"Дипломатичний внесок у розвиток країни важко переоцінити"

27 червня 2018

Президент Петро Порошенко, як колишній студент факультету міжнародних відносин та міжнародного права (нині Інститут міжнародних відносин) Київського національного університету імені Тараса Шевченка, з особливим задоволенням взяв участь в урочистостях з нагоди випуску магістрів інституту. Глава держави подякував викладацькому колективу навчального закладу за підготовку високопрофесійного й патріотичного дипломатичного корпусу.

Президент вручає дипломи. Це пам’ять на все життя. Фото Михайла Палінчака

«Протягом 75 років саме інститут сформував потужну армію українських дипломатів. Армію, успіхи якої не менш важливі, ніж успіхи наших воїнів на фронті», — наголосив Петро Порошенко. Навіть ще за радянських часів студентів навчали критично ставитися до інформації, ідеології, до місця України в світі. Вчили любити свою країну, виховували дипломатів, громадян, які відповідали трьом «П» Геннадія Удовенка — порядність, професіоналізм і патріотизм.

«Випускників інституту чекають у багатьох авторитетних компаніях і організаціях. Тобто чекає українська економіка, реформований державний сектор, де через конкурсні процедури можна буде влитися у славну когорту державних службовців, українських дипломатів.

Сподіваюся, якомога більше зацікавляться системою Міністерства закордонних справ. Там зараз вирішують надзвичайно важливі віхи для розвитку нашої держави. П’ять років тому чи міг хтось мріяти про такі сміливі й амбітні проекти, як безвізовий режим, ратифікована Угода про асоціацію, зокрема поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі, комплекс реформ, який було проведено? Величезна заслуга в розробленні та імплементації цих досягнень належить українським дипломатам — випускникам інституту», — підкреслив Президент.

Українці за останні чотири роки отримали право вільно подорожувати всім світом — не лише до 28 країн шенгенської зони, а й майже до 130 країн без віз, або отримуючи візи на кордоні. «Це один зі ступенів свободи. Це означає повернення України до великої родини європейських народів та останнє прощавай Радянському Союзу й Російській імперії, гарантування існування суверенної незалежної держави України. Також торік 1 вересня набула чинності Угода про асоціацію з ЄС, включно із зоною вільної торгівлі. 1163 дні українські дипломати боролися за її ратифікацію в кожній країні Євросоюзу. Як результат — 30% на рік зростає товарообіг з ЄС. Зростають інвестиції ЄС в Україну. Лише за останній рік понад 100 заводів побудували наші партнери-інвестори, створено десятки тисяч робочих місць, стрімко зросли платежі до державного і місцевих бюджетів», — констатував Петро Порошенко.

Він підкреслив, що найголовніше — тверда впевненість у дорозі, якою йдемо. А доказом того, що на ній немає місця корупції, стало підписання в стінах інституту Закону «Про утворення Вищого антикорупційного суду».

«Важливо створити суд до кінця цього року. Ним завершується формування антикорупційної інфраструктури в країні. Це буде величезний прорив в інвестиційному кліматі. Захищатимемо бізнес і економіку від корупції, від тиску правоохоронних органів, забезпечуватимемо доступність фінансування», — підкреслив Президент.

Найближчим часом на підпис надійде й Закон «Про національну безпеку України». «Це кардинальна, стратегічна зміна сектору оборони й безпеки. Збільшується цивільний контроль, прозорість фінансування, але головне — збільшується ефективність дій галузі, зростає довіра до нас з боку наших партнерів. Двері НАТО для України відкриті, і треба разом наполегливо працювати над проведенням реформ», — зазначив глава держави.

Також Президент повідомив, що під час чергового саміту Україна — Європейський Союз, який відбудеться 9 липня у Брюсселі, з керівництвом і лідерами ЄС планує обговорити подальші шляхи поглиблення політичної асоціації України і Євросоюзу, включно зі створенням Енергетичного союзу, Цифрового союзу та інших напрямів, де Україна та Європа мають тісніше інтегруватися.

Петро Порошенко особливо наголосив на такому завданні для українських дипломатів, як забезпечення міжнародно-правової відповідальності Росії за збройну агресію проти нашої держави на сході й анексію Криму, за фінансування тероризму й расову дискримінацію, яку РФ проводить проти кримських татар і українців, перетворивши Крим на острів несвободи, за мілітаризацію півострова, відновлення російських військових баз тощо.

Наталя ПИСАНА
для «Урядового кур’єра»



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua