Коли йдеться про витратну частину бюджету села, міста чи навіть окремої родини, основні кошти, як правило, спрямовують передовсім на найбільш нагальні потреби — господарчі, медичні, освітні тощо, і вже залишки — на культуру. І така ситуація складається не тому, що ми нехтуємо культурою, а на неї найчастіше не вистачає фінансування. Як ніхто інший, це найбільше розуміють у сільській глибинці й невеликих містах.
Проте лозівчани на Харківщині зуміли спростувати цей узвичаєний не за один рік залишковий принцип. А вдалося їм переломити усталений підхід після створення Лозівської об’єднаної територіальної громади — найбільшої не лише на Харківщині, а й в Україні.
ОТГ фактично поглинула район, об’єднавши навколо райцентру 19 сільських та селищних рад. Лозівська ОТГ, розкинувшись на більш ніж тисячі квадратних кілометрів, налічує нині майже 80 тисяч жителів.
Сильні, бо великі
Кажуть, кількість не завжди переростає у якість. Але у ситуації з Лозівською ОТГ цей постулат спірний. Бо саме завдяки створенню великої громади у процесі реформування місцевого самоврядування з’явилися нові джерела прибутків, які забезпечують надходження, на 140% більші, ніж до децентралізації. Окрім прибутків на податки, з’явився й ще один істотний механізм фінансування громади — субвенція, яку видають новоствореним ОТГ у межах п’ятирічної державної програми з поліпшення інфраструктури.
І в цьому разі площа території громади та кількість її членів відіграють вирішальну роль у визначенні її розміру. Що ці показники більші, то, за принципом пропорційності, більший міжбюджетний трансфер. Лозівчани отримали нарівні з також великою Золочівською ОТГ субвенцію 10 мільйонів гривень. Отож у громади з’явилися в рази більші фінансові можливості для реалізації програм місцевого розвитку.
Звісно, проблем на час створення ОТГ накопичилося чимало: і в дорожньому господарстві, і в комунальному. В громаді 144 об’єкти, які мають утримувати за рахунок її бюджету. Справжньої господарської уваги потребували медичні заклади, школи, інфраструктура самого міста обласного значення та селищ і сіл.
Однак, як зазначив перший заступник Лозівського міського голови Олександр Жидков, за рік копіткої роботи, яку розпочали з оптимізації структури виконавчих органів міської ради та формування апарату старост, завдяки розробленню містобудівної документації у всіх населених пунктах стали помітними значні зрушення в налагодженні їх благоустрою, зміни на краще відбулися в освітній, медичній та спортивній галузях.
І нарешті ваговита фінансова спроможність ОТГ дала змогу зайнятися відродженням культури не лише в райцентрі, а й у всіх селах, що увійшли у громаду.
Під кутом ефективності
А починали з реорганізації управлінської структури. Замість відділу культури міськради було створено управління, в підпорядкуванні якого тепер 53 міських заклади замість колишніх 11, а також 14 сільських будинків культури, вісім сільських клубів та 21 бібліотека-філія. Це чимале й попервах доволі занедбане господарство очолила Тетяна Запорожець.
Для його відновлення, зрозуміло, знадобилися величезні кошти, адже, за словами начальниці управління культури Лозівської міськради, всі сільські будинки культури будували за часів колгоспів, а після їх розпаду сільради не могли повноцінно утримувати успадковані приміщення.
«Наприклад, у жодному будинку культури, які ми отримали на баланс, немає автономного опалення, деякі з них не опалювали роками зовсім», — розповіла Тетяна Запорожець. Вона зазначила, що спрямованих на розвиток культури з бюджету ОТГ 4 мільйонів гривень — небаченої та неймовірної за старих часів суми — не вистачало на реконструкцію всіх закладів культури.
Отож в ОТГ зважилися, можливо, й не на зовсім популярний, проте єдино можливий варіант відродження сільських закладів культури шляхом оптимізації мережі.
Як розповіла Тетяна Запорожець, було визначено кілька об’єктів, які у разі їх оптимізації дадуть змогу не лише повноцінно функціонувати різним закладам культури та соціальної сфери, а й зекономлять значні кошти.
Такий приклад ще до створення ОТГ лозівчани вже знають. Оптимізація, проведена в 2005 році у Катеринівській сільській раді, фактично врятувала унікальний сільський палац культури.
Триповерхова будівля із залою для 600 глядачів та балконом, картинною галереєю, окремими залами для духового оркестру і проведення весільних обрядів на той час повністю занепала і потребувала негайного ремонту. Проте на відновлення та реконструкцію місцевих коштів не вистачало, і щоб зберегти й потім утримувати це унікальне приміщення, яких в Україні було збудовано лише три, до палацу культури перевели сільраду.
