Позаду чергові президентські й дострокові вибори до Верховної Ради України. На порозі початок роботи її І сесії ІХ скликання. На які зміни у країні можуть очікувати мільйони співвітчизників, адже їм уже набридли постійні облудні обіцянки політиків, що давно втратили довіру народу, якому вони зобов’язані служити вірою і правдою, піклуватися про його щоденні життєві потреби, а не вважати себе господарями? Невже й справді вони, живучи поряд з нами, жити разом з нами не хочуть? Вони мають усвідомити, що свій народ треба любити, віддавати йому серце і душу.
Минулі вибори вкотре засвідчили, що давно є нагальна необхідність докорінного оновлення чинної політичної системи, яка в основі досі зберігає чимало елементів колишньої радянської. Тому зміни в житті українського народу мають бути радикальними і реальними, щоб стали відчутними для кожного громадянина і які б сприйняло все наше суспільство. Відоме протягом багатьох років серед широкого загалу населення України гасло «поживемо — побачимо» має назавжди відійти у минуле. Зміни мають настати вже сьогодні й усюди.
Україна незалежна вже протягом 28 років. І цього часу достатньо, щоб вона остаточно позбулася будь-яких явищ, які суперечать існуванню справжньої демократичної європейської держави. Українцям, які безпідставно вважають себе елітою нації, видаючи себе за стовпів держави і народу, не завадить усвідомити, що ці слова вживали ще в давні часи виключно в іронічному значенні, говорячи про тих, хто, обіймаючи високі державні посади, вважав себе головною опорою всього суспільства. Тому вони всі повинні запам’ятати, що держава — для людини, а не людина — для держави. Такий, як відомо, зміст багатьох норм Конституції України, яку ухвалила Верховна Рада 28 червня 1996 року.
Тож серце нашої держави — її народ, який у різні часи вирізнявся не лише працьовитістю і природною безкорисливістю, а й тим, що ніколи не втрачав віри у кращу долю рідного краю. Нині він очікує не словесної, а реальної поваги і до його прав, і до сподівань на високоякісне гідне життя.
Український народ давно його заслужив. Отже, Європу, на яку ми рівняємося і до якої прагнемо повернутися, необхідно спочатку побудувати у себе вдома.
Про це слід пам’ятати всім, хто працює у владних структурах. Усі вони повинні служити своєму народові й виправдовувати виявлену їм на останніх виборах довіру, а також позбутися звички зловживати його терпінням. І дбати не лише про себе, посади та гроші.
Нині на авансцену державного і політичного життя України вийшла партія «Слуга народу». Підтримка на виборах її кандидата на посаду Президента країни вразила, а для багатьох можновладців стала несподіваною. Ця партія здобула найбільше місць у парламенті. Це, на нашу думку, свідчить багато про що. Мудрий, як завжди, український народ виявився не таким уже й слухняним, як, судячи з усього, розраховували відірвані від життя господарі високих кабінетів. Тепер він очікує не словесних, а реальних змін у країні.
Тому є надія, сподівання, але...
Змінити занадто забюрократизовану, корумповану систему, яка фактично протягом усіх років існування незалежної України отруювала й роз’їдала її державний механізм, буде представникам «Слуги народу» нелегко. Але можливо, якщо діяти швидко й рішуче. Тож і новому Президентові, і майбутньому складу уряду й новому депутатському корпусу необхідно врешті-решт повернутися обличчям до народу. І головне — довести попередникам, що зміни в нашій країні все-таки можуть бути і будуть, бо на них чекає народ.
У практичній діяльності всі владні структури повинні керуватися такою настановою українського громадського й політичного діяча митрополита Андрея Шептицького: «Ключ до перетворення України знаходиться в ній самій. Нам важко змінити зовнішні обставини, проте в нашій волі змінити себе».
Ці мудрі слова він сказав 1941 року, але вони не втратили актуальності й значущості й нині. Пам’ятаймо про це!