Від самого початку експлуатації олійноекстракційний завод, що входить до міжнародної агропромислової компанії, орієнтувався на використання енергоефективних технологій. І вже нині на підприємстві заявляють, що обрали правильний шлях, відмовившись від газу і побудувавши власну міні-електростанцію. В Україні діють п’ять таких підприємств, що виробляють паливо з біомаси, на півдні миколаївський комплекс єдиний. Але відрізняється від інших українських аналогічних підприємств секретами та новаціями.
Секрет альтернативи
У комплекс входить олійноекстракційний завод та енергогенеруючий комплекс на п’ять мегават. Це основа. Цікаво, що енергогенеруючий комплекс працює одночасно на сільськогосподарських і лісових відходах, які заміщають газ і мазут у парових котлах. У цьому і полягає відмінність підприємства від інших. На презентації самого комплексу, що розвивається на основі принципів диверсифікації, взаємозв’язку видів діяльності, безвідходного виробництва, журналістам розповіли, як тут вдалося не потрапити в енергетичну залежність.
Голова ради директорів групи компаній «Євгройл» Володимир Гацура пояснив, що підприємство працює одночасно на відходах: використовують тріску, лушпиння, очерет, лозу. Такої сировини вдосталь на півдні України. «Коли вирішили використовувати різні типи біомаси, — каже він, — зіткнулися з тим, що слід знайти оптимальний режим, який підходив би окремо для деревини і відходів олійного виробництва. Наші спеціалісти реконструювали придбані газові котли під тверде паливо».
Будівництво та обладнання такого енергогенеруючого комплексу обійшлося в понад 10 мільйонів доларів, але інвестиції робили не дарма. Передбачається, що проект окупиться за три роки. Сам комплекс споживає електроенергії до 10%. Продає 90% виробленої електроенергії за зеленим тарифом, а також виробляє пару для опалення. Тож він не потребує підведення газових і тепломереж, а також йому не страшні віялові відключення електрики.
У цеху переробки деревини та її дроблення (його продуктивність — 15 тонн за годину) переробляють будь-які види дерев. Тріску спалюють, виробляючи пару. Деревину підприємство закуповує у лісгоспів, а лушпиння має власне як відходи олійноекстракційного заводу, що працює з потужністю 600 тонн на добу.
У планах підприємства — до сировини для переробки додати побутові відходи. Адже тут переконані, що для утилізації та отримання палива підходить все, що економічно вигідне.
Сморід свідчить про порушення
Разом із журналістами знайомився з роботою комплексу і Миколаївський міський голова Юрій Гранатуров. І хоч керівництво підприємства не скаржилося на перешкоди на етапі становлення бізнесу, не обійшлося без бюрократичної тяганини, перевірок, конфліктів. Під час експлуатаційних випробувань та пуску підприємства жителі сусідніх мікрорайонів скаржилися на запах насіння та чорний дим із заводської труби. Керівництво разом із представниками міської влади провело громадські слухання за участю місцевих мешканців, і проблемні питання було знято. Нині запаху не чутно не тільки в мікрорайоні, а й навіть на території заводу.
І міський голова, і керівник підприємства пояснили, що на заводі встановлено надсучасне фільтраційне обладнання, яке пройшло перевірки екологічної інспекції. Та привід для побоювань під час відкриття олійноекстракційного заводу в місцевої влади був. Адже вже роками отруює життя жителів інших мікрорайонів (Ліски та Намив) схоже підприємство. Виявляється, на цьому заводі не дотримуються технологічних норм.
Ті мікрорайони, які отримали нового сусіда у вигляді «Євгройла», не тільки не потерпають від сусідства, а й мають певний зиск. Як заявив Юрій Гранатуров, теплоелектростанція, яка виробляє п’ять мегават електроенергії й може генерувати тепло та опалювати цілий мікрорайон, — знахідка в нинішніх умовах. Завдяки електриці, яку генерують тут, світло подають у Тернівку, мікрорайони Північний та Соляні. Робота ТЕЦ заощаджує 5% природного газу того обсягу, який «гріє» Миколаїв.
Влада заявляє, що підтримуватиме бізнес-проекти, які пропонують реальні шляхи з альтернативної енергетики. За опалювальний сезон завдяки інноваціям у місті планують на 30% знизити споживання газу порівняно з минулим сезоном.
Експерти кажуть, що подібні станції не завадили б у кожному районі області. Особливо актуально це для сільськогосподарських районів, де є паливо для таких міні-станцій — відходи сільгоспвиробництва. І виконувати комплекс мав би три основні завдання: енергетичне — генерація теплової та електричної енергії; екологічне, тобто спалювання відходів сільськогосподарської, лісової промисловості й побутових відходів; соціально-економічне. Адже забезпечується не лише зайнятість на самій станції, задіяні й спеціалісти в інших виробництвах, у логістиці, переробці. Тож є сенс перейняти досвід миколаївців, які знають усе про дешеве світло і тепло.