Як уже повідомляв «Урядовий кур’єр», з початку наступного місяця порядок призначення житлових субсидій для українців зміниться. Це в першу чергу спричинено подорожчанням плати за газ та водопостачання для населення. А ще зважили на те, що деякі нормативи споживання не переглядали з 90-х років минулого століття. Нині ж люди самостійно утеплюють будинки, та й електроприлади стають більш досконалими. То що ж саме нас очікує?
— Нині уряд ухвалив усі необхідні рішення, щоб якомога якісніше захистити людей в умовах підвищення цін на ЖКП. Програма житлових субсидій уже працює в Україні понад 10 років, тож настав час переглянути й удосконалити її відповідно до сучасних реалій, — наголосила міністр соціальної політики Людмила Денісова.
Вона зауважила, що нині вперше вводять такі терміни, як соціальна норма житла та соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами. Вводять і новий механізм розрахунку обов’язкового відсотка, який муситиме сплачувати родина за користування цими послугами. Розраховуватимуть його індивідуально для кожної родини. Ці нововведення дадуть змогу людям платити лише за фактично отримані послуги, а державі — підтримати тих, хто сам за все сплатити не в змозі.
А директор департаменту державної соціальної допомоги Мінсоцполітики Віталій Музиченко поінформував, що нові соціальні нормативи визначали після того, як промоніторили кількість спожитих комунальних послуг у родинах, які вже отримують субсидії та мають облікові прилади.
За його словами, більшість норм, на які нині нараховують субсидію, не переглядали з 1996 року. Приміром, раніше житлова площа, на яку її надавали, становила 21 квадратний метр на одну особу плюс десять з половиною квадратних метра на сім’ю, то з жовтня встановлюють соціальну норму житла на особу 48,9 квадратних метра, на сім’ю із двох осіб — 62,5 квадратного метра і далі — за розрахунком. Адже більшість людей у містах проживає саме у двокімнатних квартирах, так званих хрущовках, площа яких становить 40—50 квадратних метрів. І тепер ці люди матимуть право претендувати на субсидію. Впроваджують й інші нормативи споживання комунальних послуг: природного газу, водопостачання та електроенергії. Побачити їх можна в таблиці.
Ці норми будуть дуже зручними для малозахищених верств населення, які нині не мають приладів обліку і навряд чи встановлять їх у найближчі два роки.
Щодо води, то раніше ці нормативи, на які й нараховували субсидію, затверджували місцеві органи самоврядування. Нині ж встановлюють єдині соціальні норми для споживачів по всій Україні.
Газу також нині люди використовують менше, адже будинки утеплюють, встановлюють нові ефективніші газові котли, дверні та віконні блоки тощо. Це також з’ясували на прикладі реальних родин, у яких підраховували щомісяця реальну кількість його використання.
Збільшено нормативи і на користування електроенергією. Адже з 1996 року, коли їх переглядали востаннє, люди стали споживати її значно більше — з’явилося багато нових електроприладів. А для людей, які у власних будинках не мають централізованого водопостачання й підігрівають воду електроприладами, раніше таких норм в Україні взагалі не було. Тепер вони є, і ця норма становить 150 кіловат-годин на місяць. — Якщо людина або родина за місяць споживатиме цих комунальних послуг менше, ніж визначено за субсидією, то ці кошти залишатимуться на рахунку споживача, їх використовуватимуть у наступному місяці, — пояснив посадовець. — Це має стимулювати українців економно споживати ресурси, їм не потрібно буде відкривати кватирки та випускати тепло, щоб за ними зберегли встановлену субсидію.
