На які результати форуму 28 лідерів країн Євросоюзу, України, Грузії, Молдови, Білорусі та Вірменії, які з’їхалися до Риги на 4-й саміт «Східного партнерства», ми розраховуємо? Хоч про цю зустріч говорили давно і на різних рівнях, сказати щось конкретне навіть першого дня зібрання складно. Хтось випромінює оптимізм, небезпідставно вважаючи, що захід має всебічно підтримати Україну в її найскрутніший час. А хтось, аналізуючи досить стриманий підхід до розв’язання наших насущних проблем, не надто сподівається, що закордон нам допоможе. Яка зі сторін має рацію, побачимо вже сьогодні.
Бо вчора після офіційної церемонії зустрічі та привітань глави держав і урядів зустрілися лише за вечерею, організованою латвійською стороною. Що ж до програми другого, вирішального, дня саміту, то відомо лиш те, що головуватиме на ньому президент Європейської Ради Дональд Туск. Окрім нього Євросоюз представляють президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, представник ЄС із зовнішніх справ Федеріка Могеріні, а також інші єврокомісари.
Саме Дональд Туск ще напередодні Ризького саміту застеріг, що нам не варто очікувати на великий стрибок. Мовляв, це буде лише наступний крок у процесі на тривалу перспективу. Однак це набагато більше, ніж можна було очікувати у контексті політичних позицій в Європі на сьогодні.
«Можу зрозуміти, — наголосив він, — що прагнення, очікування східних партнерів, їхніх політиків, коментаторів вищі за реальність у Європі. Але я впевнений, що можливі результати Ризького саміту лежать посередині між реальністю у Європі сьогодні й прагненнями країн «Східного партнерства». Звичайно, цього недостатньо».
Чому так обережно і не надто конкретно висловлювався очільник Євросоюзу напередодні зустрічі, можна зрозуміти, якщо врахувати таке: напружені переговори про зміст підсумкової декларації саміту тривали до останнього часу. Відомо, що Україна прагнула внести в документ свої амбітні плани з євроінтеграції, зокрема зобов'язання сторін до глибшої політичної асоціації та економічної інтеграції, фіксації європейської перспективи, визначення конкретних часових меж для запровадження безвізового режиму з ЄС за умов виконання визначених критеріїв.
Як повідомляє департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ, у проекті документа чітко вказано про зобов'язання сторін розпочати імплементацію поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі України з ЄС із 1 січня 2016 року. Сподіваємося ми і на підписання меморандуму про взаєморозуміння між урядом України і Єврокомісією щодо надання Києву чергового пакета макрофінансової допомоги на 1,8 мільярда євро.
Стосовно найближчих перспектив, то на саміті спробують визначити наступні кроки співпраці Євросоюзу із країнами «Східного партнерства», оцінивши попереднє виконання угод про асоціацію із трьома країнами (Україною, Грузією і Молдовою) та стан співпраці з Вірменією, Азербайджаном і Білоруссю.
Нашу делегацію в Ризі очолює Президент Петро Порошенко. Напередодні саміту він провів нараду щодо стану виконання зобов’язань із запровадження безвізового режиму з боку ЄС, де зазначали, що більшу частину технічних вимог виконано повністю або значною мірою. Однак ще треба попрацювати над системою безпеки первинної ідентифікації громадян, яка передбачає біометричні паспорти та введення єдиної ідентифікаційної картки громадянина. Президент заявив, що чекає на рішення євроспільноти щодо безвізового режиму з Україною і висловив готовність Києва якнайшвидше виконати завдання, потрібні для відкриття кордонів. Ще важливішим він назвав підтвердження європейських перспектив для нашої країни.
Як на це дивляться європейці, можна судити з оприлюдненого Єврокомісією минулого тижня звіту про виконання Україною умов отримання безвізового режиму. У документі дали зрозуміти, що ми не отримаємо бажаного на цьому саміті, адже не виконали всіх умов. Однак двері перед українцями не зачиняють, уточнивши, що в разі виконання всіх умов можемо отримати безвізовий режим уже наступного року.