Туризм для Тернопілля вже давно у пріоритеті. Тут є що показати й запропонувати: від відвідин замків і печер до прощі чи сплаву Дністром. Про туристські справи й маршрути в час великої війни цікавимося в директорки департаменту культури та туризму Тернопільської ОВА Світлани БАЙТАЛЮК.
— Пані Світлано, почнімо з коротких підсумків минулого туристичного сезону, адже він був особливим: повномасштабне вторгнення московитів змусило мільйони українців залишити рідні домівки й податися у світи. Тисячі переселенців приїхали на Тернопільщину, вони хотіли пізнати ближче цей край, охоче гуртувалися в екскурсійні групи. Тож як в умовах війни в області розвивали туризм?
— Російсько-українська війна та введення воєнного стану в Україні мали стримувальний вплив на розвиток туристичної галузі Тернопілля. Із торішнього 24 лютого всі зусилля суб’єктів туристичної галузі області спрямовано на втілення волонтерських проєктів. Через введення обмежень щодо організації масових заходів не могли запрошувати на репрезентаційні заходи, як-от туристичні виставки, форуми, конференції, фестивалі, які традиційно організовували, щоб сприяти популяризації туристично-рекреаційного потенціалу Тернопільщини.
Департамент постійно стежить за ринком турпослуг в області з неофіційних джерел. За інформацією суб’єктів туристичного бізнесу на Тернопіллі, порівняно з ковідним 2021 роком ситуація у воєнний 2022-й була кращою. Торішня тенденція свідчить про збільшення кількості туристів зокрема за рахунок внутрішньо переміщених осіб, активізацію внутрішнього туризму у зв’язку з певними обмеженнями щодо виїзду українців за кордон, а також краян.
В Україні нема офіційно затвердженої національної системи туристичної статистики. Збирання статистичних даних не проводять, а тому немає змоги показати динаміку кількості внутрішніх та іноземних туристів, які відвідують область. Проте туристопотік змілів у всій Україні й на Тернопільщині зокрема.
— Туристичний збір торік, повідомляли, був рекордним порівняно з попередніми роками. Яку суму загалом сплатили суб’єкти господарювання області?
— За 2022 рік суб’єкти господарювання Тернопільщини, зокрема надавачі послуг з розміщення, загалом сплатили 1478 тисяч гривень туристичного збору. Лідерами застали міста Тернопіль та околиці, Почаїв, Кременець. Цього року вперше до п’ятірки найкращих у цій справі ввійшла Збаразька територіальна громада — 47,3 тисячі гривень, що становить 197,2% очікуваного результату. Це рекордна сума, яка, попри війну, перевищила торішній аналогічний показник майже на пів мільйона гривень. За відповідний період 2021-го — 987 тисяч гривень туристичного збору, 2020 року — 600 тисяч гривень, отже приріст за 2022-й порівняно з 2021 роком становить 32%.
Туристичний збір, який сплатили юридичні особи, становив 1020,5 тисячі гривень, фізичні — 457,1 тисячі. У перші місяці війни в Україні припинили авіасполучення, й майже цілком зупинився потік іноземних туристів. Але на Тернопільщину почали з’їжджатися переселенці з регіонів, де тривають бойові дії. Частину їх централізовано розселяли органи влади, але люди самі бронювали готелі та гостели.
— Щороку туристичний сезон на Тернопіллі відкривали у травні урочисто. Останніми роками місцем таких заходів ставав Збараж, де біля замку організовували фестиваль, пропонували розмаїття атракцій. Велика війна не дозволяє такого заходу. Як розпочали нинішній особливий туристичний період?
— Нинішній туристичний період і справді особливий. З огляду на особливості воєнного часу урочистого відкриття туристичного сезону не заплановано. Натомість втілюватимуть нові локальні туристичні проєкти. З вірою в перемогу впевнена, що туристичний сезон 2024 року ми відкриємо з усіма ритуалами урочистостей.
— Розкажіть про важливість внутрішнього туризму в наш час. Наскільки умовно безпечне Тернопілля для відпочинку?
— У межах втілення Стратегії розвитку туризму в Тернопільській області на 2021—2027 роки та плану заходів з її реалізації у 2021—2023 роках, затверджених рішенням Тернопільської обласної ради у грудні 2020-го, департамент працює над формуванням високоякісних локальних туристичних продуктів на основі забезпечення різноманітності та унікальності туристичних послуг у структурі комплексного регіонального туристичного продукту TERNOPIL*YA: newemotions та активного просування Тернопільщини на вітчизняному й міжнародному туристичному ринках. Звичайно ж, знову потрібно згадати обмеження, пов’язані з війною та воєнним станом.
