"Демографічну кризу у тисняві не здолати"

Любомира КОВАЛЬ
17 серпня 2017

Будь-яка родина, особливо молода, мріє про власний дах над головою та житло, де кожен матиме затишний куточок і не заважатиме іншим. Здійснити таку мрію було нелегко завжди, а тим паче нині, коли вітчизняна економіка, ніде правди діти, переживає не найлегші часи.

Та як відомо, хто насправді чогось хоче, завжди знайде можливість досягти. І якщо відразу заробити на власну окрему квартиру чи будинок дуже важко, то, як варіант, гроші для цього можна взяти в борг. Але не лише у банках із надвисокими відсотками: допомогу пропонує держава за програмами молодіжного кредитування. А унікальним інструментом, який може стати в пригоді кожному, є Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву, який реалізує різноманітні механізми державної підтримки українців у їх прагненні здобути власне житло.

Обирай те, що зручно

— У червні 2017 року фахівці Українського інституту соціальних досліджень за підтримки ЮНІСЕФ і фахівців нашого фонду провели опитування серед молоді віком 14—34 роки по всій Україні щодо проблем із житлом, а також їхніх прагнень і сподівань у цьому питанні. Виявилося, що не мають власного житла, але мріють про нього більш як 70% опитаних. З них понад 50% проживають разом із батьками, 18,7% поки що орендують квадратні метри, і лише трохи більш як 7% уже мають власну оселю, але хочуть поліпшити житлові умови.

94% опитаних зазначили, що знають про існування державних програм кредитування для забезпечення молоді й молодих родин житлом і вважають їх потрібними та корисними. 83% наголосили, що за змоги обов’язково взяли б у них участь. А понад 40% опитаних назвали саме брак належних житлових умов головною перепоною для народження бажаної кількості дітей, — розповів голова правління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Сергій Комнатний.

І додав, що понад 50% молодих людей віком 25—34 роки найдоцільнішою для себе бачать програму Державного кредитування за пільговою відсотковою ставкою. Людина або родина віком до 35 років робить власний внесок — 6% вартості житла, решта суми — державна позика до 30 років під 3% річних, якщо родина поки що бездітна. Якщо вже є одна дитина, кредит надається без виплати відсотків, дві — тіло кредиту зменшується на 25%, троє і більше малюків — на 50%. 90% отримувачів  кредиту — саме родини з дітьми, з них 50%  багатодітні. За перше півріччя цього року видано 72 такі кредити.

Фонд також кредитує за рахунок власного статутного капіталу за відсотковою ставкою, що дорівнює середньообліковій ставці Нацбанку. За шість місяців 2017 року таких кредитів видано 54.

Ще один механізм, до якого, за опитуванням, схильна молодь віком 20—24 роки, — це разова компенсація від держави у розмірі 30% вартості житла. Якщо 70% ціни житла родина подужає оплатити самотужки — решту 30% візьме на себе держава. Слід лише перебувати на обліку за місцем проживання як сім’ї, що потребує поліпшення житлових умов. Дохід же на одну людину у позичальників не має перевищувати п’ятикратного розміру середньомісячної заробітної плати в регіоні проживання. Таку державну підтримку отримали з початку року 32 родини.

Фахівець розповів, що з минулих років на обслуговуванні фонду перебувають 15,7 тисячі вже виданих кредитів. А за І півріччя 2017-го залучено 126,4 мільйона гривень інвестицій, з яких 29,4 мільйона — власні кошти громадян, 29,2 млн — кошти фонду та 67,8 млн — кошти місцевих бюджетів. 126 кредитів за цей час отримали пільговики — вчителі, лікарі та ін.

Сергій Комнатний також зауважив: щоб отримати таку державну допомогу, не обов’язково їхати аж у столицю. Адже Держмолодьжитло має 25 регіональних управлінь фактично в кожній області, де нині працюють 130 програм із забезпечення українців житлом. З них 70 програм пільгового кредитування, 23 — забезпечення житлом учасників АТО та 31 — надання підтримки для будівництва доступного житла.

У 2017-му на ці програми з місцевих бюджетів заплановано витратити майже 160 мільйонів гривень.

