Минуло 32 роки, відколи в історію України вписано одну з найстрашніших сторінок — про Чорнобильську катастрофу. Тоді, в 1986-му, ціною власного життя персонал атомної станції, пожежники, військовослужбовці та інші сміливці рятували життя мільйонів людей. Загалом ліквідаторами названо 600 тисяч осіб. І, мабуть, у країні немає жодного населеного пункту, де б не було пам’ятника, що засвідчує нашу пам’ять про трагедію. Це дзвони, які нагадують і нагадуватимуть про людський подвиг. Обов’язок наш і майбутніх поколінь — зберегти пам’ять про нього.
Проблеми самі не зникнуть
Ми пам’ятаємо! У роковини трагедії на Чорнобильській атомній електростанції Президент Петро Порошенко вшанував пам’ять відважних ліквідаторів аварії. Він встановив кошик із квітами у національних кольорах до пам’ятника Героям Чорнобиля, розташованого на ЧАЕС поблизу аварійного енергоблока. Пам’ять рятувальників Президент і присутні вшанували хвилиною мовчання, повідомляє департамент прес-служби АП.
«Аварія на Чорнобильській станції породила велику кількість проблем, що з плином часу змінюються, трансформуються, але не зникають. І це потребує рішучих і об’єднаних дій. Для розв’язання проблем і безпечного утримання виведених з експлуатації потужностей Україна залучає і витрачає значні матеріальні, фінансові, інтелектуальні та інші ресурси. Сьогодні ми тут для того, щоб гарантувати подальшу безпеку українцям, усім європейцям. Щоб звернути увагу на важливі проекти, які крок за кроком ми спільно з партнерами втілюємо в життя і гарантуємо їх безпечну експлуатацію», — наголосив Президент.
Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи потребує чітко скоординованих зусиль усієї міжнародної спільноти. Масштаб цієї катастрофи має планетарний характер, трагедія не визнає національних кордонів, і ніхто не почуватиметься в безпеці, доки не налагодили ефективну систему екологічного захисту і подолання наслідків трагедії.
Глава держави подякував міжнародним партнерам України. «Усе, що тут зроблено і робиться, було б неможливим без важкої праці насамперед українців на станції, без фінансової підтримки зі Сполучених Штатів, Європейського Союзу, ЄБРР, ООН, Японії, Франції, Великої Британії, Німеччини та багатьох інших партнерів», — підкреслив він.
Гарячі випробування завершать у грудні
Петро Порошенко повідомив, що й у подальшому вдосконалюватиметься законодавство з питань поводження з радіоактивними відходами. Разом зі спеціалістами з України працюють провідні фахівці із Франції, Нідерландів, Німеччини, Іспанії, Швеції. Президент окремо подякував Європейській комісії, яка за його проханням долучилася до реалізації проекту міжнародної технічної допомоги.
У межах робочої поїздки на Чорнобильську АЕС Петро Порошенко також ознайомився з перебігом підготовки сховища відпрацьованого ядерного палива до проведення гарячих випробувань та обробки відпрацьованого ядерного палива з реакторів №1, 2, 3 ЧАЕС для подальшого їх зберігання. Генеральний директор ДСП «Чорнобильська АЕС» Ігор Грамоткін та головний інженер СВЯП-2 ДСП «ЧАЕС» Андрій Савін поінформували главу держави про облаштування об’єкта, який складається з двох частин: установки з підготовки ядерного палива до зберігання та самого сховища. Вони також пояснили, як здійснюють приймання вагонів-контейнерів з відпрацьованим ядерним паливом, як транспортують контейнери з ним у вагоні зі старого сховища (СВЯП-1) до нового (СВЯП-2) та про процес підготовки відпрацьованого ядерного палива до зберігання.
Згідно з планом робіт, так звані гарячі випробування мають завершити у грудні цього року, після чого об’єкт вводитимуть в експлуатацію. Початок роботи об’єкта на повну потужність, тобто його повна експлуатація, має розпочатися у четвертому кварталі 2019-го.
Загалом у старому сховищі нині зберігається 21 297 відпрацьованих тепловидільних збірок. Усі їх перемістять до нового сховища — СВЯП-2. За рік планують перевезти до СВЯП-2 2500 паливних збірок. Тобто за 9,5 року передбачено здійснити повне переміщення відпрацьованого ядерного палива до СВЯП-2, де воно зберігатиметься протягом наступних 100 років.
На тому, що питання ядерної безпеки вкрай актуальне у світі, наголосив і Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час відвідання Національного музею «Чорнобиль». Він вшанував пам’ять ліквідаторів аварії та ознайомився з експозицією закладу.
«Коли сталася аварія, мені було вісім років. Пам’ятаю, як приховували катастрофу, як люди не могли усвідомити наслідки. У Вінниці я жив у районі, де жили сім’ї, евакуйовані з Чорнобиля. Він так і називався: Чорнобиль. Я ріс разом із тими дітьми, ходив до школи. Цей біль мені близький. Нині ж бачимо гіркі наслідки аварії, зокрема онкологічні захворювання. Є ті, хто досі погрожують ядерною зброєю, а людей має об’єднати прагнення недопущення трагедій», — цитує слова Прем’єра департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів.