Туристично-інформаційний центр м. Тернополя (ТІЦ) роками надає туристичні послуги, консультує, реалізує сувенірну продукцію. Як працювалося воєнного 2022 року, «Урядовий кур’єр» поцікавився в директорки цього центру Ірини ПОТІШНОЇ.
— Ірино, зустрічаємося на Святвечір за юліанським календарем. Тож хотів би почати нашу розмову з організації зимових святкувань у місті.
— Цьогорічні святкування Різдва й Нового року в Тернополі відбуваються без головної ялинки міста і області, яку традиційно встановлювали на центральному Театральному майдані. Але торік тут поставили невеликий будиночок, який упродовж року трохи змінює назву: спочатку це була хатинка святого Миколая, решту часу — туристична резиденція, філія ТІЦ. 4 грудня ми вирішили, що з огляду на старий та новий календарі відкриємо урочисто ту саму туристичну резиденцію, але як казкову, де буде місце і для святого Миколая, і для пані Зими, інших героїв, а на Різдво 25 грудня покликали ще й Санта Клауса. За цілий 2022 рік нашу резиденцію відвідали понад 11,5 тисячі осіб.
— Ці цифри засвідчують, що туристична резиденція не лише стає місцем, так би мовити, праці святого Миколая та Санта Клауса, а що тут надають розмаїті туристські послуги?
— Безперечно. У казковій резиденції людно ще й від того, що тут щовихідних організовуємо різні майстерки. У суботу та неділю вмінням діляться по троє майстрів.
— Діяльність ТІЦ від його заснування була під знаком розважально-відпочинкового масового туризму, отже ви більше переймалися розмаїтими фестивалями, іншими культурно-мистецькими дійствами. Але 24 лютого рашисти вдерлися на українські землі з війною. Звісно, це велике потрясіння, але коли прийшло розуміння, що треба все-таки братися до якоїсь роботи?
— Перші дні, правду скажу, зовсім не знали, що робитимемо. Через кілька днів до нас звернулися волонтери із проханням на базі ТІЦ відкрити логістичний склад речей, які приноситимуть тернопільці. Ми відгукнулися. Приймали ці речі, фіксували, відправляли за призначенням. Відчинили двері й туристичної резиденції, яка тоді перетворилася на своєрідний довідково-інформаційний штаб. Ми допомагали внутрішньо переміщеним особам орієнтуватися в нашому місті, підказували, де розташовано поліцію, волонтерські та гуманітарні центри, благодійні фонди, соціальні й інші необхідні заклади, установи тощо.
Згодом порадилися з екскурсоводами і взялися за відновлення екскурсійної діяльності. Розуміли, що нас критикуватимуть за це, але ми писали зокрема в коментарях у соцмережах, що не влаштовуємо жодних розваг, бо екскурсія — елемент дозвілля і пізнання нового, а також патріотичного виховання. Адже розповідаємо про історію Тернополя, як він виживав, адже тричі під час воєн його ледь не вщент руйнували, та він вистояв, відродився й живе та розвивається. Людям це вселяло віру, надію.
На наших екскурсіях вони отримували певне емоційне перезавантаження, бо хоч на деякий час відволікалися від думок про жахіття теперішньої війни. Ми пояснювали, що вони в безпеці, все гаразд і ми неодмінно переможемо клятого ворога. Було приємно, що серед учасників екскурсій були наші колеги — екскурсоводи з інших міст, які цікавилися саме нашою діяльністю. Двоє екскурсоводів з Харкова досі відвідують наші екскурсії, жодну не пропустили, навіть інколи двічі чи тричі проходять той самий туристський маршрут, але, щоправда, з різними екскурсоводами.
Познайомилися з людьми, які працювали у своїх містах у турфірмах. Вони для себе відкрили Тернопіль та область і зацікавлені в тому, щоб після перемоги прокладати нові маршрути до нашого краю.
Запрошуємо всіх, хто бажає, оглянути наше місто, його історичні, культурні, архітектурні принади. Єдине, що на початках ми проводили екскурсії щодня, згодом — через день, у вихідні — кілька. Зацікавленість дізнатися про місто була величезною, мусили навіть декому відмовляти й записувати на інший день, адже в умовах воєнного стану не можемо формувати великих груп. Із серпня почали проводити екскурсії лише у вихідні, але по дві на день. Холодної пори року — по одній екскурсії в суботу та неділю.
— Може, для внутрішньо переміщених осіб розробили спеціальні умови проведення екскурсій?
— У нас діяла система знижок, яка, напевне, зацікавлювала людей відвідувати екскурсії. Першу екскурсію для внутрішньо переміщених проводили безплатно, за другу треба було оплатити 50 відсотків вартості, а за третю — вже повну вартість (до 60 гривень). Діти до 12 років відвідували всі екскурсії безплатно.
Ця система діяла протягом 2022 року. Складали екскурсійні групи, учасники яких цікавилися не лише Тернополем, а й областю. Задля цього ТІЦ став активніше співпрацювати з туристичним оператором «Вікі-тур» (керівник Олег Дерех), турагенцією «Вояж.UA» (директорка Христина Щербіна), які запропонували більшу кількість маршрутів Тернопільщиною.
— Тернопільці стали більше цікавитися історією свого міста?
— Саме переселенці мотивували жителів Тернополя відвідувати екскурсії й глибше пізнавати історію міста. Якщо на початках екскурсійні групи складалися лише із внутрішньо переміщених осіб, то із кінця липня тернопільці стали більше цікавитися екскурсіями. Звичайно, з’явилися й ті, які знають багато про рідне місто, тож стали ділитися з нами власними знаннями, інформацією, дискутували з екскурсоводами. Із кінця серпня до нас на екскурсії почали їздити сім’ями чи поодинці львів’яни, хмельничани, рівняни, жителі інших міст. Скажімо, прийшло подружжя з Києва. Чоловік щороку їздив відзначати свій день народження за кордон, а цього року вирішив святкувати в Тернополі, бо жодного разу тут не був. Вважаю, що настав час більше цікавитися туристськими принадами України, а не лише Європи чи світу.
— Ви організовували не лише екскурсії для внутрішньо переміщених осіб, а й акції, як-от «Обміняй патріотичний малюнок на іграшку».
— Нам хотілося зробити щось приємне для діток переселенців. Ми почали шукати іграшки, тернопільці відгукнулися й стали приносити різні забавки. Але просто віддати іграшку для дитини — теж нецікаво. Тоді організували акцію «Обміняй патріотичний малюнок на іграшку». Дітки отримували забавку, а їхні малюнки ми передавали нашим захисникам через волонтерів і самі носили воїнам, які лікуються в одній з тернопільських лікарень. Розчулив мене один із хлопчиків, який приніс свої творіння. Він щиро зізнався, що намалював малюнок не лише за себе, а й за молодших братів і сестричку, бо хоче, щоб і вони отримали іграшки. Упродовж двох місяців ми організували три такі акції.
— Та й конкурс спромоглись організувати!
— Позаторік ТІЦ започаткував щорічний конкурс, щоправда, змінюючи завжди його назву. 2021 року оголошували фотоконкурс «Історія — поруч», за умовами якого жителі обласного центру мали представити світлини в образі тернопільців різних епох. Торік війна продиктувала нам іншу тему: «Герої — поруч». Вирішили, що тернопільці чи гості міста можуть написати історію про будь-якого жителя нашої громади, який в їхніх очах герой. Участь у цьому творчому змаганні взяли 33 особи. Здебільшого це були дитячі роботи, в яких переважно йшлося про оборонців рідної землі.
— Які тематичні маршрути містом розробили та впровадили торік? Коротко розкажіть про них.
— Їх шість. Скажімо, екскурсія з кандидатом історичних наук Володимиром Окаринським «Тернопіль: народження, смерть і відродження». Зануритися у століття, дізнатися багато цікавого допоможуть проєкти «Тернопіль: святковий і буденний» та «Тернопіль: історія, традиції та звичаї». Можна поцікавитися-походити «Задвірками старого Тарнополя» (це давня назва міста, й екскурсія саме так називається. — М. Ш.). Два маршрути присвячені славетним уродженцям Тернопільщини — Патріархові УГКЦ блаженнішому Йосифові Сліпому та співачці Соломії Крушельницькій.
— Квест «Тернопіль — символи сучасності та минувшини», напевне, теж цьогоріч організовуватимете?
— Завдання цього квесту — знайти те, що люди перетворили на символи, і згадати нашу героїчну історію. Його організовуватимемо на замовлення загальноосвітніх шкіл, дитячих таборів, вишів.
— Розвиваєте проєкт «Смачний Тернопіль». Чи охоче долучаються до нього ресторани, кав’ярні?
— Давні страви, які готували в Тернополі, нашому краї, по суті, забуто. Тож ініціювали для туристів проєкт «Смачний Тернопіль». Активно долучатися до гастрономічної ініціативи запросили заклади громадського харчування, господинь обласного центру. Наразі лише п’ять закладів (переважно у спальних районах, на околиці міста, а не в середмісті) готують страви старотернопільської кухні, переговори з іншими ведемо. Але наші ресторатори, на жаль, здебільшого пасивні, не готові щось змінювати, втілювати нові ідеї. Їхня позиція така: в нас свої клієнти, туристи все одно до нас прийдуть. Ми ж стараємося добрати такі страви, які будуть гармонійні з концепцією меню закладів громадського харчування.
— Узялися й організовувати театралізовані екскурсії. Які їх теми?
— Театралізовані екскурсії проводимо вже кілька років. В умовах війни не планували їх організовувати, але зрозуміли, що з’явилося багато нових тернопільців, які прагнуть нестандартних екскурсій. 2022 року пропонували гастрономічно-костюмовано-театралізований формат. Людям він дуже сподобався. Туристи не очікують, що десь із кущів чи з-за рогу будинку вискочить якийсь персонаж, почне з ними загравати й спілкуватиметься в часі, з якого нібито прибув. До того ж з тих століть пропонують ще й скуштувати смачну страву, десерт чи навіть підняти чарку наливочки або винця. Показали й патріотичний новорічно-різдвяний театралізований захід «Ключі від неба». Люди, особливо діти, сприйняли дійство дуже добре, це більше запам’ятовується, ніж звичайна екскурсія. Час такий, що стандартна екскурсія нікому не цікава.
— До театралізованої екскурсії залучаєте професійних акторів? Яка роль екскурсовода?
— Тут екскурсовод має бути ланкою між актором і відвідувачами (туристами). Адже він не просто оповідач, а ще й автор сценарію, координатор усіх дій. Мусить підготувати людей до того, що відбуватиметься. А ще психолог, щоб передбачити, як сприймуть учасники екскурсії це дійство. Треба супроводити актора, щоб був позитивний контакт із глядачами. У нас усе виходить добре. Ми зуміли добрати тих, які на нашій хвилі, вміють побешкетувати, порозважатися.
Бувало, що перехожі хотіли викликати поліцію, нарікали, скандалили, бо гадали, що подія справжня. Отже, люди вірять у те, що відбувається, а це засвідчує, що актори вміють майстерно перевтілитися й показати те, що ми задумали. Розвиватимемо, безперечно, цей напрям, і театралізованих екскурсій у нас буде дедалі більше. Збільшуватимемо й кількість персонажів хоч би до чотирьох.
— Як часто залучаєте до проведення своїх заходів, а то й екскурсій учасників клубу історичної реконструкції?
— Працюємо з реконструкторами переважно тоді, коли організовуємо великі театралізовані заходи. Сподіваюся, що цього року буде значиміший зв’язок. Адже клуб історичної реконструкції «Патріот» має невелике приміщення, яке називають криївкою. Тут грають у «Мафію», але у стилі Української Повстанської Армії. Героїв переодягають в упівські однострої, вони мають спеціально розроблені карти, вживають військову термінологію повстанців. Учасники під час цієї рольової гри занурюються в історію боротьби УПА. Гадаю, найближчим часом туристам пропонуватимемо й такий розважальний напрям.
— Які плани маєте на нинішній рік?
— Задумів багато. Упроваджуватимемо нові маршрути. Хочемо відзняти ще один проморолик, торік виготовили таких два, що розповіли про Тернопільський став і Старий замок.
Микола ШОТ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Ірина ПОТІШНА. Народилася 1994 року в м. Тернопіль. 2018-го закінчила Національний університет «Острозька академія». Відтоді працює в Туристично-інформаційному центрі м. Тернополя: спочатку — менеджером з адміністративної роботи, в.о директора, а з вересня минулого року — директоркою.