Другий рік поспіль Київ, Кишинів і Тбілісі намагаються переконати Брюссель, що вони заслуговують на особливий статус у «Східному партнерстві». Оскільки найбільше просунулися на шляху реформ, а їхні євроінтеграційні амбіції істотно відрізняються від прагнень Баку, Єревана та Мінська — інших трьох учасників ініціативи. 

Три країни прагнуть більшого

Концепція тріо стала ще актуальнішою після того, як між двома учасницями «Східного партнерства» Азербайджаном і Вірменією загострився давній конфлікт довкола Нагірного Карабаху, який переріс у збройну сутичку. А влада третьої учасниці, Білорусі, якою керує не визнаний у демократичному світі Олександр Лукашенко, зайняла відверто ворожу позицію щодо ЄС і взагалі заявила про вихід зі складу «Східного партнерства». Та й після того як режим Лукашенка спровокував міграційну кризу на кордоні ЄС, із Мінськом складно говорити про політику сусідства й партнерства. 

Тому у травні цього року міністри закордонних справ України, Молдови та Грузії підписали меморандум про започаткування посиленої співпраці з питань європейської інтеграції — «Асоційованого тріо» в ме-жах «Східного партнерства». А на початку липня у Брюсселі міністри офіційно представили нове об’єднання верховному представникові з питань зовнішньої та безпекової політики ЄС Жозепу Боррелю. Тоді глава нашого зовнішньополітичного відомства Дмитро Кулеба заявив, що Україна, Грузія та Молдова «зрілі у своїх європейських прагненнях і готові до наступного рівня процесу асоціації, який має привести наші країни до європейської перспективи».

Київ, Кишинів і Тбілісі сподіваються, що пункт про амбіції «Асоційованого тріо» буде зафіксовано в підсумковому документі саміту «Східного партнерства», який відбудеться 15 грудня. Тож напередодні саміту глави урядів України, Молдови й Грузії відвідали Брюссель, щоб провести зустрічі з керівництвом Європейського Союзу. 

«Ми хотіли б голосно заявити, що наші три країни мають непохитну мету — стати повноправними членами ЄС», — сказав напередодні візиту до Брюсселя Прем’єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв’ю виданню Politico Europe. 

Питання безпеки має бути пріоритетним

Перебуваючи у Брюсселі, Денис Шмигаль, його молдовська та грузинський колеги Наталія Гавріліце та Іраклій Гарібашвілі, зустрілися із президентом Європейської ради Шарлем Мішелем. Як наголосив очільник українського уряду, країни «Асоційованого тріо» очікують, що саміт «Східного партнерства» надасть необхідного політичного імпульсу цій ініціативі, підтримає її довгострокові цілі, виправдає очікування східних партнерів і країн-членів ЄС, повідомляє департамент комунікацій Секретаріату КМУ.

«Ми сподіваємося на підтримку з боку ЄС наших ключових пріоритетів, зокрема європейських прагнень та європейського вибору, подальшу поступову економічну інтеграцію у внутрішній ринок Європейського Союзу, а також безпекових питань», — додав Денис Шмигаль.

На його думку, ЄС має приділяти увагу безпеці в регіоні та загальній стійкості партнерів. «Концентрація російських військ біля кордонів України, ситуація в Білорусі та штучно організована міграційна криза посилюють наші аргументи щодо необхідності приділяти більше уваги питанням безпеки, зокрема для протидії гібридним загрозам», — наголосив він. Країни «Асоційованого тріо» підтримали намір ЄС оголосити 2022-й
роком європейської оборони. За словами Дениса Шмигаля, це відкриє конкретні можливості й для асоційованих партнерів. Важливе й посилення діалогу та співпраці у питаннях безпеки з країнами-партнерами шляхом їхньої участі у спеціальних місіях ЄС.

Київ хоче укласти новий контракт про транзит газу

Під час зустрічі прем’єрів «Асоційованого тріо» з очільницею Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн ішлося про координацію зусиль напередодні саміту «Східного партнерства». Денис Шмигаль зазначив, що підтримує готовність Брюсселя до поступової інтеграції східних партнерів у внутрішній ринок ЄС. За його словами, на тлі газової кризи на європейському ринку питання енергетичної безпеки має залишатися в центрі уваги регіо-нальної співпраці.

«Енергетична безпека — один із ключових пріоритетів уряду України, що включає диверсифікацію шляхів постачання енергоносіїв, протидію російському газовому шантажу й синхронізацію з європейською мережею ENTSO-E», — зазначив Денис Шмигаль. Тож Україна прагне залишатися надійним транзитером газу і виступає за укладання нового контракту на його транзит відповідно до європейських правил.

Прем’єр повідомив голову Єврокомісії, що Україна надала свої пропозиції з посилення спільної енергетичної безпеки з Євросоюзом, зокрема створення відповідної регіональної платформи. Україна готова забезпечити додатковий транзит газу за зниженим тарифом і надати частину своїх підземних сховищ для зберігання газу європейським компаніям.

Країни «Асоційованого тріо» глибоко інтегровані у транспортні мережі ЄС. Та з огляду на обсяги торгівлі, що постійно зростають, а також на складну ситуацію в Білорусі виникають деякі актуальні питання, які потребують вирішення. «Україна зацікавлена вести переговори з Євросоюзом про лібералізацію ринку автомобільних перевезень. Належне функціонування транспортних послуг має вирішальне значення для сталого зростання торгівлі», — наголосив Прем’єр-міністр. І укладення угоди про автомобільні перевезення відповідно до положень Угоди про асоціацію вирішить питання дозволів та сприятиме ефективному впровадженню поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі для обох сторін.

Прем’єр-міністр підкреслив, що Брюссель має врахувати готовність держав «Асоційованого тріо» впроваджувати зелений курс ЄС у контексті майбутнього застосування вуглецевого податку, який не має стати на заваді торговельним відносинам між державами-партнерами. 

Денис Шмигаль назвав цифровізацію одним із найперспективніших напрямів розвитку співпраці між ЄС та країнами тріо. Тому з огляду на це важливо заохочувати участь цих держав у відповідних європейських цифрових ініціативах. 

Денис Шмигаль, Наталія Гавріліце та Іраклій Гарібашвілі зустрілися із президентом Європарламенту Давидом Сасоллі. А по завершенні переговорів у Брюсселі глави урядів трьох країн зробили короткі заяви для преси.