На пресконференцію з нагоди звільнення українських військових моряків, захоплених 25 листопада 2018 року в російський полон біля берегів анексованого Криму, командир першого дивізіону кораблів охорони рейду морського командування капітан другого рангу Денис Гриценко приніс те, що найбільше підтримувало в ув’язненні його силу духу, — листи дітей. «Не можу навіть передати враження в той момент, коли отримав від Міністерства освіти дитячі листи. У важкі часи я відкривав конверти зі зробленими дитячими руками корабликами та ангелами. Це сильна підтримка. Це наше майбутнє. І я готовий зробити все заради нього», — констатував Денис Гриценко.
Рятівний щит
7 вересня між Україною і Росією відбувся обмін у форматі 35 на 35. Додому повернулися 11 політичних в’язнів і 24 моряки, яких Росія захопила в Керченській протоці. Тоді російські силовики обстріляли й захопили три кораблі Військово-Морських сил України: катери «Бердянськ», «Нікополь» і буксир «Яни Капу», які прямували з Одеси до Маріуполя. Трьох моряків було поранено. Підконтрольний Росії суд в окупованому Криму заарештував усіх затриманих українських військових за обвинуваченням у нібито незаконному перетині кордону.
24 січня 2019 року Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, в якій офіційно вимагала від Росії поводитися із захопленими українськими військовими моряками відповідно до Женевської конвенції про військовополонених. Міжнародний Суд ООН із морського права 25 травня зобов’язав Росію негайно звільнити моряків і дати їм змогу повернутися в Україну. Але ступили вони на рідну землю лише через кілька місяців.
Як розповідає Денис Гриценко, перехід з Одеси до Маріуполя був плановий. «Хлопці виконували завдання за призначенням. Був інструктаж щодо можливих дій Російської Федерації. Ми знали, куди йдемо, і нас попередили, що можуть бути різні провокації та дії», — зазначив він. На запитання, чому моряки під час затримання не відкривали вогонь, відповідає так: «Ми йшли туди не з метою застосування зброї. Це був мирний перехід. Цю ситуацію, на мій погляд, не передбачала жодна зі сторін, вона була позаштатною. Рішення доводилося ухвалювати на місці. І я ухвалив таке рішення, якщо ви хочете це почути. Мав багато часу на переосмислення подій. Перебрав у думках ситуації, які могли б трапитися за іншого рішення. Очевидно, мене вела вища сила, яка зберегла нам життя. А загалом про координати переходу, кількість суден ми повідомляли за чотири години до початку руху. Керчпортконтроль дозволив такі дії, а берегова охорона потім заборонила. Коли поверталися вже в нейтральні води під російським супроводом, зрозумівши намір щодо нас, я всіма каналами намагався повідомляти про ситуацію: що зброю не застосовуємо, провокацій не робимо. Але це був не їхній сценарій, і вони виконали поставлене завдання».
Денис Гриценко повідомив, що під час проходу трьох військових кораблів Керченською протокою перебував на постійному зв’язку з командуванням Військово-Морських сил України. «Ми люди військові, і щодо всіх питань, дій тримали зв’язок з командуванням. Зміст перемовин і отримані накази буде озвучено після проведення службового розслідування», — пояснив він.
Денис Гриценко розповів про ставлення до українських моряків. «Спочатку була агресія, ставилися, як до недолюдів. Переживали психологічне навантаження, коли чули: вас відправили на забій, вас підставили. Тамтешні адвокати радили падати на коліна перед суддею. Але коли зайшли наші адвокати, ситуація стабілізувалася. Хлопці відчули появу захисного щита. Щитом були й ЗМІ: з початком висвітлення подій на нас почали позирати навіть з пересторогою. Бо про нашу долю знали не лише в Україні, а й в усьому світі. Ставлення в застінках було гуманним, людяним. Але сама обстановка — маленька камера, стеля й постійне світло, — спричиняли панічний настрій, тугу», — каже він.
Мужні, але сором’язливі
Моряк подякував керівництву держави за можливість знову опинитися на рідній землі. «Не очікували великої кількості листів від земляків зі Сполучених Штатів, Греції, Австралії. Вдячні волонтерам за одяг і їжу, а адвокатам — що рідним доносили звісточки про кожного моряка. Ми перебували в повній ізоляції. Правдиву інформацію отримували виключно від адвокатів. Вдячні консулам», — зауважив Денис Гриценко. І наголосив: усі 24 моряки пишаються, що є військовослужбовцями Збройних сил України, та готові продовжити службу.
Мужньо тримаючись торік під час подій у Керченській протоці, на пресконференції почувалися ніяковіло інші звільнені моряки, зокрема командир рейдового буксира «Яни Капу» Олег Мельничук, старший комендор малого броньованого артилерійського катера «Бердянськ» Андрій Артеменко. Вони висловлювали вдячність українському народу й усьому світу за своє звільнення. Відповідаючи на запитання, Олег Мельничук наголосив, що його екіпаж під час переходу з Одеси до Маріуполя діяв злагоджено і згідно з усіма встановленими правилами. Андрій Артеменко, який зазнав поранень кінцівок і травми очей, розповів, що першу допомогу надавали йому члени екіпажу, а в Керченській лікарні допомогу отримав не в повному обсязі. «Найбільше боліло те, як батьки переживуть ці страшні події», — зауважив він.
Моряки не втратили почуття гумору. Кажуть, коли дізналися про звільнення 25-го військовополоненого — собаки Джесс, яка під час нападу на судна вкусила одного «чужинця», зрозуміли: Україна за нас бореться і ми повернемося додому.
Найбільше питань у звільнених моряків нині пов’язано зі здоров’ям. Тому вони попросили ЗМІ поставитися з розумінням і дати їм місяць, аби пройти лікування, а потім домовлятися про персональне спілкування. А продовження в Росії слідства щодо них коментують так: «РФ виконала вимогу Трибуналу віддати моряків, але вимоги припинити слідство не було. Тому адвокати продовжують там працювати. Готові свідчити дистанційно». Тривають переговори щодо повернення катерів.
Зі звільненими українськими військовими моряками, яких незаконно тримали в Російській Федерації, та членами їхніх родин зустрівся Президент Володимир Зеленський. Як повідомляє Офіс Президента, зустріч відбулася в неформальній атмосфері на парковому подвір’ї Маріїнського палацу в Києві. Глава держави привітав військовослужбовців із поверненням на Батьківщину, а також подякував рідним моряків за підтримку, яку вони надавали.
«Вони такі самі герої, як і ви: робили все, щоб вас повернути. А ми їм допомагали. Операція з повернення незаконно утримуваних в РФ українців була надскладною, до процесу залучили багато людей та органів влади. Дуже складно тримати це в секреті, коли залучено так багато людей», — цитує Володимира Зеленського Офіс Президента. Глава держави поінформував, що вже вирішене питання щодо надання житла звільненим морякам в Одесі, та вручив морякам цінні подарунки — президентські годинники.