Голова Державного агентства
водних ресурсів України
Василь СТАШУК
Людство починає розуміти: проблемою номер один для існування є не вичерпність запасів нафти, а якість і кількість питної води. Згідно з прогнозами, представленими фахівцями у штаб-квартирі Світового банку, до 2030 р. потреби в прісній воді збільшаться в середньому на 40% порівняно з нинішнім рівнем, і на 50% - для країн, які швидко розвиваються. Це означатиме, що третина населення Землі відчує на собі всі наслідки нестачі життєво необхідного ресурсу. Вже тепер попит значно перевищує наявну пропозицію, й близько 1,1 млрд людей не мають доступу до чистої води. Надалі цей розрив зростатиме в геометричній прогресії, якщо не вдатися до необхідних кроків уже сьогодні.
Питання забезпечення водними ресурсами міст і сіл, а також суспільного виробництва актуальне й для нашої країни. Про це ведемо мову з головою Державного агентства водних ресурсів України Василем Сташуком.
Вирішує Міжвідомча комісія
- Василю Андрійовичу, ще 1992 року на 47-й сесії Генеральної Асамблеї ООН було прийнято рішення про проведення щорічного Всесвітнього дня водних ресурсів, який відзначаємо 22 березня. Оскільки метою його є активне інформування широких верств населення та привернення уваги громадськості й політиків до проблем води, що заплановано на цей день в Україні?
- Скажу більше. 2005-2015 роки проголошені Міжнародним десятиріччям дій "Вода для життя". Починаючи з 2000 р. кожен Міжнародний день води присвячується певній темі. Цьогорічна тематика стосується проблем якості води й проходитиме під гаслом "Вода для міст". Найбільший захід, який проведе Держводагентство в столиці, буде представницька нарада-семінар, на якій маємо обговорити актуальні питання раціонального використання, охорони та відтворення водних ресурсів. Семінари, лекції, "круглі столи" пройдуть в усіх регіонах країни. Маємо підвищувати екологічну свідомість, обізнаність населення щодо проблем, пов'язаних з водним чинником.
- Як відомо, понад 70% потреб держави у водних ресурсах забезпечуються каскадом дніпровських водосховищ. Майже 30 млн українців п'ють воду з Дніпра. Час від часу в пресі з'являються матеріали, в яких ідеться про різні аспекти експлуатації водосховищ. Нерідко побудовані вони на чутках, домислах. Бажано почути авторитетну думку фахівця про те, як здійснюється управління водогосподарським комплексом держави, як встановлюються режими роботи водосховищ, чи можливі виникнення надзвичайних ситуацій. Нині людей, зокрема, цікавить і повенева ситуація в басейні цієї та інших річок...
- Життєвою основою стратегічного розвитку країни є безперебійне забезпечення населення та галузей економіки водними ресурсами в потрібних обсягах і нормативної якості, а також захист від шкідливої дії вод. Дефіцит водних ресурсів, незадовільна їхня якість - це загроза для сталого розвитку суспільства. Урядом визначені основні пріоритетні завдання Державного агентства водних ресурсів України, всіляко підтримується здійснення реформування управління водними ресурсами за басейновим принципом, впровадження сучасних технологій зрошення, новітніх систем захисту від шкідливої дії вод, прогнозування паводків.
З метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, раціонального та комплексного використання ресурсів водосховищ, забезпечення водою населення і галузей економіки при Держводагентстві працює постійно діюча Міжвідомча комісія зі встановлення режимів роботи дніпровських, а також дністровського водосховищ. Правила їх експлуатації затверджені головою Міжвідомчої комісії та погоджені із зацікавленими центральними органами виконавчої влади. До складу комісії входять учасники водогосподарського комплексу, водокористувачі, на засідання її зазвичай запрошують вчених та провідних фахівців відповідних галузей економіки, представників місцевих державних адміністрацій і громадськості.
Щоб повінь не наробила лиха
- Які основні функції Міжвідомчої комісії?
- Вона встановлює режими роботи водосховищ, оперативно вирішує питання, що виникають при змінах водогосподарської, гідрометеорологічної та екологічної обстановки, за аварійних ситуацій на річках, у процесі користування водними ресурсами всіма учасниками водогосподарського комплексу.
На засіданнях комісія своїм рішенням може вводити обмеження водоспоживання у певні періоди року. Це трапляється у випадках зниження водності та при аварійних ситуаціях на водних об'єктах басейну. В аварійних та інших екстремальних ситуаціях режим роботи водосховищ терміново коригується.
- Чи інформуєте про це громадськість?
- Безперечно, і передусім через засоби масової інформації, представники яких можуть бувати на засіданнях. Протоколи засідань постійно розміщуються на веб-сайті агентства.
- Яким чином Держводагентство здійснює підготовку до безпечного пропуску повеней на річках?
- Щороку заздалегідь затверджується план заходів агентства щодо підготовки і пропуску льодоходу, паводків. Ось і цього року вчасно було перевірено стан гідроспоруд, водосховищ, ставків, меліоративних систем та інших об'єктів, підготовлено їх до повені, пропуску льодоходу й паводків. Створено аварійні бригади робітників, які забезпечені плавзасобами, потрібними механізмами, автотранспортом. Підготовлено також гідрометричні споруди, прилади, пристрої й обладнання на водомірних постах для здійснення спостережень під час пропуску повені та паводків. Забезпечено аварійний запас паливно-мастильних, будівельних матеріалів, мішків, засобів освітлювання, захисного одягу, робочих інструментів тощо.
- Під час проходження самої повені теж передбачено певні заходи?
- На період формування й проходження повені та паводків встановлюються оптимальні режими роботи водогосподарських систем, каскадів водосховищ і ставків з урахуванням екологічних вимог, санітарних норм і правил за участю представників природоохоронних, рибогосподарських організацій, енергетиків та інших зацікавлених організацій.
- А що можна сказати про роботу в критичний час у зонах радіаційного забруднення?
- Головне наше завдання в зонах радіаційного забруднення під час проходження повені - запобігти поверхневому змиву радіоактивних речовин і забрудненню ними водних об'єктів. Держводагентство взаємодіє з адміністрацією зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення, Чорнобильводексплуатацією (МНС). Мета та сама - не допустити підтоплення забруднених територій. Щорічно затверджується спільний план заходів з підготовки водогосподарських споруд і підприємств зони відчуження та зони безумовного обов'язкового відселення до пропуску повені й паводків.
- Не обминути мовчанкою транскордонних річок...
- Враховуючи, що майже 60 % водних ресурсів басейну Дніпра формується за межами України, в рамках роботи уповноважених уряду щодо співпраці на транскордонних водних об'єктах відпрацьовано порядок взаємодії та обміну інформацією про повеневу ситуацію на водних об'єктах з Росією, Білоруссю, Угорщиною, Румунією, Словаччиною, Молдовою, Польщею. Оперативно обмінюємося гідрометеорологічною та водогосподарською інформацією з сусідніми країнами.
- І які наступні кроки?
- На період пропуску льодоходу, повені цілодобово чергують працівники, відповідальні за прийняття оперативних рішень. Уточнюються схеми взаємодії, а також порядок оповіщення населення та установ щодо загрози виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з водним чинником.
ДOСЬЄ "УК"
Василь СТАШУК. Народився 14 січня 1955 р. в с. Підгайці Млинівського району Рівненської області. У 1977 р. закінчив Український інститут інженерів водного господарства.
Трудову діяльність розпочав 1977 р. на посаді інженера-гідротехніка Бородянської експлуатаційної дільниці Ірпінського управління осушувальних систем Київського облводгоспу. Доктор технічних наук, член-кореспондент Національної академії аграрних наук України. Заслужений працівник сільського господарства України.
ПРОГНОЗ
Яким буде водопілля
За інформацією Укргідрометцентру, запаси води в сніговому покриві у басейнах основних річок, які визначають приплив до дніпровського каскаду, у першій декаді березня становили: Верхнього Дніпра - 138 % від норми, Прип'яті - 38 %, Десни - 135 % від норми, Дніпра до Києва - близько до норми. При цьому водність р. Прип'ять - 1,7 від норми, Десни - менша норми, Дніпра біля Києва близька до норми, Дністра та Дунаю - менша норми. За попереднім прогнозом, весняне водопілля у 2011 р. очікується нижчим за середні багаторічні значення.
Aгентство розробило різні сценарії роботи водогосподарських систем і водосховищ на період проходження весняної повені. Міжвідомчою комісією зі встановлення режимів роботи дніпровських водосховищ прийнято рішення щодо спрацювання каскаду протягом грудня - лютого на 1 куб. км щомісячно для створення вільної ємності та прийняття повеневих вод. Вільна ємність каскаду становить 7,9 куб. км, що відповідає правилам його експлуатації та гідрологічним умовам, які склалися.
В басейнах інших річок теж відбулись засідання міжвідомчих комісій. Прийнято рішення про наповнення водосховищ у басейнах Сіверського Дінця, Дунаю та Південного Бугу. Цього року в басейні р. Дністер передбачається здійснити екологічний випуск з Дніпровського водосховища для поліпшення ситуації в районі питного водозбору м. Одеси та Дніпровських плавнів.
Свою діяльність водогосподарські організації здійснюють у тісній взаємодії з відповідними службами МНС, Мінекології, Укргідрометцентру та місцевими органами влади. Обстановка на водогосподарських системах і гідротехнічних спорудах Держводагентства контролюється водогосподарськими організаціями та структурами Функціональної відомчої системи щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.