Переселенцям та учасникам АТО

Як відомо, навесні 2017-го Верховна Рада ухвалила закон щодо розширення Державної програми будівництва доступного житла, який передбачає залучення до неї учасників АТО і членів їхніх родин, а також внутрішньо переміщених осіб. Державний та місцеві бюджети можуть відтепер надавати їм підтримку в розмірі половини вартості житла, якщо другу половину людина або родина сплатить самостійно.

— Є програма, за якою учасники АТО мають право на першочергове отримання земельних ділянок для будівництва житла. Але ж таке саме право, нехай і не першочергове, має за законом будь-який громадянин України. Також слід зважати, що отримати землю — то лише півсправи. Звести на ній будинок — справа клопітка, нешвидка й недешева. А отже до снаги далеко не кожному. Тому, на жаль, часто єдиний вихід для прожиття — продаж отриманої ділянки. Та минає небагато часу, як гроші закінчуються, і залишаються хлопці знову без матеріальної підтримки і без землі, а головне — без житла. Ця програма надає їм змогу сфокусуватися саме на придбанні власного куточка для родини і задіяти для цього всі наявні ресурси. А те, що держава бере на себе половину вартості, має стати для них істотною підтримкою, — наголосив голова правління Держмолодьжитла.

Він також розповів, що значну підтримку щодо будівництва і придбання житла надає нашим героям нині саме місцева влада. Так, на початку серпня 2017-го на рахунок Харківського регіонального управління Держмолодьжитла надійшли чергові 5 мільйонів гривень, передбачені в обласному бюджеті на цю програму на 2016—2018 роки. А від початку року в області на допомогу учасникам АТО надійшло 6 мільйонів гривень, тож 27 героїв уже отримали безповоротну фінансову допомогу розміром 40% розрахункової вартості квартир, які споруджуються місцевим забудовником. Невдовзі вибір житла для учасників програми буде розширено: це ще три будинки, на зведення яких регіональне управління хоче підписати договори із забудовником уже найближчим часом. Завершити будівництво усіх об’єктів планують до кінця цього року.

Усі харків’яни, які надали повні пакети документів, уже обрали й зарезервували за собою житло та відкрили рахунки в банку. Таким чином до участі в програмі приєдналися ще 24 учасники АТО, з яких семеро перебувають на квартирному обліку, троє поки що мешкають у гуртожитках, ще троє мають статус ВПО, та одна багатодітна родина. А за 9 мільйонів міського бюджету з початку року видано 16 пільгових кредитів.

 Подібні програми успішно розвивають і на Черкащині, де реалізується 21 місцева програма забезпечення учасників АТО житлом. Цьогоріч уже 11 родин захисників Вітчизни отримали в області власне житло. Загалом за останні роки фонд допоміг отримати житло за різними програмами 113 захисникам Батьківщини

Довіряють, але перевірятимуть

Проте ніде правди діти, зауважив фахівець, не завжди і не всі позичальники вчасно і в повному обсязі щомісяця вносять свою частку обов’язкового платежу. Трапляється також, що подають неправдиві відомості про себе або недостовірні документи. А працівники фонду не завжди мають повноваження й можливість усе це ретельно перевірити.

Змінити ситуацію на краще покликана угода, підписана на початку серпня 2017 року між Держмолодьжитлом та Міжнародним бюро кредитних історій про обмін і використання інформації.

— Переконаний, що такий обмін інформацією допоможе підвищити ефективність і посилити контроль використання державних кредитних коштів. Адже якщо ми довіряємо й допомагаємо людям, не зайве мати можливість за потреби і перевірити, як вони виконують свої зобов’язання, — зазначив Сергій Комнатний.

І додав, що нині система управління ризиками Держмолодьжитла за кредитними операціями дає змогу утримувати рівень прострочених зобов’язань позичальників на позначці не більш ніж 2% їх загального розміру. Для порівняння, у банківській системі цей показних сягає нині понад 24%.

Угода про обмін інформацією стане, на переконання голови правління Держмолодьжитла, додатковим якісним інструментом управління ризиками на етапі добору кандидатів: надасть можливість підвищити якість оцінки платоспроможності, отримати відомості про інші позики кредиторів та стан їх обслуговування. А також долучитися до системи протидії шахрайству: перевірка паспортів у базі МВС та за системою «трьох телефонів» — домашнього, робочого та мобільного. А на період дії кредитного договору дисциплінуватиме позичальника, адже дасть змогу фахівцям фонду якісно моніторити, наскільки сумлінно він виконує свої зобов’язання. 



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua