З ПЕРШИХ УСТ
Юрій БЛАГОДИР,
голова Держкомрезерву
Ще донедавна доволі закрита і засекречена структура -Держкомрезерв, де зберігаються продовольчі, енергетичні, промислові та інші товари на випадок надзвичайних ситуацій державного масштабу, стає більш відкритою. Про те, куди рухається Держкомрезерв, його стан та плани на майбутнє - наша розмова з його головою Юрієм Благодирем, який завітав у гості до редакції "УК" напередодні 19-річчя комітету.
Систему треба реанімувати
- Юрію Анатолійовичу, 1 листопада виповнюється 100 днів з часу вашого призначення на посаду керівника Держкомрезерву. Що вдалося зробити за цей час?
- Це були найважчі 100 днів у моїй професійній діяльності. Адже треба було провести за дорученням Президента і Прем'єр-міністра повний облік системи, аби розуміти, скільки і чого збереглось у державних засіках, посилити претензійно-позовну роботу в судах та, за можливості, повернути втрачене. А зважаючи, що понад 70% зберігачів виявилися такими, що не зберегли товарно-матеріальних цінностей Держрезерву, а втрати держави, за різними оцінками, становлять 7-9 млрд грн, самі розумієте, в якому режимі довелося працювати. Якщо говорити образно, то нам треба реанімувати і запустити поїзд, що зійшов з рейок. А зробити це, зважаючи на економічну ситуацію в країні, секвестр бюджету, дуже непросто. Але ми хочемо відновити довіру суспільства до системи Держрезерву, не на словах, а на ділі запобігти корупції.
На сьогодні фахівцями комітету спільно з правоохоронними органами та ГоловКРУ проведено перевірку 100% зберігачів Держрезерву. За її результатами відбулася нарада під головуванням Прем'єр-міністра Миколи Азарова, де силовим і правоохоронним органам доручено посилити претензійно-позовну роботу, а проблемні справи передано до СБУ і прокуратури для реагування. Крім того, був визначений план заходів з реанімації системи, запроваджено новий порядок реалізації і прийняття товарно-матеріальних цінностей, що унеможливлює корупційні схеми і зловживання у цій сфері, приведено у відповідність нормативно-правову базу, запущені механізми щодо закладки товарно-матеріальних цінностей.
- Яке завдання ставите перед собою?
- Треба відновити матеріальний і мобілізаційний резерви, за допомогою яких держава зможе гідно реагувати на сучасні виклики часу - енергетичний, кліматичний, техногенний та інші ризики. У грудні за дорученням Прем'єр-міністра маємо подати до уряду науково обгрунтовану номенклатуру товарно-матеріальних цінностей, що мають бути як незнижувальний запас (НЗ) у державних засіках. Наразі активно вивчаємо світовий досвід і працюємо над визначенням рівня накопичення Держрезерву, вирішенням питання якісної його закладки, адміністрування, використання та оновлення з мінімальними втратами для бюджету.
Нинішнє фінансування - крок уперед
- Скільки коштів виділив цьогоріч уряд на закладку Держрезерву і чи достатньо їх для наповнення засіків держави?
- Цього року вперше з 2003-го у Стабфонді держбюджету закладено 500 млн грн на накопичення. З них 150 млн уже надійшло. Цього, зрозуміло, недостатньо, зважаючи, що, за попередніми підрахунками, для формування НЗ усією номенклатурою товарів треба приблизно 14 млрд грн. Однак, якщо зважити, що у попередні роки ми жили, як в анекдоті, за два проценти, тобто за рахунок того, що за копійку-дві продавали те, що коштувало гривню, нинішнє фінансування - це серйозний крок уперед. Але для мінімальної закладки матеріально-технічних цінностей потрібно 1-1,1 млрд грн, що ми обгрунтували у зверненні до уряду.
За рахунок цих коштів плануємо закласти певний обсяг стратегічних товарів. Зокрема продовольче зерно, м'ясо, цукор, крупи. Крім того, вперше в цьому році буде прийнято урядом рішення про формування медичної номенклатури. Ви пам'ятаєте епідемічні ризики минулого року, як ми в пожежному порядку закуповували необхідні противірусні засоби? Тож маємо не допустити повторення паніки.
Безперечно, медпрепаратів у Держрезерв закладати не будемо: на це немає дозволу. А от першочергові матеріали і засоби, що мають довготермінове зберігання і дадуть змогу збити ажіотаж під час загострення вірусних захворювань, у резерві повинні бути. Це список із 31 позиції, запропонований МОЗ, - своєрідна аптечка держави.
- Що саме буде в цій аптечці?
- Це конфіденційна інформація. Можу лише сказати, що у списку є одноразові пов'язки, деззасоби тощо.
- Наскільки я пам'ятаю, уряд Тимошенко під час епідемії грипу закупив марлевих пов'язок більше, ніж потрібно?
- Держрезерв виділяв тоді марлю, а не марлеві пов'язки, яких не було. Потім марля передавалася на бази спецмедпостачання в області. Останні замовляли їх пошиття, де доведеться. Натомість нашили такого, що не відповідає вимогам і стандартам, а тепер намагаються повернути їх нам.
- Сьогодні уряд розглядає можливість підтримки малозабезпечених соціальними продуктовими наборами. Яке ваше бачення цієї ініціативи і чи можуть ці набори закладатись у Держрезерві?
- Наразі це питання на стадії вивчення. Уряд розглядає різні варіанти. Проте, зважаючи на часті спекулятивні ігри з цінами і те, що фінансові ресурси інколи не доходять до адресатів, цілком можливо, що підтримка найбільш вразливих верств населення продуктовими наборами буде ефективною. Недарма така допомога діє у багатьох розвинутих країнах.
У попередніх проектах передбачене накопичення борошна, цукру, круп, олії, м'ясних та молочних консервів тощо у Держрезерві з метою нівелювати соціальну напругу, якщо таке завдання буде поставлено Кабміном.
Замість тендерів - біржі
- Яка ситуація з тендерними закупівлями м'яса, олії, зерна? За якими цінами купуєте ці товари?
- Ми максимально запустили всі процедури згідно з існуючим законодавством, на виконанні є й кілька контрактів. Та хотів би зауважити, що, на жаль, закупівля за державні кошти - це надзвичайно тривалий і складний процес. Приміром, ми не можемо оперативно закупити за гнучкими цінами, адже від оголошення до підписання контракту, за Законом "Про здійснення державних закупівель", має пройти 45 днів. До того ж, закон ставить нас у нерівні конкурентні умови з іншими споживачами, бо закупівля здійснюється на умовах виключно попередньої поставки. Впливають на процес і "підмочений" діями попереднього уряду імідж Держрезерву, нестабільна цінова ситуація, а також те, що ми впритул наблизилися до кінця бюджетного року. Крім того, маємо низку недобросовісних пропозицій, коли люди приходять на тендер, щоб його зірвати. Я не готовий давати оцінку цьому, але можу сказати, що колись усе таємне стає явним. Наразі ми внесли пропозиції щодо внесення змін у закон.
- Зміни стосуються лише Держрезерву?
- Ні, держсектору в цілому. Бо в аналогічній ситуації -Аграрний фонд, Міноборони, інші держпідприємства та організації. Треба закуповувати деякі товари через біржі, як це робить увесь світ, а не біржовий товар через конкурс, де буде значно скорочена процедура закупівлі. Крім того, ми запропонували можливість відпуску продовольчої групи товарів при освіженні - на Міноборони чи установи виконання покарань, без конкурсів. Таким чином не буде бюджетних втрат.
- Як відомство бореться з корупцією?
- Відповім риторично: найефективніше боротися з корупцією - не займатися нею. Як я вже зазначав на початку нашої розмови, запроваджено новий порядок реалізації і прийняття товарно-матеріальних цінностей, що унеможливлює корупційні схеми. За ним новий товар умовно коштує 1 гривню, а коли закінчився термін зберігання, його стартова ціна починається з 80 копійок (тобто забирається 20%) і на аукціоні піднімається вгору. За старим порядком, грубо кажучи, те, що коштувало гривню, можна було продати за копійку, тобто ціна знижувалась за домовленістю. Вбачаю необхідність в оновленні кадрового потенціалу держрезерву, слід знайти можливості для мотивації фахівців, які у нас працюють. Нині ми скорочуємо 15% апарату, плануємо реформувати держпідприємства-зберігачі, аби зекономлений ресурс спрямувати на ці цілі. Ми тісно співпрацюємо з представниками антикорупційного сектору - правоохоронними, силовими органами, СБУ тощо. Всі свої рішення, нормативні документи узгоджуємо з уповноваженим з питань корупції. До того ж, останнім часом, незважаючи на закритість структури, ми максимально прозорі, я б навіть сказав, публічні.
Посилити конкурентність держсектору
- Як відомо, Держрезерв - це не лише "закладка" продуктів, потрібних на випадок надзвичайних ситуацій, а й серйозна інфраструктура у вигляді елеваторів, майданчиків для сушіння, холодильного обладнання. В якому вона стані та чи передбачається її модернізація?
- Інфраструктура Держрезерву - це величезний потенціал, мільйонні потужності зі зберігання зерна, пально-мастильних матеріалів, м`яса, тощо. Зрозуміло, все будувалося ще за радянських часів і сьогодні є технічно застарілим (і за енергоефективністю, і щодо якісних показників). Сьогодні ми проводимо технічний аудит і вже згодом вийдемо з програмою технічного переозброєння і модернізації інфраструктури. Її мета - здешевлення та заощадження фінансового ресурсу, підвищення конкурентоздатності інфраструктури на ринку. Адже завантажуючи на 15-30% Держрезерв власним ресурсом, у нас залишається частина сегмента, який можна продавати як послугу для ринку і мати додаткові кошти на розвиток.
- У скільки обійдеться таке задоволення?
- Коштів, безперечно, потрібно буде дуже багато, але треба враховувати, яка від цього буде ефективність. Ми плануємо виділити гроші насамперед на проекти, що матимуть окупність від року до трьох. Йтиметься про поворотний ресурс, тобто вкладаючи умовно в елеватори, треба буде залучити фінансовий ресурс, за два-три роки за рахунок економічної ефективності повернути і в підсумку отримати ефективне підприємство. Це вже менеджмент підприємства. На цьому етапі ключовою проблемою може бути забезпечення коштів. Тому, ймовірно, проситимемо державу зробити залучення під гарантії уряду. Це складні заходи, що потребують професійного підходу, але вони можуть бути прикладом, як за держпідтримки, але без бюджетних коштів, можна робити конкурентоздатнішим державний сектор.
Зміна пріоритетів
- До речі, ви згадали про пально-мастильні матеріали: чи плануєте їх закуповувати?
- ПММ є однією зі стратегічних складових енергетичної групи. Як показав міжнародний досвід, зокрема, Франції, накопичення бензинів, дизельного й авіаційного палива мають бути у резерві.
Якщо раніше Європа була переконана, що фінансове резервування вирішує більшість питань, то сьогодні ситуація змінюється кардинально. Зараз більшість європейських країн орієнтується на директиву ЄС, яка вимагає від усіх членів Європейського Союзу формувати стратегічні ресурси палива в обсязі, який зможе забезпечити внутрішнє споживання протягом 90 днів. У березні 2001 року 26 країн-учасниць Міжнародного енергетичного агентства підписали угоду про створення кожною країною 90-денного запасу нафти і нафтопродуктів. На сьогодні більшість країн уже сформувала необхідні обсяги ПММ. Тобто головне - мати стратегічний запас, а не фінансовий ресурс. Розуміючи це, Держрезерв уже оголосив тендерні процедури з певних обсягів нафтопродуктів.
- І насамкінець, якщо порівняти Держрезерв 19-річної давності з нинішнім...
- Раніше це був такий рівень недоступності, що навіть у думках не можна було уявити, що можна залізти в Держрезерв і щось узяти, бо це все одно, що скринька на чорний день. Але зараз її випотрошили: про це свідчать дані міжнародного та внутрішнього аудиту. Маємо констатувати, що навіть у НЗ спустились без рішення Верховної Ради. Але зиск з того мали одиниці.
Кадровий потенціал системи Держрезерву формувався роками, це - досвідчені керівники підприємств, фахівці з великим досвідом, знані науковці. Вони працювали не за страх, а за совість, завдяки їм ми змогли зберегти Держрезерв як структуру, що спрямована на захист національних інтересів України, економічне реформування держави.
Тому я хочу привітати колектив комітету, ветеранів нашої системи з річницею Держрезерву, побажати сили духу, терпіння, міцного здоров'я і всіх благ. А також попросити з розумінням відноситись до реформ, адже перед Держрезервом поставлене непросте завдання. Але ми з ним впораємось і, думаю, 20 років відзначатимемо з іншим настроєм та іншими результатами. І звітуватимемо, що завдання Президента й уряду виконане.
ДОСЬЄ "УК"
Юрій БЛАГОДИР. Народився 28 січня 1974 р. у с. Тальки Житомирської області. Освіта вища. У 1995 р. закінчив Львівську комерційну академію; у 1999 р. - Українську Академію держуправління при Президентові України. Кандидат наук з державного управління - 2005 р. З березня 2001 р. по липень 2004 р. очолював Гощанську райдержадміністрацію. Упродовж 2004-2005 рр. - заступник голови Рівненської ОДА. Червень 2006 р. - квітень 2010 р. - заступник голови, перший заступник голови Рівненської ОДА. З 21 липня 2010 р.- голова Держкомрезерву.