ЕКСКЛЮЗИВ
"Урядовий кур'єр" публікує щоденник свідка жахливих подій
Акірі Судзукі 72 роки. Він корінний житель Токіо, за фахом перекладач. Доля звела з ним кілька років тому, коли Акіра виявив бажання відвідати Сумщину, аби побувати на малій батьківщині відомого художника, поета-футуриста Давида Бурлюка (1882 - 1967). Японець настільки фанатично залюблений у творчість уродженця села Рябушки Лебединського району, що, попри слабке здоров'я і поважний вік, таки зважився на далеку подорож і в квітні минулого року гостював у Сумах і на Лебединській землі.
Недавня біда поділила життя країни Вранішнього Сонця на два періоди. Втім, вона сколихнула весь світ, і 9 та 11 березня стали точкою відліку для всіх землян. На щастя, електронний зв'язок з Акірою майже не переривався (за винятком 11 - 13 березня). Ось про що він пише у своїх листах.
"14 березня. Приходимо до тями після такого лиха. Щиро дякую за турботу, яку Ви виявляєте про мене, мою родину і весь японський народ. Одержав лист із Сум і від голови Фундації Давида Бурлюка Олександра Капітоненка - він теж хвилюється, як ми там... Одразу ж заспокою - тримаємося і боремося з наслідками".
У мене в Токіо приватний будинок. Того дня сидів у своєму робочому кабінеті і відчув поштовх. Кімната почала гойдатися горизонтально: спочатку ледь-ледь, а потім усе сильніше і сильніше. За характером коливань зрозумів, що це хоч і далекий, однак дуже сильний землетрус. Спершу потекла вода з акваріума, потім почали падати книги з шафи. Я одразу ж побіг до виходу і залишив розчиненими двері, аби їх не заклинило. Всі мої сусіди вже були на вулиці. Одні тримали машину, яку розгойдувало, інші дивилися на висотні будинки, чи не падає скло або лицювальна плитка. Так сильно струсонуло два рази поспіль.
Дружина разом із сестрою якраз поїхали по покупки до одного з торгових центрів Токіо - Синдзюку. У той момент вони пили чай на другому поверсі... За вказівкою офіціантів швидко вибігли на вулицю. Бачили, як хитаються висотки -всі японські багатоповерхові споруди мають гнучку конструкцію, аби під час землетрусу могли амортизувати. Дружина казала, що ледь ухилилися від плитки, що падала зі стін офісів. Одразу ж зупинилися лінії метрополітену, перервався стільниковий зв'язок.
Син повернувся пішки з району Гіндза. Розповів, що головні вулиці столиці заповнені машинами і людьми. Всі поспішають, тому неминучі пробки. Він дуже турбувався, де мама і тітка. Вони повернулися пізно вночі, коли почало працювати метро.
15 березня. Ви, мабуть, бачили по телебаченню, як постраждало узбережжя північно-східних регіонів Японії. Токіо не зазнало особливих збитків. В одній з газет розповіли про те, як нахилився вершечок 333-метрової телевізійної башти. Але вона таки встояла. Вчені повідомили, що такий сильний землетрус може відбуватися раз на тисячу років. Оскільки епіцентри знаходилися неподалік берега, цунамі накотилося через кілька хвилин і люди не встигли врятуватися.
16 березня. Дуже непокоять енергоблоки АЕС "Фукусіма-1" і "Фукусіма-2". Дай, Боже, аби це не стало другим Чорнобилем. Адже і наші вчені поки що не можуть упоратися з наслідками аварії. Після першого потужного землетрусу було ще близько 200 поштовхів, але вони слабшають і поступово затухають. Що стосується АЕС, то вони, на відміну від Чорнобиля, де в момент вибуху енергоблоки перебували в робочому стані, припинили роботу. Спрацювали регулювальні стрижні. Зараз там намагаються охолодити реактори, аби рештки тепла не спричинили викиди радіоактивного газу в атмосферу. Думаю, що з часом це питання вдасться вирішити.
19 березня. Життя потроху нормалізується. В Токіо, хоч як це дивно, вже завершили будівництво другої телевізійної башти висотою 634 метри. Хоча в магазинах відчувається дефіцит товарів і продуктів. Не вистачає овочів, рису, хліба, молока, чистої питної води. Або постраждали виробники, або ж перебої з доставкою - дуже зруйновані дороги. Тому харчуємося економно. Залишається багато людей, які ізольовані від зовнішнього світу, вони мерзнуть і голодують. Збираємо для них допомогу.
Утворюються черги на АЗС. Бензину не вистачає, його відпускають по 10 літрів. Але немає ніякої паніки.
25 березня. Станом на сьогодні загинули 9811 чоловік, пропали безвісти 19 806, евакуйовані 246 993. Така офіційна статистика.
У першу чергу відновлюються автомобільні дороги. По головних магістралях пропускають тільки вантажні автомобілі, якими доставляють постраждалим їжу і воду, предмети першої необхідності. На жаль, через викиди радіоактивних речовин забруднені поля і річки. Із постраждалих районів заборонено вивозити сільськогосподарські продукти, рекомендовано не давати немовлятам воду з водогінної мережі.
У Токіо і навколишніх районах електричний струм почали подавати за графіком. Тому мої електронні листи можуть надходити із затримками. Не переживайте за нас. Через кілька днів напишу ще...