НОРМАТИВИ СПОЖИВАННЯ ПОСЛУГ
|
Послуга |
Норма до 01.10.14 |
Соціальна норма з 01.10.14 |
|
НОРМА ЖИТЛА: |
||
|
пільги |
|
не змінюється |
|
субсидії |
|
|
|
СПОЖИВАННЯ ПРИРОДНОГО ГАЗУ: |
||
|
на опалення |
|
|
|
на газову плиту (приготування їжі) |
|
|
|
на газову плиту (приготування їжі і підігрів води) |
|
|
|
на газову плиту і водонагрівач |
|
|
|
ЦЕНТРАЛІЗОВАНЕ ВОДОПОСТАЧАННЯ: |
||
|
постачання холодної води |
встановлюються органами місцевого самоврядування (у м. Києві - |
|
|
постачання гарячої води |
встановлюються органами місцевого самоврядування (у м. Києві - |
|
|
СПОЖИВАННЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ: |
||
|
на опалення |
28 кВт.год |
65 кВт.год на |
|
у будинках, обладнаних стаціонарними електроплитами |
100 кВт.год на сім’ю з однієї - двох осіб |
130 кВт. год на сім’ю з однієї особи + 30 кВт. год на іншого члена сім’ї (за наявності централізованого постачання гарячої води) |
|
у будинках, не обладнаних стаціонарними електроплитами |
75 кВт.год на сім’ю з однієї -двох осіб |
90 кВт. год на сім’ю з однієї особи + 30 кВт. год на іншого члена сім’ї (за наявності централізованого постачання гарячої води) 120 кВт. год на сім’ю з однієї особи + 30 кВт. год на іншого члена сім’ї (за відсутності централізованого постачання гарячої води) |
ПОРЯДОК ЗВЕРНЕННЯ
Щоб отримати субсидію, людина має звернутися в органи праці та соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання. І якщо раніше право на субсидію мали лише власники житла, які платили за комунальні послуги, то з 1 жовтня по субсидію може звернутися будь-яка особа, яка офіційно зареєстрована у цьому приміщенні. На її ім’я обов’язково мають бути відкриті особові рахунки, щоб вона могла платити за квартиру.
ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ
♦ заява (форму нададуть працівники органів соціального захисту);
♦ декларація про майновий стан усіх громадян, які зареєстровані на цій житловій площі;
♦ довідки про доходи всіх працездатних членів родини.
Люди, які отримують пенсію або інші соціальні виплати, довідку про доходи подавати не зобов’язані. Адже ця інформація вже зафіксована в органах соціального захисту — її долучать до справи фахівці без участі громадян. Решту даних (кількість осіб, що прописані на цій житлоплощі, перелік послуг, які вони отримують) збиратимуть органи соціального захисту самостійно.
ЯК РОЗРАХУВАТИ
До 1 жовтня субсидію призначали лише двом категоріям родин за фіксованими відсотками. Сім’ї, до складу яких входять лише непрацездатні громадяни (пенсіонери, інваліди, діти) і дохід на одну особу був менше прожиткового мінімуму, сплачували за послуги ЖКГ не більше 10% сукупного доходу. Родини ж, у яких були й працездатні особи, сплачували не більше 15% доходу сім’ї.
Із жовтня буде запроваджено новий механізм обрахунку. Він передбачає індивідуальний розрахунок відсотка обов’язкового платежу сім’ї за житлово-комунальні послуги залежно від розміру доходу. Для цього необхідно:
► визначити середньомісячний дохід родини на одну особу;
► цей дохід розділити на прожитковий мінімум, встановлений на одну особу (у 2014 році це 1176 гривень), потім розділили на базовий коефіцієнт 2 і помножити на 15.
Якщо взяти для прикладу родину з двох осіб, де дохід за 6 попередніх місяців становив 15 тисяч гривень, то на одну особу на місяць вийде: 15 000:6:2=1250 гривень. Це — середній дохід на одну людину. Далі 1250:1176:2*15=7,97. Це і є той відсоток, який має сплачувати ця родина за місяць за комунальні послуги.
А скільки ж це у гривнях? Тобто який у такої родини розмір обов’язкового платежу? Для цього потрібно цей відсоток помножити на середньомісячний сукупний дохід цієї сім’ї: 7,97*2.500=199,3 гривні на місяць.
Якщо така родина отримала платіжку, де зазначено, що вона має сплатити, скажімо, 400 гривень на місяць за комунальні послуги, то вона реально сплачує ось ці обраховані 199,3 гривні, а різниця (400 - 199,3=199,7 гривні) і буде тим розміром субсидії, який їй надасть держава.
Також Мінсоцполітики розробило таблиці, в яких уже пораховано від 500 до 5 тисяч доходу за місяць на одну людину, чи мають вони право на субсидію. Невдовзі таблицю буде розміщено на сайті міністерства, вона буде і в усіх відділах соціального захисту населення. «Урядовий кур’єр» також планує її опублікувати.