Проблеми з газопостачанням змушують уряд і бізнес шукати альтернативні джерела для забезпечення економіки держави енергоносіями. Думки є різні. Деякі фахівці акцентують увагу на потужностях електростанцій — атомних та гідро- (теплові до уваги поки не беремо, адже вугілля з Донбасу майже не отримуємо і газу обмаль). Електроенергія від вітру і сонця — перспектива майбутнього. А зима вже завтра. Рятуючись від можливих «холодних наслідків», населення починає купувати твердопаливні котли і пелети. Але де ті котли, і найголовніше — де взяти кошти на їх придбання і чим їх завантажити, адже майже вся вітчизняна твердопаливна продукція йде за кордон. Про цей факт говорять всі експерти.
Безпека насамперед
Разом з тим є доступне, трохи забуте паливо, яке може стати альтернативою природному газу, а саме — скраплений газ пропан-бутан. Поки що в Україні він має попит в основному серед автомобілістів. Проте сьогодні все частіше згадки про нього лунають у контексті автономного газопостачання. Зокрема, ця тема стала однією з центральних на недавньому щорічному міжнародному енергетичному форумі «LPG Ukraine 2014», який відбувся в Києві.
Тут варто сказати, що в деяких випадках скраплений газ не має альтернативи. Наприклад, директор компанії «УкрАвтономГаз» Андрій Дорофєєв каже, що скраплений газ як енергоносій за вартістю програє лише дешевому вітчизняному газу і вугіллю (див. діаграму). І якщо газова труба є далеко не скрізь, тиск у ній не завжди гарантують, а вугілля поступається скрапленому газу в екологічному плані, то останній може і має стати одним із чинників енергетичної безпеки. Ось лише головним недоліком систем автономного газопостачання (САГ) залишаються жорсткі обмеження з промислової безпеки. Це особливо актуально для домашніх користувачів: далеко не в кожній домівці знайдеться місце для підземної ємності, яка відповідає всім вимогам.
В Українській асоціації скрапленого газу (УАСГ) вважають, що нормативна база сьогодні є одним з основних гальм розвитку цього виду палива. «Асоціація підготовила нові ДСТУ для розміщення об’єктів газового господарства, які значно спростять проектування автономного газопостачання», — заявив Олег Широков, виконавчий директор УАСГ, зазначивши, що до кінця року нові стандарти треба ввести в дію.
Акциз платять двічі
Понад 51% поставок скрапленого газу в Україну припадає на імпорт (45% у 2013 р). Причини такої динаміки очевидні: на тлі зростаючого споживання внутрішнє виробництво знижується. За словами Володимира Юрченка, начальника управління реалізації власної продукції ПАТ «Укргазвидобування» (УГД, найбільший виробник пропан-бутану в країні), через скорочення видобутку природного газу компанії навряд чи вдасться довго утримувати виробництво. Першопричиною такої ситуації є встановлена державою закупівельна ціна на український газ, вартість його становить 420 гривень за тисячу кубічних метрів. При цьому за російське блакитне паливо ми готові платити більше ніж 5 тисяч гривень.
Щоб утримати виробництво пропан-бутану, в 2014 р. «Укргазвидобування» реалізувало проект із залучення давальницької сировини на свої газопереробні заводи. Проте використання такої схеми обмежене, вона працює лише в періоди різкої зміни цінової кон’юнктури. За стабільної ситуації давальницька переробка широкої фракції легких вуглеводнів (ШФЛВ) економічно невигідна, оскільки вітчизняне податкове законодавство вимагає подвійної сплати акцизу: спочатку на сировину, потім на готову продукцію. І хоча абсурдність цього всім очевидна, змінювати ситуацію ніхто не поспішає.
Непомірне оподаткування загрожує зупинкою і приватним нафтогазовидобувачам. За даними «Полтавської газонафтової компанії» (ПГНК), після підвищення рентних платежів у вересні 2014-го маржа добувача в ціні газу знизилася з 55% до 31%. «Якщо такі ставки рентних платежів збережуться, то більшість інвестиційних проектів у цій сфері буде заморожено, а обсяги видобутку підуть вниз. Замість стимулювання власного видобутку Україна лише наростить енергозалежність», — резюмував представник компанії Віктор Хруленко. З огляду на це подальші обсяги випуску пропан-бутану у ПГНК також під питанням.
До заміщення внутрішніх обсягів завжди готові імпортери. Якщо з політичних причин поставки з Митного союзу (більш ніж 95% імпорту в Україну) буде заблоковано, то Україна без скрапленого газу не залишиться, впевнений Сергій Федоренко з великої трейдингової компанії «Газтрон-Україна». Суходольним транспортом поставки можна забезпечити з Румунії, Литви, Польщі (реекспорт білоруського газу), з моря — із Середземномор’я.
Один раз замерзнути і…
За прогнозами «Консалтингової групи А-95», обсяг спожитого в Україні скрапленого газу за підсумком 2014-го становитиме близько 1 мільйона тонн, що в літражах для авто сягне більше ніж 50% споживання всіх бензинів у державі.
Незважаючи на все, в масштабах країни енергетичні чиновники поки не бачать проблем зі скрапленим газом. Як повідомив на «LPG Ukraine 2014» заступник голови правління НАК «Нафтогаз України» Юрій Колупайло, в енергетичному балансі країни цього ресурсу поки немає. Принаймні, цього опалювального сезону таку альтернативу не розглядають. Водночас чиновник повідомив, що в компанії недавно створено департамент енергоефективності та енергозбереження, який вивчатиме всі альтернативи. Як то кажуть, дай, Боже, нашому теляті вовка з’їсти.
«Звернути увагу на пропан-бутан як доступний і ефективний енергоресурс влада може дуже швидко. Потрібно лише раз добре замерзнути», — прокоментував ситуацію в кулуарах один із учасників зібрання.
Підбиваючи підсумки міжнародного форуму, загалом можна сказати, що чиновники вже виявляють підвищену увагу до скрапленого газу: в роботі «LPG Ukraine 2014» брали активну участь представники Міненерговугілля, НАК «Нафтогаз України», інституту «МАСМА», Держгірпромнагляду. До речі, очільник цього відомства Степан Дунас акцентував увагу на безпеці як відправній точці в роботі зі скрапленим газом. Безпеку і доступність його використання доведено в європейських країнах, а в Україні її постійно ставлять під сумнів через відверте порушення будівельних правил і нехтування елементарними нормами безпеки. Як приклад Степан Дунас навів квітневий вибух на АЗС «БРСМ-Нафта» в Переяславі-Хмельницькому, що забрав життя шістьох людей. Причиною трагедії стало порушення всіх будівельних норм та заходів безпеки, а вибухи побутових балонів відбуваються досі через несанкціоновані заправки на АЗС, що категорично заборонено.
Таким чином очевидно: цей ефективний і зручний енергоносій варто вивести «із зони забуття». Втім, попереду ще багато роботи, пов’язаної з новими технологіями та руйнуванням стереотипів, що є на шляху використання пропан-бутану.