У домівках понад 30 тисяч закарпатців додалося відчуття захищеності через природні катаклізми. Паводки за останні два десятиріччя кілька разів ставали для них трагедіями. Тиса, розливаючись, затоплювала величезні площі, дощенту руйнувала або пошкоджувала сотні будинків. Держава допомагала у їх відбудові й відновленні, але ті дні дотепер згадуються як страшний сон.

Відтоді захист сіл на лівому березі Тиси в її низовинній частині, найбільш вразливій для паводків, — під особливою увагою водгоспівців. Ще після першого паводка в жовтні 2001-го ухвалено урядову Програму комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса Закарпатської області, яку потім кілька разів оновлювали. У межах програми збудовано 22 кілометри водозахисних дамб і майже 7 кілометрів берегоукріплень, зведено інші водозахисні об’єкти. Однак із 2013 року бюджетне фінансування цієї програми зменшувалося і  зрештою звелося до нуля. Чимало робіт не завершено, і руйнівні затоплення на незахищених ділянках могли б повторитися. Щастило, що велика вода в цей період оминала низовинні ділянки Тиси.

Про захист дбали разом з партнерами 

Протягом усіх цих років зміцнювалося партнерство з фахівцями сусідньої Угорщини, де від розливів Тиси страждають господарські об’єкти, населення. У 2012—2014 роках у межах спільного українсько-угорського проєкту «Стале управління природними ресурсами в мережі річок «Тиса — Тур (Батарська осушна система)» було розроблено техніко-економічне обґрунтування, яке передбачало зведення дамби, вдосконалення гідротехнічних споруд. 

2017-го фахівці ПрАТ «Укрводопроект» виготовили робочий проєкт майбутніх робіт. Кошти на них знайшли завдяки участі Басейнового управління водних ресурсів річки Тиси у грантовому конкурсі, який провів орган управління Програми транскордонного співробітництва європейського інструменту сусідства (ЄІС) Угорщина — Словаччина — Румунія — Україна. Закарпатські водгоспівці, взявши в ньому участь, виграли грант. 

Три роки тому біля села Гетині учасники конференції урочисто відкрили геодезичний репер (знак) — символ початку будівельних робіт на лівобережній дамбі Тиси. Вона мала надійно захистити 14 населених пунктів Затисянщини. 

Гребенем їдеш, наче трасою

Нині біля символічного знака зібралися водгоспівці, керівники Закарпатської військової адміністрації, представники підприємства-підрядника, гості з Угорщини, які виконували роботи в межах того самого проєкту, але у себе в басейні ріки Тур. 

На галявині розгорнули численні борди, які розповідали історію дамби, ознайомлювали зі страхітливими наслідками паводка на Тисі 1998 року. Автор цих рядків дізнався, що захисну дамбу завдовжки 32 кілометри і заввишки 2—2,5 метра споруджено ще у 1930-х. Та ділянка дамби, що охоплена нинішнім проєктом, відтепер набагато надійніше захищає від розливів Тиси. І тут можна згадати, що прориви протипаводкової споруди у листопаді 1998-го і в березні 2001 років спричинили затоплення на українській території і переливи паводкових вод через державний кордон, внаслідок чого вони потрапили в угорський басейн межиріччя Тиса — Тур.

За словами начальника Басейнового управління водних ресурсів річки Тиси Олега Кисіля, завершення реконструкції лівобережної ділянки між селами Текове і Гетиня стало історичним для Затисянщини. Це дало змогу відновити історичну лінію протипаводкового захисту на всій 32-кілометровій ділянці і захистити населення та території з обох боків державного кордону. 

На будівництві берегоукріплень на двох ділянках загальною довжиною 703 метри використано 16 тисяч кубічних метрів каменю. Кількість ґрунту сягає майже 200 тисяч кубометрів. Це за обсягом як 100 залізничних потягів по 50 вагонів. На експлуатаційну дорогу гребенем дамби використано 6935 кубометрів щебеню та 7300 — гравійної суміші. Уздовж дороги встановлено сигнальні стовпчики, а на перетині дороги з переїздами — шлагбауми.

Об’єкт треба захищати! 

«Вступаємо в етап експлуатації дамби і придамбової території, — сказав начальник Виноградівського міжрайонного управління водного господарства Євген Кедик. — Дуже важливо дбайливо ставитися до об’єкта. А до цього ще далеко: за останній тиждень ми зібрали аж чотири вантажівки зі сміттям. Потрібна велика роз’яснювальна робота, адміністративні покарання тощо, щоб не смітили. Дамбу, як бачимо, теж треба захищати».

Староста сіл Гетиня, Чепа і Затисівка, які входять до Пийтерфолвівської територіальної громади, Севастян Матій повідомив: «Уже завтра наша громадська організація «Ренесанс-21», отримавши 400 саджанців беріз і дубів від місцевого держлісгоспу, посадить уздовж дамби алею. Плануємо облаштувати її на довжині 4 кілометрів. Це і прикрасить, і зміцнить берегову лінію».

У липні наступного року відбудеться ще одна подія в межах проєкту: поблизу села Тисобикень здадуть в експлуатацію локальний протипаводковий центр. У ньому житиме сім’я фахівця, який вестиме нагляд за дамбою, здійснюватиме необхідні виміри. Будинок матиме сонячні панелі, водо- й енергозабезпечення. Вартість цього об’єкта сягне 9 мільйонів гривень, і він стане завершальним у проєкті.

Учасники проєкту в перспективі хотіли б гребенем дамби прокласти асфальт. Така практика є в Європі, та цього не дозволяють державні будівельні норми. Але є змога здійснити задум в осяжному майбутньому. 

Відкриття життєво важливого об’єкта на березі Тиси завершилося урочистим перерізанням стрічок у кольорах державного прапора. Учасники заходу із задоволенням відрізали й собі по шматочку стрічки — на пам’ять. 

Довідка «УК»

Будівельні роботи на дамбі фінансували за кошти Євросоюзу і державного бюджету. На сьогодні використано 61,6 мільйона гривень. З них майже 40,8 мільйона — кошти гранту міжнародної технічної допомоги, 20,8 мільйона — державного бюджету. Загальна вартість робіт з урахуванням майбутніх перевищить 70 мільйонів гривень.

За рахунок гранту придбано експлуатаційну техніку: два трактори типу МТЗ 892, причіп і навісне обладнання, яке використовували для реконструкції дамби і доглядових робіт. Придбано сучасний прилад для вимірювання щільності ґрунту дамби.