Тернопільщина — одна з умовно найбезпечніших областей для життя та відпочинку в час війни. Тому працівники галузі туризму постійно напрацьовують нові й вдосконалюють вже відомі маршрути активного пішого та велотуризму, відкривають кемпінги й бази відпочинку. Туристично-інформаційні центри міст Тернополя, Теребовлі, Чорткова та Заліщиків пропонують цікаві локальні туристичні продукти.
— Які нові маршрути чи туристські локації пропонуватимуть мандрівникам цього року туристичні організації краю?
— Туристична Тернопільщина захоплює незабутніми магнітами: духовними святинями, печерами, замками, каньйонами, водоспадами, цікавими cамобутніми народними традиціями та гостинними людьми. Завдяки цим локаціям комплексно розвиваються та є пріоритетними культурно-пізнавальний, пригодницький (активний), релігійно-паломницький, фестивально-подієвий, сільський зелений, екологічний, гастрономічний та інші види туризму. Бережани, Бучач, Заліщики, Збараж, Кременець, Теребовля, Чортків, Вишнівець та інші міста визнано туристичними центрами. Кожне з них особливе у змістовому наповненні популярного туристичного продукту, наприклад: «Бучач — не місто, а антикварний салон», «У магії Кременця — сила України», «Заліщики — півострів натхнення», «Збараж полікультурний», «Чортків таємничий» тощо.
Область посідає перше місце в Україні за кількістю старовинних замків та оборонних споруд. Тут діє Національний заповідник «Замки Тернопілля» та два державні історико-архітектурні заповідники: Кременецько-Почаївський і в місті Бережани. Тож на основі об’єктів замкового туризму створили туристичний продукт «Замки Тернопілля».
Розробили та впровадили нові туристичні продукти й екскурсійні маршрути на основі місцевих брендів та здійснили їх інтернет-промоцію. У селі Вікно Гримайлівської селищної громади створили туристську локацію на території природного заповідника «Медобори», яка доповнює відкритий 2021 року туристський маршрут, пов’язаний з музеєм культурного та громадського діяча, політика, мецената Володислава Федоровича, а також розчистили стежку завдовжки майже 800 метрів, що веде до Франкових скель. Прогулянка цією стежкою стала фішкою локального туристського маршруту.
У Залозецькій територіальній громаді відкрили локацію для сімейного відпочинку вихідного дня «Сонячний берег» площею 1,16 гектара. Став у Залізцях — одна із трьох найбільших водойм Тернопільщини. Водолази цілком дослідили й вичистили дно озера. На пляжній зоні засипали 500 тонн піску. Новостворений Залозецький краєзнавчий музей — активний учасник створення та промоції локального туристичного продукту громади.
Напередодні туристичного сезону 2023 року в межах Всеукраїнського проєкту #НадихнисьУкраїною з розвитку внутрішнього туризму триває робота над створенням локальних туристських програм, маршрутів, до яких входять об’єкти показу, фотозони, майстер-класи, сувенірна продукція, місцеві колоритні атракції, заклади харчування, сільські садиби тощо. Ідеться насамперед про формування унікальних туристичних пропозицій громад. Зокрема про такі види туризму: гастрономічний «Смачне Тернопілля», спелео, активний, замковий, подієвий, лікувально-оздоровчий, релігійний (сакральний), сільський (зелений) та екологічний, патріотичний (національно-визвольна боротьба у ХХ сторіччі) тощо. На Тернопільщині популярні маршрути активного туризму, які проходять на території Національних природних парків «Кременецькі гори» та «Дністровський каньйон». На території природного парку промаркували та прознакували чотири веломаршрути загальною протяжністю 200 км: «Навколо Кременецьких гір», «Кременецькими стежками до нескореної фортеці», «До живоносного джерела на Божій горі», «Шляхами південного краю Волині». Протягом року діють шість еколого-туристських маршрутів «Стежками давнього Кременця», а також місцевих гір — Данилової, Уніас, Божої, Замкової, Вовчої, дві екологічні стежки — Божа гора та Дівочі скелі. Обладнано та відкрито маршрут «До скель Юліуша Словацького», яким за допомогою навігатора проклали мапу цього шляху.
У національному природному парку «Дністровський каньйон» залишаються популярними туристські водні маршрути річкою Дністер. Для комфортного відпочинку туристів-водників адміністрація парку облаштувала чотири стоянки для наметових таборів, так звані рекреаційні зони.
Туристські магніти у спелеотуризмі є на півдні області в Чортківському районі. Це унікальний у Європі туристичний продукт з назвою «Печери Тернопілля». Запрошують до єдиного в Україні підземного музею Трипільської культури в печері Вертеба. Підземною перлиною Поділля називають печеру Кришталева, а Оптимістична найбільша за розміром в Європі, найбільша у світі серед гіпсових печер і друга серед вапнякових.
