацію та прагнучи зробити свій внесок у побудову нової високорозвиненої соціальної економіки, Спілка підготувала низку важливих документів, спрямованих на вирішення базових питань формування в країні державної економічної політики, адекватної вимогам часу. Знаковим у цьому відношенні став черговий другий пленум правління Спілки, що пройшов 22 квітня 2010 р. у Києві. До пленуму було приурочено проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції на тему "Економічна політика в Україні: вихід з кризи та перехід на шлях сталого інноваційного розвитку".
Саме тоді Спілка винесла на розгляд громадськості три концептуально важливі для майбутнього країни документи - Доктрину економічної політики в Україні, законопроект про державну економічну політику в Україні та Стратегію економічної політики в Україні щодо виходу з кризи та переходу країни на шлях сталого розвитку. Сьогодні важливо, щоб думку економічної еліти країни почули.
Нова стратегія розвитку економіки
Варто зауважити, що СЕУ згідно з думкою переважної більшості своїх членів завжди була послідовним прихильником еволюційного шляху ринкових реформ, відстоювала активну роль держави в здійсненні всіх трансформацій суспільства, централізацію функцій держави, життєво необхідних для виконання її прямих конституційних обов'язків. Така позиція Спілки не є одкровенням чи утопією. Адже на різних етапах розвитку світового господарства в період після зародження товарно-грошових відносин роль держави в соціально-економічному житті багатьох країн, що сповідували різні моделі ринку, змінювалась. Причому в досить широкому інтервалі - від активної державної політики та протекціонізму представників школи меркантилізму до ліберальних моделей, де державі відведена роль "нічного сторожа", та неокласиків, що покладалися на економічну свободу, приватну ініціативу і невтручання держави в ринкову систему, і, далі, до кейнсіанських принципів регулювання економіки за активної ролі держави, що були використані урядами провідних західних країн після Другої світової війни у побудові так званої моделі соціально орієнтованої ринкової економіки. За останні півтора десятиліття зазнала фіаско неоліберальна модель ринку. Світ на прикладі Китаю побачив нову модель керованого переходу до ринку з дотриманням перш за все інтересів, прав і свобод людини, модель так званого неосоціалізму. Проте людство досі не виробило універсальної й ефективної, прийнятної для будь-якої країни моделі ринку. Це, напевно, і неможливо зробити, бо кожна країна має свої особливості і специфічні умови - від світогляду, історичних традицій та звичок населення до відтворювального потенціалу національної економіки.
Нині для України життєво важливо визначити шлях здійснення реформ. Як рухатись? Знову хаотичними кроками, сподіваючись на закордонних інвесторів, чи планомірно, виважено і з активною державною структурною політикою, основою якої будуть не лише відповідні державні кошти, а, насамперед, довгострокова стабільна стратегія, орієнтована на кардинальне оновлення техніко-технологічної бази виробництва та інноваційні рішення в усіх сферах економіки, підкріплена відповідними регуляторно-стимулюючими заходами держави.
При побудові нової стратегії розвитку економіки України, на нашу думку, треба виходити з фундаментальних засад, що спиралися б на синергетичне поєднання всіх гуманітарних наук і культури. Базовою засадою такої стратегії в постіндустріальному суспільстві є так зване ноосферне спрямування економіки. Має бути запроваджена нова ідеологія законотворчості у сфері економіки, що враховувала б кризовий стан усіх сфер суспільного життя країни, існуючих етико-моральних цінностей, духовності та культури.
Нинішнє керівництво держави, відновивши систему влади та забезпечивши узгодження зусиль усіх її гілок на досягнення позитивних зрушень в соціально-економічному розвитку України, її піднесення на високі рубежі постіндустріального суспільства, побудову інформаційного суспільства на основі сучасних знань і технологій, дає кожному з нас як громадянам нашої Богом дарованої держави Віру в світле майбутнє, наповнює Любов'ю наші серця при згадці про ближнього, про те, що кожен із нас потрібен один одному і про те, що наше майбутнє в наших руках, в наших спільних зусиллях у розбудові нової, могутньої і багатої країни. І в цьому є наша Надія, і кожному з нас буде дарована Мудрість пізнати і усвідомити це, ставши духовнішим, моральнішим, людянішим - гідним учасником ноосферного буття прийдешнього часу.