Що робити, якщо вам належить успадкувати певне майно, а ви пропустили термін звернення до нотаріуса із заявою про це? З такими запитаннями люди дуже часто звертаються до юристів. Як же в такому разі вступити в права володіння спадщиною? Роз’яснити, що потрібно робити і куди звертатися, ми попросили координатора Центру правової інформації і консультацій Павлоградського міського благодійного фонду «Горєніє», члена Всеукраїнської коаліції з надання безоплатної правової допомоги Дениса ГРЕЧКА.
— Денисе Валерійовичу, який термін встановлюється для прийняття спадщини?
— Згідно зі ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Частиною 1 ст. 1272 ЦК встановлено, що якщо спадкоємець протягом цього строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Однак є й винятки. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив, що відмовляється від неї. Доказами постійного проживання можуть бути довідка ЖЕКу, довідка відповідного органу місцевого самоврядування, реєстраційний запис у паспорті спадкоємця та інші документи, які можуть підтверджувати такий факт.
Однак якщо спадкодавець і спадкоємець не проживали разом та спадкоємець пропустив строк подання заяви про прийняття спадщини, нотаріус виносить відмову у виданні свідоцтва про право на спадщину.
— Сподіваюсь, це не означає, що людина зовсім втратила право на спадщину?
— Так, є можливості виправити ситуацію. Частиною 3 ст. 1272 ЦК України встановлено, що за позовом спадкоємця, який пропустив термін для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Якщо ви пропустили термін подання заяви про прийняття спадщини, рекомендую звернутися до юриста для складання відповідної позовної заяви про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. У цій заяві необхідно довести смерть спадкодавця; пропуск шестимісячного строку для прийняття спадщини; наявність у спадкоємця поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини (тривале відрядження, тривала хвороба, відбування покарання тощо); обставини, які підтверджують, що особа дійсно є спадкоємцем померлого (наявність родинних відносин, факт перебування в шлюбі з померлим, факт перебування на утриманні; наявність заповіту); належність спадкового майна спадкодавцю (правовстановлюючі документи). Всі обставини, на які є посилання у позовній заяві, треба підтвердити доказами.
— Але як це довести?
— Звичайно ж, документально. Приблизний перелік необхідних доказів такий: свідоцтво про смерть спадкодавця; докази поважної причини пропуску строку для прийняття спадщини (медичні довідки, довідки про перебування у відрядженні, за кордоном); докази того, що особа є спадкоємцем (копія свідоцтва про шлюб, копія свідоцтва про народження, документ, що підтверджує перебування особи на утриманні померлого); документи, що підтверджують права на майно спадкодавця (довідка реєстраційної служби про право власності на майно, договори тощо). Зверніть увагу: приблизний перелік документів є умовним. У кожному окремому випадку потрібна консультація з фахівцем галузі права.
Адже якщо людина не подала заяву про прийняття спадщини в установленому порядку, то без рішення суду її прийняття буде неможливим.
— Які причини суд може визнати поважними для визначення такого додаткового строку, а які ні?
— Суд досліджує, чи справді є причини пропуску строку для прийняття спадщини та чи справді вони поважні. Поважними є лише причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути визнані: хвороба; відрядження, неможливість прибути для прийняття спадщини тощо. А ось на що варто звернути увагу. Якщо людина не знає положень Цивільного кодексу про терміни прийняття спадщини, то це суд може й не прийняти як поважну причину пропуску термінів прийняття спадщини.
— У такому разі розкажіть нашим читачам, що і в якому порядку треба робити, якщо хтось залишив людині спадщину.
— По-перше, можливе спадкування за заповітом. Заповіт — це особисте розпорядження особи на випадок її смерті. Він має бути посвідчений нотаріусом. А якщо в населеному пункті немає нотаріуса — службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування. Якщо особа перебуває на лікуванні або відбуває покарання, заповіт може бути посвідчений уповноваженою особою цього закладу. Після смерті спадкодавця спадкоємці звертаються до нотаріуса із заповітом та одержують спадкове майно.
По-друге — спадкування можливе згідно із законом. Таке спадкування відбувається у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним або не охоплення заповітом усього майна померлого. Спадкування за законом відбувається відповідно до своєї черги. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття. Слід зауважити, що чергу в спадкуванні може бути змінено та спадкоємці наступних черг можуть отримати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вони тривалий час опікувалися, матеріально забезпечували, надавали іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, важку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Однак для цього необхідне відповідне рішення суду.
Людині, яка бажає прийняти спадщину, необхідно особисто подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заяву від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновителі), опікун.
Інна КОСЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Денис ГРЕЧКО. Народився 1979 року в Краматорську на Донеччині. У 2002 році здобув вищу освіту за спеціальністю «Правознавство». З 2005 року очолює відділ управління проектами благодійного Фонду «Горєніє» та спеціалізується на наданні безоплатної правової допомоги малозабезпеченим верствам населення. За період професійної діяльності особисто надав допомогу в понад 6000 зверненнях громадян.