Релігійний та паломницький туризм — це мільйони туристів щороку, які прибувають в Почаївську Свято-Успенську лавру, Марійський духовний комплекс у Зарваниці, Язлівецький монастир згромадження сестер Непорочного зачаття Пресвятої Діви.
«Культурно-історичні та духовні пам’ятки Скалатчини» («Місто на Скалі») — новий туристський маршрут, який поєднує елементи історично-пізнавального, культурно-мистецького й паломницького туризму. Департамент культури та туризму Тернопільської ОВА спільно з обласним комунальним меморіальним музеєм-садибою Леся Курбаса в селі Старий Скалат та Скалатською міською громадою планує найближчим часом провести заходи з його промоції із залученням туроператорів з Тернопілля й навколишніх областей.
У комплексі бачимо Тернопільщину як своєрідний туристичний хаб — подільські ворота в Україну, край із сучасною туристичною і транспортною інфраструктурою, транзитною базою для туристів, які подорожують до Карпат чи країн Європи.
— Нещодавно Рада оборони Тернопільської області дозволила з 10 червня до 1 листопада в межах території Національного природного парку «Дністровський каньйон» проведення сплавів річкою Дністер на окремих водних маршрутах.
— Туристська цікавинка області — один з найдовших в Європі каньйонів Дністровський (довжина 250 кілометрів) і найвищий на рівнинній території України Джуринський водоспад (до 17 метрів заввишки). Це дуже вчасне рішення Ради оборони Тернопільської області дасть змогу відновити водний туризм Тернопільського Подністер’я, відповідно активізувати приплив туристів, істотно урізноманітнить спектр туристських послуг.
— Як у нинішніх умовах розвивають у краї зелений туризм?
— В області налічується майже 60 садиб зеленого туризму, кількість яких постійно зростає. Територіальні громади, де є водойми, облаштовують спеціально відведені місця, пляжі, на яких дотримуються всіх правил безпеки, а також рекреаційні зони і стоянки для автотуристів. Крім популяризації туристських принад окремо взятої території, громади отримують і економічний ефект. Адже мандрівники платять певні кошти за користування спеціально відведеними та облаштованими місцями, користуються послугами торгівлі, місць розміщення, автозаправок, купують продукти в місцевих та інше. А від цього відповідні надходження у місцеві бюджети.
— Чи організовуватимуть окремі доброчинні тури, мандрівки для переселенців?
— Департамент культури та туризму ОВА втілив проєкт із популяризації туристських маршрутів Тернопільщини у співпраці зі спільнотами, які представляють громади, що тимчасово перебувають на території нашої області, а саме Центром підтримки переселенців «Я — Маріуполь» та Координаційним центром допомоги ВПО з Луганської області «Моя Луганщина».
У межах реалізації Програми розвитку туризму в Тернопільській області на 2021—2025 роки для маріупольців провели чотири ознайомлювальні екскурсії патріотичними маршрутами, присвяченими героїчним сторінкам національно-визвольної боротьби в XX сторіччі на Бережанщині та Шумщині, відвідали вони княже місто Теребовля, стали учасниками паломницької поїздки Тернопіль — Заздрість — Зарваниця.
Для луганців організували екскурсію на об’єкти замкового туризму за маршрутом Тернопіль — Збараж — Вишнівець, а також у Чортків. Цього року відновили такі пізнавальні поїздки, й наприкінці квітня жителі Луганської області відвідали Марійський духовний центр у Зарваниці.
— Які пропозиції мають туристичні організації краю для бюджетного відпочинку?
— За інформацією туроператорів, найпопулярніші в області такі екскурсійні маршрути та туристські локації: лавандові поля в селі Деренівка і Джуринський водоспад, печера Вертеба і давній скельний монастир у Монастирку, Русилівські водоспади та місто Бучач, замки й палаци Тернопілля (Збараж, Вишнівець, Кременець, Білокриниця).
На закінчення нашої розмови хочу процитувати голову Державного агентства розвитку туризму України Мар’яну Олеськів. Днями в ефірі національного телемарафону «Єдині новини» вона сказала: «Кожен громадянин, який відпочиває в Україні, забезпечує фінансування нашої економіки, більшість доходів якої йде на оборону та армію». Тобто і туризм нині — це маленький фронт, складова загальнонаціонального, він наближає нашу Перемогу.
Микола ШОТ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Світлана БАЙТАЛЮК. Народилася 8 червня 1969 року в смт Гусятин Тернопільської області. 1990-го закінчила Тернопільський державний педагогічний інститут, 2003-го — Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.
Трудову діяльність починала вчителькою Гусятинської середньої школи. Із жовтня 1997 року працювала на різних посадах у державній службі та державному управлінні. 2018-го пройшла конкурсний добір, її призначено на посаду заступника начальника управління культури Тернопільської ОДА, яке згодом було реорганізовано в департамент культури та туризму. Із червня 2021 року — директорка департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації.