ТЕНДЕР
Вітчизняна медична техніка має попит у Європі, натомість Україна закуповує низькоякісне азійське обладнання
Два роки тому наша газета писала про проблеми вітчизняної медичної промисловості («Чому виробництво медтехніки кульгає»,«УК» за 21 червня 2011 р.). Виробники тоді порівнювали медтехніку з Попелюшкою: все в останню чергу і за залишковим принципом, з обмеженими термінами постачання, нерегулярними передоплатами і нереальними умовами тендерів.
Гра на виживання
Чи змінилося щось за цей час? Про це йшлося на засіданні «круглого столу», присвяченого презентації Асоціації виробників медичної техніки України «Укрмедпром», що об’єднала дев’ять кращих українських виробників медобладнання.
— Ідея створення асоціації витала в повітрі давно, але до цього рішення нас підштовхнула реформа медичної галузі, а також декларація уряду про підтримку вітчизняних виробників. Тож недавно «Укрмедпром» був офіційно зареєстрований, — розповів президент Асоціації виробників медичної техніки України «Укрмедпром» Олександр Дічек. — Реформа — це величезний комплекс дій, який має забезпечити захист вітчизняного виробника, поліпшити умови праці медиків і відповідно здоров’я громадян. Гадаємо, тут ще багато чого потрібно зробити, адже деякі складові реформи потребують удосконалення.
За словами учасників «круглого столу», вітчизняним виробникам медтехніки замість динамічного розвитку доводиться банально виживати.
— Варто лише переглянути моніторинг ринку медобладнання. Нині в Німеччині 582 компанії, в яких працює 87 тисяч фахівців, у Швейцарії — 340 компаній. В Україні — максимум 16. Років двадцять тому їх було в 10 разів більше. Втім, навіть ці вітчизняні виробники медтехніки можуть майже повністю закрити ринок первинної ланки надання медичної допомоги населенню. Йдеться, зокрема, про різноманітні кардіографи та рентген-обладнання, акушерсько-гінекологічне та фізіотерапевтичне обладнання, УЗД-апарати, мамографи, — вважає директор ТОВ «Радмір» Сергій Литвиненко.
Хто виграє на ринку Український ринок медобладнання того року, за оцінкою асоціації «Укрмедпром», становив близько 600 млн грн, але на частку українських виробників припала лише половина.
— За минулий рік держава з нами розрахувалася не повністю. Підприємствам, які увійшли в асоціацію, недоплатили 196 млн грн за обладнання, яке вже експлуатується. Виживаємо за рахунок того, що поставляємо техніку в інші країни світу. 40% поставок — в країни Євросоюзу. Чомусь вважається, що українське медобладнання дороге. Це абсолютна неправда. Крім того, йдеться про інше — якість цього обладнання. Ми не можемо опуститися до низької якості деяких азійських виробників. Втім, тендерне завдання на закупівлю медичного обладнання за державні кошти не таке докладне, щоб за ним можна було точно визначити все. А отже, на тендер пропонується дороге обладнання провідних світових виробників, вітчизняне середнього класу і достатньо високої якості, яке коштує у кілька разів дешевше, і дешеве азійське. Тож азійські виробники виграють на нашому ринку, — розповів директор ТОВ «Телеоптік» Сергій Мірошниченко.
На думку учасників «круглого столу», умови тендерів на постачання медичного обладнання мають бути відкориговані, а ціна не повинна ставати основним чинником, що визначає переможця.— Треба уважніше працювати над тендерними завданнями і прописувати такі позиції, щоб обладнання низької якості, навіть якщо воно буде дармовим, у країну просто не заходило, — зазначила директор Науково-практичного центру променевої діагностики НАМН України, член-кореспондент НАМН Ірина Дикан.
Боротьбу за томографи програли
Серед складових медичної реформи — розвиток і впровадження високих технологій, наближення діагностичної техніки до споживача, забезпечення кваліфікованого аналізу діагностичної інформації. За словами президента Асоціації фахівців з УЗД України Олега Динніка, історія ультразвукової діагностики налічує 30 років, і за цей час «вмерло» шість підприємств, які виробляли цю техніку, залишилося лише одне.
— Звичайно, з впровадженням нових ендоскопічних технологій ринок традиційної рентгенографії падає. Втім, повністю відмовлятися від неї не варто. Потрібні конкретні програми, які поєднають всі технології в єдину систему. Нині треба розв’язати проблему міжнародних стандартів, організувати комунікації, які б дали змогу фахівцям спілкуватися в мережах, впровадити дистанційне навчання, — зауважив він.
Асоціація «Укрмедпром» розробила програму «Серце нації», до якої включені такі перспективні напрямки, як телемедицина, радіологія, цифровий мамографічний скринінг, кардіологічні дослідження, телекомунікаційні модулі для лікарів.
— Лікар, який «читає» менш ніж 5 тисяч рентгенівських знімків у рік, поступово втрачає свою кваліфікацію. З іншого боку, в маленьких лікарнях діагностика теж потрібна. Аналіз смертності від інфарктів та інсультів свідчить про те, що профілактика практично не проводиться. Головна проблема — недостатня кількість кардіологів і віддаленість їх від пацієнта. Ми пропонуємо використання кардіографів-передавачів. Фельдшер робить ЕКГ або знімок, передає дані в регіональний діагностичний телекомунікаційний центр, де працює кваліфікований фахівець. Таким чином можна провести діагностику великої кількості населення. До речі, нині в Японії впроваджується режим томосинтезу в діагностичні комплекси. У порівнянні з томографією це новий ступінь. На жаль, конкурентну боротьбу у виробництві томографів ми програли. Україна їх не випускає, ми купуємо це обладнання за кордоном за величезні гроші. Тож не можна допустити, щоб подібне сталося з томосинтезом. Спільно з науковцями Київського національного університету ім. Тараса Шевченка ми працюємо над створенням вітчизняних систем цього напрямку. Ще одне важливе питання — підготовка кадрів. У країні 12 вишів, які готують інженерів з експлуатації медтехніки. Але хто є замовником для цих фахівців, сказати важко. За останні 10 років частина рентгенівської техніки перейшла на цифрову систему. Проте в жодному виші немає навчальних програм для підготовки таких фахівців. Тому ми цілеспрямовано працюємо з вищими навчальними закладами. Крім теоретичної підготовки, студенти отримують практичну, адже набувають досвіду безпосередньо на виробництві. — розповів Сергій Мірошниченко.