Досвід катеринівців вирішили впровадити у двоповерховій школі, розрахованій на 250 учнів, у селі Перемога. Оскільки школярів там налічувалося лише 15, навчальний заклад перетворили на філію.
«З 1 вересня тут працює дитячий садок, сюди перейшла сільська рада. У це приміщення збираємося перенести бібліотеку та будинок культури, оскільки для масових заходів у школі є актова зала й вільні приміщення для роботи гуртків», — розповіла Тетяна Запорожець. Вона повідомила, що так збираються оптимізувати ще кілька об’єктів.
Крім механізму оптимізації, в Лозівській ОТГ прагнуть використати будь-яку можливість для наповнення бюджету культури. Завдяки участі в обласному конкурсі «Разом у майбутнє» з’явилася перспектива реалізувати два проєкти-переможці на умовах співфінансування. А реалістичність та ґрунтовність планів відбудови сільських клубів, бібліотек, переданих на розгляд останньої сесії міськради, були настільки переконливими, що депутати проголосували за надання додаткових коштів на ці потреби.
Дорогу здолає наполегливий
Нині в районі скептики вже не кепкують з амбітних планів масштабних ремонтів будинків культури, бібліотек, придбання сучасного обладнання (не гіршого, а то й ліпшого, ніж в обласному центрі). Адже в райцентрі за неповний рік роботи, відколи заклади культури перейшли на баланс громади, проведено докорінні реконструкції та впроваджено заходи для збереження унікальних пам’яток архітектури. Уже стали не дивиною, а звичною буденністю вуличні кінопокази.
«За кошти з бюджету ОТГ — мільйон гривень — ми придбали мобільну вуличну сцену, яку використовуватимемо під час проведення святкових заходів, і павільйон — для виїзду на ярмарки. Нині активно й наполегливо займаємося реконструкцією не лише в центрі громади, а й в усіх навіть віддалених селах», — розповідає Тетяна Запорожець.
Вона розказала про значні зрушення у відбудові Новоіванівського сільського будинку культури — осередку для жителів Нової Іванівки, Нестеліївки та Страсного, і зазначила, що фінансування отримали не лише БК, а й бібліотеки.
«У Яковлівському будинку культури реконструювали актову залу, відновили сцену, облаштували нову підлогу в фоє й відновили цоколь, на що з бюджету громади витратили 530 тисяч гривень, — продовжує розповідь очільниця управління культури. — У Царедарівському будинку культури, Мальцівському сільському клубі полагодили дахи, технічні приміщення й туалети, придбали сюди стільці й музичну апаратуру. У Садівському будинку культури відновили танцювальну залу та дві кімнати для гуртків. Деякі сільські будинки культури отримали нову комп’ютерну, мультимедійну техніку, музичну апаратуру та звукопідсилювальне обладнання».
А в Лозівській дитячій художній школі капітально ремонтують виставкову залу, на яку не лише діти, а й більшість жителів району чекали пів століття. Роботи чимало, адже будівлі вже 100 років, тож під інструменти будівельників потрапили не лише стеля, підлога, стіни, сцена, а й системи вентиляції та кондиціювання.
Після придбання у виставкову залу обладнання для творчих імпровізацій та презентацій, нової акустичної системи, інтерактивного дисплея, освітлювального обладнання для картин Лозівська художня школа, за словами Тетяни Запорожець, буде єдиною в області, яка матиме таке оснащення.
У Лозівській ОТГ культурне життя і справді вирує. Лише у вересні тут відбулося більш як 100 різноманітних заходів.
За словами начальника управління культури Харківської облдержадміністрації Олега Яцини, не може не радувати те, що нині на базі міського палацу культури діють 44 колективи художньої самодіяльності, які об’єднують 903 учасників. Гордість закладу — муніципальний духовий оркестр, народний хор української пісні «Заспів», клуб спортивного танцю «Єліт». У сільських будинках культури та клубах організовують дозвілля населення, ведуть гуртки та створюють аматорські колективи, виступають оркестри народних інструментів, хорові та фольклорні колективи, вокальні й хореографічні ансамблі.
«Зрозуміло, що такий підхід і цілеспрямованість у відбудові культури не може не імпонувати і залишатися без нашої підтримки», — зауважує начальник управління культури Харківської облдержадміністрації Олег Яцина.
Згідно із Програмою економічного і соціального розвитку Харківської області на 2019 рік, опікою області охоплено шість значущих об’єктів Лозівського району. З обласного бюджету на ремонти Лозівського вищого коледжу мистецтв, дитячої художньої школи, міського палацу культури тощо передбачено десятки мільйонів гривень, які тут, без сумніву, використають ощадливо, цілеспрямовано й ефективно.
Як запевнила Тетяна Запорожець, це в Лозівській ОТГ вже не початок, але далеко й не завершення відродження галузі культури у центрі й кожному селі.