На Полтавщині цьогорічні жнива завершили приблизно на декаду раніше, ніж зазвичай. Попри несприятливі погодні умови очікують, що загалом зберуть не менш як 5—6 мільйонів тонн зерна. Проте там менше посіяли основних круп’яних і пшениці, надавши перевагу монокультурам. Про тенденції в сучасному агровиробництві області розповідає директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА Сергій ФРОЛОВ.
— Сергію Олександровичу, чи вистачить Полтавщині зерна, щоб поділитися ним з іншими областями, для яких нинішній рік виявився менш сприятливим?
— Цього року ми зібрали понад 1,5 мільйона тонн зерна ранніх культур, із них пшениці — 1,1 мільйона тонн зі значно вищою врожайністю, ніж торік. У середньому додали тонну зерна на гектарі. Тож вийшло трохи більш як 50 ц/га. Найвища врожайність зернових у Машівському, Новосанжарському, Лохвицькому, Карлівському, Шишацькому районах — майже 60 ц/га. Є господарства, де вона вища, а могла бути ще вищою, якби не спека у період визрівання зерна. Подекуди воно щупле, але якість його хороша.
Є поля з першим класом зерна і другим. Але, як завжди, понад 70% полтавського зерна — продовольче. Полтавщина однозначно буде з хлібом, вистачить і на продаж. Потреба нашої області у продовольчому зерні приблизно 160 тисяч тонн, а в нас його разом із перехідними залишками майже 800 тисяч тонн.
Зібрали ми вже і ячмені, і горох, і жито. На жаль, жита рік у рік сіємо дедалі менше, на продаж нам його не вистачить. В області нині тільки КХП «Кременчуцький» переробляє жито на борошно. І в інших областях, наскільки мені відомо, зменшують посіви цієї культури. Тому держава повинна якось зацікавити аграріїв, щоб вони знову захотіли ним займатися.
— У магазинах Полтави подорожчало пшоно.
— Проса теж мало сіють.
— Невигідно?
— На ньому можна мати прибуток, але такі культури, як соняшник, кукурудза, соя, більш затребувані на ринку. У нас цього року планували посіяти 580 тисяч гектарів кукурудзи, а посіяли 620 тисяч, зменшивши площі під соняшником і соєю, тому що вона вигідна аграріям.
Якщо хочемо, щоб господарства й надалі вирощували у достатньому обсязі круп’яні й пшеницю, їх потрібно стимулювати. Як уряд стимулює будівництво елеваторів і зернопереробних підприємств. Завдяки тому що сільгоспвиробникам компенсують їхню вартість, у нашій області за неповні два роки введено в експлуатацію 10 елеваторів. Один із найпотужніших відкрили перед самими жнивами у райцентрі Семенівка.
— Чим для Полтавщини особливий нинішній аграрний рік?
— Ми стали більше вирощувати нішевих культур: нуту, сочевиці. А наша обласна комплексна програма підтримки сільгоспвиробників поповнилася ще одним напрямом — кредитування фермерів. Раніше пільгові позики з обласного бюджету надавали на розвиток садівництва, ягідництва, органічного виробництва, тваринництва. Нині їх надають і тим, хто хоче вирощувати нішеві культури. Нещодавно ми надали 500 тисяч гривень позики на пільгових умовах господарству з Кобеляцького району.
— Мабуть, нут є куди збувати.
— Так, це експортна дієтична бобова культура, яку в нас залюбки купують країни Азії — Індія, Китай. Вона стає дедалі популярнішою у світі — такі особливості ринку.
Ми ж на початку серпня можемо говорити, що виконали обов’язок — завершили жнива. Адже почали їх рано, сумлінно працювали, тож маємо гідний результат.
Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Сергій ФРОЛОВ. Народився 1962 року в Донецьку. Закінчив Полтавський сільськогосподарський інститут (нині Полтавська державна аграрна академія) за фахом економіст — організатор сільськогосподарського виробництва. З 2003 року — перший заступник начальника управління сільського господарства Полтавської облдержадміністрації, із серпня 2012-го — начальник управління, директор департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА.