У надскладних умовах, коли Україна не контролює частину Донбасу, де видобувають усе вугілля антрацитної, а також частину газової марок, керівники уряду та Міністерства енергетики та вугільної промисловості шукають нові ринки пропозицій. Якою буде географія поставок цього вуглеводню, без котрого не можлива робота наших ТЕС та ТЕЦ?
Будь-які шляхи
Половина теплоцентралей та теплостанцій нашої країни працюють на газових марках вугілля, решта — на антрацитних. На зимовий період нам потрібно мати 3 мільйони тонн вугілля, з яких половина повинна припадати саме на антрацитові марки.
Наприкінці серпня міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин заявив, що Україна у вересні-жовтні планує пришвидшити накопичення запасів вугілля на складах теплових електростанцій за рахунок збільшення його постачання з Росії, далекого закордоння та зони АТО. Тож ідеться про будь-які шляхи ввезення чорного золота, щоб це було економічно вигідно для нашої держави та підприємств, які виробляють тепло.
Певну частину постачання вугілля здійснює державна компанія «Центренерго». Саме вона завозитиме у вересні-жовтні цей товар із Росії та далекого закордоння. Міністр навіть назвав регіон імпорту — Кузбас. Проте на запит «УК» до компанії «Центренерго» надати інформацію щодо географії постачань цього вуглеводню за укладеними договорами міжнародного конкурсного запрошення, там зазначили, що всі подробиці буде оприлюднено на спеціальному сайті з державних закупівель.
«На сьогодні робота щодо укладання договорів триває і публікація умов (станом на 31 серпня ц.р. — Ред.) постачання вугілля є передчасною», — сказано у відповіді «Центренерго».
Щоб була ритмічність
Як зазначив «УК» енергетичний експерт Валентин Землянський, значну частину антрацитового вугілля постачатимуть з окупованої території Донбасу, однак уряд тут повинен вирішити болюче питання: щоб у моменти перетину лінії розмежування поїзди з цим товаром не обстрілювали. «Можливі закупівлі великих партій вугілля в Росії. Можна також закуповувати його у ПАР», — додає він.
Хоч його вартість є надто високою: тонна з доставкою на ТЕС чи ТЕЦ коштує 77 доларів. А це значно дорожче, ніж антрацити з тимчасово не контрольованих українською владою територій. То може, слід особливу увагу приділити саме умовам постачання антрациту з цих регіонів?
Прес-служба енергетичної компанії ДТЕК зазначила, що сукупно на складах підприємств у цій зоні станом на 30 серпня залишаються заблокованими 2 мільйони тонн антрациту. «Неможливість ритмічного вивезення цього товару та проблеми, пов’язані із постачанням комплектуючих та запчастин для шахт, — головні причини, що стримують роботу копалень. Із точки зору законності процедури вивезення вугілля із зони АТО обмежень немає: для всіх підприємств на території України воно регулюється стандартними документами (статутом залізниці, правилами перевезення вантажів, а також договірними відносинами між підприємствами ДТЕК та Донецькою залізницею)», — йдеться у відповіді прес-служби енергокомпанії. ДТЕК посилається й на інші документи, приміром, на наказ АТЦ №415 від 12. 06. 2015 р. «Тимчасовий порядок контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей».
Проблему накопичення вугілля на наших ТЕС та ТЕЦ найлегше розв’язати постачанням антрацитового вугілля з окупованої території. Там існують чотири залізничні переходи, де проходять вантажі всіх відправників.
Щодо газового вугілля, то його видобувають вдосталь — понад 50% цієї марки дають копальні Західного Донбасу, а саме «Павлодарвугілля». Чималу частину цього виду вуглеводнів видобувають на заході України.
Однак ТЕС, які працюють на газовому вугіллі, мають подвійне, а то й потрійне навантаження, оскільки вони взяли на себе потужність 50% станцій, які працювали на антрациті, а нині цього робити не можуть. Чимало шахт, розташованих на мирній частині України, вже давно вичерпали свій технологічний і технічний ресурс (див. довідку). Тож у найближчому майбутньому постане (якщо ще не стоїть) гостре питання переоснащення і цих копалень. Скажімо так: це стратегічна проблема.
А щодо проблеми, пов’язаної з постачанням антрацитових марок, то це на сьогодні, безумовно, тактичне питання державної ваги і його треба вирішити якомога швидше. І часу в українських можновладців залишилось обмаль, адже із середини жовтня у країні стартуватиме опалювальний сезон.
ДОВІДКА «УК»
Обсяги видобутку вугілля на контрольованій українською владою території у першому півріччі 2015 року — 17,5 мільйона тонн, що на 52,2% менше, ніж показник за аналогічний період 2014-го. Усе це вугілля газової марки.
За інформацією Міненерговугілля, на сьогодні на території, підконтрольній українській владі, розташовано 35 шахт, підпорядкованих міністерству. З них 17% працюють з дореволюційних часів 1917 року, 15% введено в експлуатацію в 1930—1940-ві роки, 51% копалень почав працювати в 1950—1970-ті роки і тільки 18% введено в роботу після 1980-х років.